Ухвала суду № 96725817, 26.04.2021, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.2021 Справа № 908/1068/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» (юридична адреса: вул. Бородінська, буд. 12, кв. 51, м. Запоріжжя, 69096, поштова адреса: вул. Перемоги, буд. 73, кв. 64, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 32649399) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Проект» (вул. Леоніда Жаботинського, буд. 7А, кв. 37, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 42168665) 110618,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Проект» заборгованості в сумі 106657,39 грн., інфляційних втрат у сумі 3317,35 грн. та трьох процентів річних у сумі 644,20 грн. за договором поставки № 43/01-20 від 01.12.2020.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Проект» заборгованість за договором поставки № 43/01-20 від 01.12.2020 в сумі 31413,50 грн., інфляційні втрати у сумі 1272,97 грн. та три процента річних у сумі 260,77 грн.

Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника заборгованості в сумі 75243,89 грн., інфляційних втрат у сумі 2044,38 грн., трьох процентів річних у сумі 383,43 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.

Відповідно до ст. ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту заяви, поданої Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група», слідує, що заявник просить стягнути з боржника заборгованість за договором поставки № 43/01-20 від 01.12.2020, а саме: у зв`язку з невиконанням боржником умов договору щодо оплати товару, отриманого згідно з видатковими накладними № 6913 від 04.12.2020 на суму 19896,04 грн., № 6914 від 04.12.2020 на суму 11517,46 грн., № 73 від 13.01.2021 на суму 34198,62 грн. та 65 від 13.01.2021 на суму 41045,27 грн.

До заяви додано копію зазначеного договору, укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Проект», копію видаткових накладних № 6913 від 04.12.2020 на суму 19896,04 грн., № 6914 від 04.12.2020 на суму 11517,46 грн., на загальну суму 31413,50 грн.

Інших доказів на підтвердження отримання боржником товару на суму 75243,89 грн. не надано.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 75243,89 грн., та нарахованих на вказану суму боргу трьох процентів річних у сумі 383,43 грн. та інфляційних втрат в сумі 2044,38 грн., заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Проект» заборгованості в сумі 75243,89 грн., інфляційних втрат у сумі 2044,38 грн., трьох процентів річних у сумі 383,43 грн., на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька електропромислова група» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Проект» заборгованості в сумі 75243,89 грн., інфляційних втрат у сумі 2044,38 грн., трьох процентів річних у сумі 383,43 грн. відмовити.

Порядок набрання ухвалою законної сили визначений статтею 235 ГПК України.

Порядок оскарження ухвали суду першої інстанції визначений статтями 254, 255, 256 ГПК України.

Суддя Т.А. Азізбекян