Постанова № 9672304, 11.05.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 рокуСправа № 2а-1074/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Сахан В.В.,

за участю представників позивача Діхтяренка Ю.І., Юнчик Л.А.,

представників відповідача Гордійчук О.К., Мартинюка А.О., Троця О.Ю., Сургента В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівського міського споживчого товариства до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівське міське споживче товариство (Ківерцівське МСТ) звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (Ківерцівська МДПІ) про визнання нечинним рішення №639/10/24-006 від 25 березня 2010 року про застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

16 березня 2010 року в магазині №9, що належить Ківерцівському МСТ, та знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Луцька, 21а, не було допущено двох працівників Державної податкової адміністрації у Волинській області (ДПА у Волинській області) до проведення перевірки за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій, у зв'язку з відсутністю законних підстав до проведення такої перевірки. 25 березня 2010 року заступником начальника Ківерцівської МДПІ на підставі абзацу «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято рішення №639/10/24-006 про застосування повного адміністративного арешту активів Ківерцівського МСТ. Позивач вважає дане рішення протиправним, мотивуючи тим, що посадовими особами ДПА у Волинській області не було дотримано встановлених чинним законодавством норм, що ставляться до проведення виїзних позапланових перевірок, оскільки вважає дану перевірку саме позаплановою, а не плановою (як визначено податковим органом), зокрема, не предявлено для огляду та не надано під розписку копії наказу керівника (заступника) податкового органу про проведення позапланової перевірки; не надано під розписку направлення на перевірку, лише представлено для огляду; в направленні на перевірку вказано назву субєкта господарської діяльності юридичної особи Ківерцівське МСТ, що зареєстроване за адресою: м. Ківерці, вул. Грушевського, 2, однак не зазначено реквізитів господарської одиниці - магазину №9, що належить Ківерцівському МСТ та знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Луцька, 21а, де фактично мали намір проводити перевірку працівники податкового органу. При цьому посилається на статтю 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджені наказом ДПА України №441 від 11 жовтня 2005 року, наказ ДПА України від 09 лютого 2006 року №62 «Про затвердження Регламенту адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)», згідно з якими посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника органу державної податкової служби про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає дії щодо недопуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правомірними та просив визнати нечинним рішення Ківерцівської МДПІ від 25 березня 2010 року №639/10/24-006 про застосування повного адміністративного арешту активів Ківерцівського МСТ.

В письмових запереченнях проти позову Ківерцівська МДПІ просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

15 березня 2010 року головним державним податковим ревізорам-інспекторам відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА у Волинській області Сургенту В.Ю. та Троцю О.Ю. видане направлення №204912 на проведення перевірки щодо контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій магазину «Продтовари», що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Луцька, 21а, та належить Ківерцівському міському споживчому товариству. 16 березня 2010 року посадові особи після предявлення службових посвідчень та направлення на перевірку були недопущені до проведення перевірки. Про відмову платника податків від допуску до проведення перевірки складено відповідний акт від 16 березня 2010 року. Розглянувши матеріали подання органу податкової міліції від 24 березня 2010 року, у звязку з наявністю обставин, передбачених абзацом «г» підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно із підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 цього Закону заступником начальника Ківерцівської МДПІ прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту активів Ківерцівського МСТ. Оскільки згідно із статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи ДПА у Волинській області мали всі законні підстави для проведення перевірки, належним чином оформлене направлення на перевірку, діючі службові посвідчення встановленого зразка, то позивачем неправомірно не допущено перевіряючих до проведення перевірки.

В судовому засіданні представники позивача Діхтяренко Ю.І. і Юнчик Л.А. позов підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Просили суд визнати протиправним і скасувати рішення Ківерцівської МДПІ №639/10/24-006 від 25 березня 2010 року про застосування повного адміністративного арешту активів Ківерцівського МСТ.

Представники відповідача Гордійчук О.К., Мартинюк А.О., Троць О.Ю., Сургент В.Ю. в судовому засіданні позов не визнали повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що 15 березня 2010 року головою ДПА у Волинській області видане направлення №204912 головним державним податковим ревізорам-інспекторам Сургенту В.Ю. та Троцю О.Ю. на проведення з 16 по 31 березня 2010 року планової перевірки Ківерцівського МСТ, код ЄДРПОУ 01777162, з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті України» (а.с.17).

16 березня 2010 року продавцем магазину №9, що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Луцька, 21а, та належить Ківерцівському МСТ, не допущено до проведення перевірки податкових ревізорів-інспекторів Сургента В.Ю. та Троця О.Ю. згідно направлення №204912 від 15 березня 2010 року, про що посадовими особами ОДПС зроблено запис в журналі обліку перевірок, який ведеться в магазині (а.с.9), та працівником податкової міліції в присутності перевіряючих та 2 понятих складено акт про відмову платника податку від допуску до проведення перевірки від 16 березня 2010 року (а.с.18-19, 31-32).

25 березня 2010 року, розглянувши матеріали подання органу податкової міліції від 24 березня 2010 року (а.с.34), заступник начальника Ківерцівської МДПІ прийняв рішення №639/10/24-006 про застосування повного адміністративного арешту активів Ківерцівського МСТ (а.с.8).

Дане рішення направлене позивачу 25 березня 2010 року та вручене уповноваженій особі товариства 29 березня 2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №1273963 (а.с.33).

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтями 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» також передбачено право податкових органів здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, та здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби. Ненадання цього документа платнику податків або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено в ході судового розгляду, примірник направлення на перевірку від 15 березня 2010 року №204912 не був вручений продавцю магазину під розписку, а лише наданий для огляду, що є порушенням вищезазначеної норми Закону.

Крім того, згідно із пунктом 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року № 355 (Методичні рекомендації), перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Як вбачається з додатку 8 до Методичних рекомендацій, у направленні зазначається найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи, код ЄДРПОУ, реквізити господарської одиниці або прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання - фізичної особи, його ідентифікаційний номер.

Всупереч зазначеним вимогам у направленні від 15 березня 2010 року №204912 не зазначено реквізитів господарської одиниці, яка повинна перевірятись, а лише вказано назву та код ЄДПОУ юридичної особи Ківерцівського МСТ, 01777162, що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Грушевського, 2.

Виходячи з встановленого, суд вважає правомірними дії продавця магазину №9, що знаходиться за адресою: м. Ківерці, вул. Луцька, 21а, та належить Ківерцівському МСТ, щодо недопуску 16 березня 2010 року посадових осіб ОДПС Сургента В.Ю. та Троця О.Ю. до проведення перевірки згідно направлення №204912 від 15 березня 2010 року (а.с.17).

Процедура адміністративного арешту активів платника податків, поняття та порядок його застосування регулюються статтею 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 2001 року № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2001 року за № 865/6056 (Порядок).

Згідно із абзацом «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктом 5.4 розділу 5 Порядку арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення; факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки фіксується Актом відмови, який скадається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

З пояснень представників позивача вбачається, що податковий борг у Ківерцівського МСТ відсутній. Доказів про наявність податкового боргу у позивача відповідач суду не надав.

Згідно із підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та розділом 4 Порядку за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

На підставі подання органу податкової міліції від 24 березня 2010 року заступником начальника Ківерцівської МДПІ прийняте рішення від 25 березня 2010 року №639/10/24-006 про застосування адміністративного арешту активів платника податків (додаток 2 до Порядку) (а.с.34, 8).

Оскільки судом встановлена правомірність дій позивача щодо недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки із-за відсутності законних підстав для її проведення, то податковий орган не вправі був приймати рішення про застосування адміністративного арешту активів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Субєкт владних повноважень, приймаючи рішення, повинен дотримуватися обовязку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення №639/10/24-006 від 25 березня 2010 року про застосування повного адміністративного арешту активів Ківерцівського МСТ, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Приймаючи рішення в даній справі, суд виходить із повноважень, визначених суду частиною 2 статті 162 КАС України, а саме: у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення субєкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Отже, адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним і скасування рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 25 березня 2010 року №639/10/24-006 про застосування адміністративного арешту активів Ківерцівського міського споживчого товариства як такого, що прийняте всупереч вимогам чинного законодавства.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтей 15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 25 березня 2010 року №639/10/24-006 про застосування адміністративного арешту активів Ківерцівського міського споживчого товариства.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі з 17 травня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А.Александрова