Ухвала суду № 96718949, 05.05.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/233/19

Провадження №2/523/2457/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2021 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши заяву адвоката Піскунової О. М., представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Суворовського районного суду м. Одеси Сувертак І. В., що заявлений по цивільній справі № 523/233/19 за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 8), Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м.Одеса, пр-т Добровольського, 106), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси з січня 2019 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

05 травня 2021 року засобами електронної пошти по зазначеній справі надійшла заява від адвоката Піскунової О. М., представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Сувертак І. В. від розгляду зазначеної цивільної справи.

Свою заяву адвокат Піскунова О. М. обґрунтувала тим, що 20 лютого 2020 року, даним складом суду було постановлено ухвалу, котрою було вирішено передати зазначену цивільну справу на розгляд іншого суду. Також в мотивувальній частині ухвали суд дійшов висновку, що позовні вимоги є надумані, що свідчить про вже сформовану правову позицію, а також про упередження ставлення до сторони позивачки. Такі обставини, на думку позивачки, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та необ`єктивності судді при розгляді зазначеної цивільної справи.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Статтями 36,37 ЦПК України визначені підстави для відводу судді, у тому числі якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до вимог ч.2 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. При цьому, за змістом ч. 3 зазначеної статті відвід повинен бути вмотивованим.

Проаналізувавши доводи заявника адвоката Піскунової О. М. про відвід головуючого по справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки жодної обставини, яка є підставою для відводу судді заявником не вказано, а її доводи не можуть слугувати підставою для відводу судді.

У відповідності до Бангалорських принципів об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема:

1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.

3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Однак заявником не наведено жодних обґрунтувань, які б свідчили про наявність таких обставин, а також не зазначено жодних доказів, які підтверджували вказані обставини.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії).

Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії" ).

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, суд вважає, що даний відвід судді Сувертак І. В. від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів є безпідставним і необґрунтованим, тому суд відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 3 , 4 , 10 -14, 18, 36, 40, 352, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Піскунової О. М., представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Суворовського районного суду м. Одеси Сувертак І. В., що заявлений по цивільній справі № 523/233/19 за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 8), Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м.Одеса, пр-т Добровольського, 106), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – відмовити.

Роз`яснити позивачу, що повторне заявлення відводу головуючому судді з таких самих підстав може бути розцінено як зловживання процесуальними правами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя