Ухвала суду № 96713316, 29.04.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 29.04.2021

Справа № 334/586/17

Провадження № 4-с/334/29/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі скаргу боржника ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця,

за участю: представника боржника – адвоката Коломоєць І.В., державного виконавця Саідової Т.Ю., стягувача ОСОБА_2 ,-

встановив:

Представник боржника ОСОБА_3 - адвокат Коломоєць І.В. звернулась до суду із скаргою на дії бездіяльність державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Саідової Т.Ю., в якій просить зобов`язати Дніпровський ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) врахувати надані боржником квитанції про сплату аліментів, відповідно до виконавчого листа № 334/586/17 на користь стягувача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно, на загальну суму 48897,53 гривень, а також стягнути на користь боржника витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Скаргу обґрунтовує тим, що в провадженні Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконанні знаходиться провадження за виконавчим листом № 334/586/17 за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2017 про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1000 гривень щомісяця, з 30.01.2017 року до повноліття. Згідно з розрахунком заборгованості, складеного 30.03.2021 державним виконавцем встановлена заборгованість по аліментам ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі 31519,19 гривень. Також, 30.03.2021 року постановами державного виконавця внесені відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників, а також винесені постанови про тимчасові обмеження, а саме встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними знаряддями несмертельної дії; встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, накладення штрафу в розмірі 6303.84 гривні. Листом державного виконавця за № 5344/18-23-36 від 29.03.2021 на адресу представника боржника спрямовано розрахунок заборгованості по аліментам станом на 30.03.2021. Отримано його 07.04.2021. Додатково роз`яснено, що надані ним копії квитанцій про сплату грошових коштів через платіжну систему Вестерн Юніон, не можуть бути прийняті в рахунок сплати аліментів на користь ОСОБА_2 у зв`язку із тим, що вона не визнає їх як отримання в якості аліментів, вказує про повернення їй боргу, а також, перекази не містять призначення платежу. Боржник та стягувач з 2009 року до 2015 року проживали сім`єю в Республіці Єгипет. 19.10.2010 між ними був укладений шлюбний договір, за мусульманським правом вони є чоловіком та жінкою. Від спільного проживання є двоє дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2015 року стягувач ОСОБА_2 разом з дітьми проживає в м. Запоріжжя. До листопада 2020 року боржник регулярно приїздив до м. Запоріжжя, проживав сім`єю з дітьми та стягувачем, надавав готівкові кошти, повністю їх утримував, так як стягувач не працювала та не працює. Про існування аліментів за вищевказаним рішенням суду боржник дізнався випадково, наприкінці 2020 року, коли звертався до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про усунення перешкод в спілкування з донькою. Сьягувач приховала від нього вказану інформацію. Також ввела в оману державного виконавця, приховуючи факт отримання коштів від боржника. Окрім готівкових коштів, за час перебування в Єгипті, боржник надсилав стягувачу грошові кошти платіжною системою Western Union, а також через бізнес партнерів в м. Києві, шляхом перерахування коштів через Приватбанк. Також наявні докази переведення на картку Приватбанку через додаток «Приват24», отримувач ОСОБА_2 через ОСОБА_7 . Всього стягувачу перераховано 48897,53 гривень. Однак, державний виконавець повідомив, що вони не можуть бути прийняті як підтвердження сплати аліментів на користь ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що вони не містять інформації про власника карткового рахунку, призначення платежу «аліменти». Оскаржуваному розрахунку передував розрахунок заборгованості з аліментів станом на 01.02.2021 в розмірі 17513.81 гривень, який, з врахуванням витрат державного виконавця, був погашений 24.02.2021 в сумі 22867,95 гривень. Таким чином, заборгованість була погашена в повному обсязі. Однак стягувач не визнала отриманні кошти як аліменти, заявивши, що ці кошти отримані нею в рахунок погашення боргу. У зв`язку із вказаним, державним виконавцем встановлена заборгованість боржника станом на 30.03.2021 у розмірі 31519,19 гривень та винесені відповідні постанови про встановлення тимчасових обмежень. Оскільки державним виконавцем вищевказані кошти у розрахунок заборгованості по аліментам не включені, його дії є протиправними, а заборгованість зі сплати аліментів ним визначена неправильно. Крім цього, доказів того, що вказані кошти сплачувались стягувачу на виконання інших, ніж аліментних, зобов`язань, стягувач не надала, а державний виконавець не встановив.

У судовому засіданні представник боржника - адвокат Коломоєць І.В. заявила клопотання про витребування у АТ КБ «Приватбанк» інформації щодо надходження на рахунок стягувача ОСОБА_2 від ОСОБА_7 грошових коштів у період з 30.01.2017 до 30.03.2021, та коштів через Western union, а також номер рахунку на який надходили кошти, оскільки із-за необізнаності по примусове стягнення аліментів у боржника не збереглися в оригіналі квитанції, номер рахунку ОСОБА_2 , вказані квитанції не містять отримувача, а тому не зараховані державним виконавцем. Стягувач ОСОБА_2 визнала обставини про отримання нею грошових переказів від боржника та інших осіб, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд визнав не доцільним витребування вказаних доказів та постановив відмовити у задоволенні клопотання представника боржника про витребування доказів.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

Представник боржника - адвокат Коломоєць І.В. скаргу та обставини, якими вона обґрунтована, підтримала.

Державний виконавець Саідова Т.Ю. проти скарги заперечила. Пояснила, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржником рекомендованим поштовим відправленням за його місцем проживання, зазначеним у виконавчому листі. Але, до теперішнього часу повідомлення про вручення поштового відправлення до державного виконавця не повернулось. Після звернення представника боржника з платіжними документами був проведений перерахунок заборгованості. В подальшому боржником була сплачена вказана заборгованість. Але, після цього до неї звернулась стягувач ОСОБА_2 із заявою, в якій не визнала сплачені їй боржником кошти як аліменти та просила провести новий розрахунок. На підставі заяви стягувача був проведений новий розрахунок, при складанні якого були виключені грошові кошти, сплачені боржником за платіжними документами, наданими його представником. Законодавство не містить вимоги до складання платіжних документів при сплаті аліментів в частині зазначення необхідних реквізитів.

Стягувач ОСОБА_2 проти скарги заперечила. Пояснила, що зазначені представником боржника грошові кошти дійсно надсилались їй боржником. Але, вказані грошові кошти не є аліментами, а є сплатою боргу. Крім цього, боржник надсилав кошти для того, щоб вона водила дітей до «MacDonald’s». Вказаний борг виник через те, що під час проживання в Єгипті вона позичила у своєї матері близько 3000 доларів США на утримання сім`ї, оскільки боржник не працював. Вона при цьому працювала у б`юті-салоні та торгувала молочними продуктами. Підтверджень боргових зобов`язань боржника вона не має. Після того, як вони розстались, боржник приблизно чотири рази прилітав в Україну - раз на рік. Проживав у неї.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши скаргу, письмові докази та справу № 334/586/17, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи (ч. 1 ст. 447 ЦПК України).

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2017 у цивільній справі № 334/586/17 задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуті аліменти з ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 30 січня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнутий з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 640 гривень.

17.05.2017 судом виданий виконавчий лист у справі № 334/586/17.

02.08.2017 державним виконавцем Дніпровський ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрите виконавче провадження № 54387529 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 334/586/17.

27.01.2021 представник боржника ОСОБА_3 - адвокат Коломоєць І.В. звернулась до державного виконавця з заявою про перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням доданих до заяви платіжних документів: про грошові перекази через «Western Union» на суму 1300 доларів США та квитанції про поповнення карткового рахунку стягувача та перекази готівки через АТ КБ «Приватбанк» на суму 15745,56 гривень.

01.02.2021 державним виконавцем проведений розрахунок заборгованості по аліментам. Заборгованість боржника склала 17513,81 гривні.

24.02.2021 вищевказана заборгованість боржником була сплачена.

12.03.2021 стягувач ОСОБА_2 звернулась до начальника Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою, в якій просила провести новий розрахунок заборгованості по аліментам, оскільки сплачені ним грошові кошти за вищевказаними платіжними документами, вона не визнала аліментами через те, що боржник не знав про стягнення з нього аліментів.

18.03.2021 державним виконавцем проведений новий розрахунок заборгованості по аліментам. Заборгованість боржника склала 30519,19 гривень.

Станом на 30.03.2021 заборгованість боржника по аліментам становила 31519,19 гривень.

30.03.2021 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 54387529 винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про накладення штрафу.

30.03.2021 відомості про боржника ОСОБА_3 внесені до Єдиного реєстру боржників.

Порядок стягнення аліментів визначений ст. 71 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Підставами скарги є неврахування державним виконавцем платіжних документів, за яким боржник переказував стягувачу грошові кошти, як доказів сплати ним аліментів.

При цьому боржник наполягає, що вказані грошові кошти він переказував як аліменти, а стягувач вказану обставину спростовує, наполягаючи на тому, що вказані грошові кошти боржник переказував для погашення боргів.

Таким чином, між сторонами виконавчого провадження існує спір про розмір заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону № 1404-VIII спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Суд встановив, що відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України до повноважень державного виконавця не належить обчислення розміру заборгованості за аліментами в разі виникнення спору між сторонами виконавчого провадження щодо такої заборгованості.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця по неврахуванню платіжних документів, наданих представником боржника, при обчисленні розміру його заборгованості із сплати аліментів, при наявності спору між сторонами виконавчого провадження щодо цієї заборгованості, були правомірними, а отже у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. 259, 260, 268, 450, 451 ЦПК України, суд,-

постановив:

У задоволені скарги боржника ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 05.05.2021.

Суддя: