Рішення № 96720394, 30.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/3864/20

Провадження № 2/210/398/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" квітня 2021 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), звернувся 06.07.2020 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.08.2013 року в сумі 21019,05 гривень та судові витрати у справі.

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовна заява надійшла 16.10.2020 року на підставі ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.09.2020 року для розгляду за підсудністю. Провадження у справі відкрито 19.10.2020 року.

Позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» обґрунтовує тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 08.08.2013 року, відповідно до якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Взятих на себе зобов`язань відповідач не виконує, у зв`язку з чим, станом на 08.06.2020 року виникла заборгованість у розмірі 21019,05 гривень.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованою в установленому порядку адресою направлено копію ухвали про відкриття провадження, позовну заяву з додатками, які повернулися до суду у зв`язку з закінченням строку зберігання поштового відправлення. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи. Однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін, - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н , шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої відповідач погодився, що вказана Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с.41).

З довідки позивача щодо кредитного договору №б/н, укладеного між сторонами відповідачу видавалися наступні кредитні картки: 21.07.2005 року - НОМЕР_1 зі строком дії до 07/08, 09.07.2008 року - НОМЕР_2 зі строком дії до 07/11, 11.07.2012 року - НОМЕР_3 зі строком дії до 05/16, 08.08.2013 року - НОМЕР_4 , строком дії до 05/17, 17.02.2017 року - НОМЕР_5 строком дії до 09/20 (а.с.40).

Як слідує з довідки про зміну умов кредитування, за картковим рахунком відповідача кредитний ліміт 08.08.2013 року встановлено 15000,00грн., 27.11.2016 року - збільшено до 15502,00грн., з 13.08.2018 року зменшено кредитний ліміт 0,00грн. (а.с.39).

Свої зобов`язання позивач виконав, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку відповідача ОСОБА_1 , з якої вбачається , що відповідачу надано у користування кредитні кошти (а.с.23-38).

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно із цією статтею ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки, за розрахунками позивача, відповідач ОСОБА_1 здійснював повернення кредитних коштів не в повному обсязі, станом на 08.06.2020 року утворилась заборгованість 21019,05грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 14138,18грн. в т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту - 0,00грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 14138,18грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 0,00грн., заборгованості за простроченими відсотками - 5403,77грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625 - 0,00грн., нарахована пеня - 0,00грн., нарахована комісія - 0,00грн., штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн. (фіксована частина), 977,10грн. (процентна складова), що вбачається з розрахунку заборгованості (а.с.5-22).

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 (картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ), яка відповідно до п.п.3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.41 Закону України «Про Національний банк України» та ч.ч.1, 2 ст.68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року №566 - є регістром аналітичного обліку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Дослідивши виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відповідач відповідно до наданого позивачем розрахунку з 21.07.2005 року по 26.04.2018 року користувався кредитними коштами, наданими йому банком за договором б/н від 28.12.2010 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Проте, відповідно до виписки з особового рахунку, за розрахунком суду, відповідачем фактично використано кредитні кошти банку в розмірі 66886,20грн., на повернення кредитних коштів ним внесено на платіжну картку 106272,20грн. власних коштів (тобто відповідачем внесено на 39386,00грн. більше, ніж фактично використано коштів банку).

Нарахування позивачем заборгованості за простроченим тілом кредиту частково здійснено АТ КБ «Приватбанк» шляхом списання з карткового рахунку відсотків за використання кредитного ліміту , частково за рахунок пені та комісії, що не є фактично використаними позичальником коштами та не може вважатися складовою заборгованості за тілом кредиту.

Відтак, надані АТ КБ «Приватбанк» по справі докази у своїй сукупності підтверджують те, що позичальником фактично використано кредитних коштів на суму 66886,20грн. та ці кошти банку повернуто у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками - 5403,77грн. та штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00грн. (фіксована частина), 977,10 грн. (процентна складова).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою,другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Суд звертає увагу, що позивачем у позові зазначено про підписання відповідачем заяви №б/н від 08.08.2013 року, у той час як до позовної заяви додано заяву №б/н від 28.12.2010 року, тому суд досліджує договірні умови між сторонами, які містяться в заяві №б/н від 28.12.2010 року.

Так, Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 28.12.2010 року, підписана ОСОБА_1 , не містить розміру нарахування відсотків, які нараховуються банком за користування кредитом та неустойки у разі прострочення позичальником повернення позики.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано Умови та правила надання банківських послуг та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в яких визначено порядок та розмір нарахування відсотків та неустойки, проте вони не підписані відповідачем (а.с.42-68).

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-Заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.

Отже, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин, 28.12.2010 року, до моменту звернення до суду із вказаним позовом 06.07.2020 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

А відтак, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за простроченими відсотками - 5403,77грн. та штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина), 977,10 грн. (процентна складова).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому у позові слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 5, 16, 536, 546, 549, 550, 551, 610, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, р/ рНОМЕР_6 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570);

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпнНОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович