Постанова № 9671278, 15.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.05.10Справа №2а-12258/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Новатор»

до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача Лочман Я.О. пред-к,дов. від 01.02.2010 р.

Русанова С.В. С.В. пред-к,дов. від 16.11.2009 р.

від відповідача не зявився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Новатор» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) від 12.10.2009 р. № 001168/23-1/0 , №001167/23-1/0 та № 001169/23-1/0 . Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення планової виїзної перевірки позивача склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення ним Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» , «Про податок на додану вартість», протиправно нарахували позивачу податкові зобовязання по податку з доходів фізичних осіб. Позивач вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки , не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції.

Представники позивача наполягали на позовних вимогах з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 25.11.2009 р. , надав заперечення на позов (вих. № 5769/9/10 від 20.11.2009 р.) , зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, на його думку податкові зобовязання нараховані позивачу при повному вивчені всіх обставин справи.

На підставі клопотання позивача ухвалою від 25.11.2009 р. провадження по справі було зупинено, призначено судову бухгалтерську експертизу.

Після проведення експертизи та повернення матеріалів справи ухвалою від 09.03.2010 р. провадження по справі було поновлено.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.04.2010 р., представники позивача наполягали на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, представником відповідача надані додаткові заперечення на позов з урахуванням результатів експертизи (вих. №1432/9/10 від 07.04.2010 р.).

Представники сторін у судовому засіданні 28.04.2010р. наполягали на доводах та запереченнях , викладених у позові та запереченнях на позовну заяву.

У судове засідання, яке відбулось 14.05.2010р., відповідач не забезпечив явку свого представника, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Представники позивача наполягали на продовжені розгляду справи на підставі залучених до неї документів.

Суд ,вислухавши думку представників позивача, вивчивши клопотання відповідача, приймаючи до уваги участь його представника у минулих судових засіданнях, надання ним витребуваних документів, закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст. 122 КАС України, наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів планову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої 28.09.2009 р. був складений Акт № 1501/23-1/00443737.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано, порушення позивачем, зокрема, п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст. 5, п.п.п 8.3.2. п. 8.3. , п.п. 8.4.4. п. 8.4 ст. 8, п.п.11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 94848 грн. в період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р., п.п.7.4.3 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ,що призвело до заниження суми податкового кредиту по дотаційної декларації за період часу,що перевірявся у загальної суми 1993,69 грн., п.п. 6.5.1 п. 6.5. ст.6, п.п. 4.3.36 п. 4.3. ст.4, п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 , п.п. 4.2.15 п. 4.2. ст. 4, п.п. 4.2.9 г) п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо правильності нарахування, перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у сумі 130141,89 грн.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем 12.10.2009 р. прийнято податкові повідомлення-рішення №001167/23-1/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по ПДВ у сумі 2991 грн., в тому числі 1994 грн. за основним платежем, 997 грн. за штрафними фінансовими санкціями, № 001168/23-1/0, згідно з яким йому донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 165394 грн., в тому числі 110025 грн. основного платежем та 55369 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 001169/17-01/0, згідно з яким платнику податків донараховане податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 390425,67 грн., в тому числі 130141,89 грн. основного платежем та 260283,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій .

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що платниками податку з числа резидентів є субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Питання амортизації визначені у ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до п.п.8.1.1. п.8.1 ст. 8 Закону під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

У ст. 11. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначені правила ведення податкового обліку, згідно з п.п. 11.2.1 якої датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання - це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платником податку у звітному ( податковому ) періоді , яка визначена згідно з Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (п.7.4.3 п. 7.4. ст. 7 цього Закону).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, визначений у Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

У ст. 1 Закону встановлено, що дохід сума будь-яких коштів , вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” обєктом оподаткування резидента є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплати.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

У п.4.3 ст. 4 Закону визначені доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доход.

Згідно з п.п. 4.3.36 п. 4.3. ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Ставки податку визначені у ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

У ст. 8 Закону визначений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону (п.п.8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” ).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

В акті перевірки № 1501/23-1/00443737 від 28.09.2009 р. працівниками податкового органу зазначено,що було встановлено завищення позивачем валових витрат на суму 422666 грн. в наслідок безпідставного віднесення до їх складу коштів , сплачених фізичним особам , які здавали молоко протягом періоду часу, який перевірявся. Зазначені висновки зроблені працівниками податкового органу на підставі вивчення інформації ,отриманої від Джанкойської податкової міліції. У акті перевірки вказано,що при зіставленні пояснень фізичних осіб, які здавлювали молоко, інформації сілких рад та ветеринарних служб з формою звітності 1ДФ встановлена розбіжність в 2008 р. на загальну суму 422666 грн.

Згідно з ухвалою суду від 25.11.2009 р. ( з урахуванням виправлень від 14.12.2009 р.) по справі була призначена судова бухгалтерська експертиза , на вирішення експертної установи було ,зокрема, поставлено питання щодо підтвердження первинними бухгалтерськими документами позивача завищення валових витрат за період з 01.07.2007 року по 30.07.2009 року у сумі 392677,00 грн. та оприбуткування ним молока, отриманого від фізичних осіб сільгоспвиробників на загальну суму 1471153,67 грн.

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 163/09 від 01.03.2010 р. судово-економічної експертизи, в якому зазначено,що завищення позивачем у період часу з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р. валових витрат на суму 392677 грн. не підтверджено документами бухгалтерського та податкового обліку платника податків, його первинними бухгалтерськими документами підтверджено оприходування молока, придбаного у фізичних осіб сільгоспвиробників, на суму 1470387,72 грн. Вказаний висновок був зроблений в результаті вивчення експертною установою наданих оборотно-сальдових відомостей по б/р 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Експерти встановили,що у 2008 р. у фізичних осіб- мешканців Джанкойського, Красногвардейського,Красноперекопського,Ніжньогірського,Первомайського,Раздольненського, Сакського, Советського районів АРК , районів Херсонської та Запоріжської областей було закуплено молоко на суму 50730507,69 грн. Відповідно до відомостей, викладених у акті перевірки закупівля молока здійснювалось нібито у 92 чоловік, на суму 1471153,67 грн., в той час , як експертом встановлено що за даними аналітичного обліку підприємства його вартість значно перевищує вказану суму, що свідчить про те,що були прийняти до уваги відомості щодо осіб, яки мешкають в Джанкойському, Красногвардійському, Нижньогірському, Роздольненському районах АРК, в наслідок чого можливо зробити висновок про неповне вивчення працівниками податкового органу документів позивача. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того,що вони були позбавлені можливості вивчити всі документи, яки в подальшому надавались експертній установі.

Експертом було визначено,що позивачем для вивчення надані закупочні акти та приймально-розрахункові відомості на молоко, копії яких залучені до матеріалів справи. Зазначено молоко є приватною власністю, вироблено на земельних ділянках , яки надані для ведення особистого селянського господарства, будівництва та обслуговування домів, присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва. Оприбуткування молока отриманого від фізичних осіб сільгоспвиробників первинними бухгалтерськими документами позивача підтверджено на суму 1470387,72 грн.

Не зважаючи на вимоги суду, відповідач не надав в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, доказів неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат за період часу, який перевірявся, сум коштів, витрачених на придбання молока у фізичних осіб, ним також не надані докази невірності зроблених експертом висновків.

В той же час в експертному висновку № 163/09 від 01.03.2010 р. вказано, що висновки про заниження податку на прибуток на суму 100132 грн. , викладені в акті перевірки відповідача, підтверджено у сумі 1962 грн. Зазначений висновок зроблений в наслідок вивчення правильності визначення платником податку амортизаційних відрахувань на загальну суму 7847 грн. Документи бухгалтерського обліку по нарахуванню амортизаційних відрахувань у зазначеній сумі позивачем не були надані , в наслідок чого суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази неправомірності нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 1962 грн.

Вивчивши надані сторонами документи, експертний висновок , суд вважає,що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача № 001168/23-1/0 від 12.10.2009 р. в частині нарахування 108063 грн. податкового зобовязання по податку на прибуток , 54381,72 грн. штрафних (фінансових) санкцій .

Під час розгляду справи представник відповідача наполягав на тому,що в ході перевірки позивача було встановлено , що за 2008 р. відповідно до даних Приймально-розрахункових відомостей по закупівлі молока у фізичних осіб був виплачений дохід за молоко у сумі 1471153,6 грн. ,що також підтверджено даними, звітності 1ДФ, яка оформлялась позивачем. В той же час відповідно до відомостей,яки надійшли з органів податкової міліції фактично фізичним особам нібито був виплачений дохід у сумі 774025 грн. Внаслідок вказаних розбіжностей на підставі п.п 4.2.15 п. 4.2. , п.п.4.2.9 г) п. 4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» донараховано податок з доходів фізичних осіб позивачу донараховано податок з доходів у сумі 104569,30 грн.

Крім того податковим органом додатково нарахований податок з доходів фізичних осіб на суму 24657,78 грн. в наслідок того ,що на підставі документів,отриманих першим, ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_5 втратили право на отримання доходу без утримання податку з причин наявності у них збільшеного розміру земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства.

Як зазначено вище при проведення експертною установою на підставі ухвали суду від 25.11.2009 р. (з урахуванням виправлень від 14.12.2009 р.) були вивчені документи позивача, в наслідок чого було встановлено ,що оприбуткування молока, отриманого від фізичних осіб сільгоспвиробників первинними бухгалтерськими документами позивача підтверджено на суму 1470387,72 грн.

В матеріалах справи відсутні докази того,що позивач в період часу, який перевірявся ,без отримання від фізичних осіб - сільгоспвиробників копії необхідних довідок (форма №3-ДФ), форма яких визначена в Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми, затвердженої Постановою КМУ №1063 від 01.08.2006 р., застосовував положення п.п.4.3.36 п. 4.3. ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. За таких обставин суд вважає, що не знайшов підтвердження факт порушення ним обовязкі податкового агента, визначених в Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Вивчивши документи, надані представниками сторін, вивчивши результати експертизи, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відповідача №001169/17-01/0 від 12.10.2009 р.

В акті перевірки зазначено,що в порушення вимог п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач в результаті заниження суми податкового зобовязання по бюджетній декларації по ПДВ за період, що перевірявся, у сумі 1993,69 грн.

Згідно з вимогами п.11.21 Закону України «Про податку на додану вартість» в редакції, яка діяла на момент проведення підприємницької діяльності позивачем, до 01.01.2009 р. сума ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізоване ними молоко та молочну продукцію, мясо та мясопродукти в повному обсязі надсилається виключно для виплат та дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за реалізовані ними переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється КМУ.

В період часу, який перевірявся відповідачем діяв Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі , затверджений Постановою КМУ № 805 від 12.05.1999 р. (далі Порядок № 805) , в п.3 якого було встановлено, що для визначення сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за молоко та м'ясо в живій вазі, які будуть поставлені ними, переробні підприємства щомісяця до початку наступного періоду здійснюють попередній розрахунок надходження і використання коштів з податку на додану вартість, нарахованого на вартість поставлених молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів (далі - готова продукція) (за видами сільськогосподарських тварин), виготовлених з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до цього розрахунку кожне переробне підприємство визначає суму податку на додану вартість, яка надійде на підприємство під час здійснення поставки готової продукції, та суму податку на додану вартість, що буде нарахована (перерахована) постачальникам товарів (робіт, послуг), а також розміри дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлене молоко та м'ясо в живій вазі на гривню вартості цієї продукції.

Розмір дотації застосовується переробним підприємством до всіх сільськогосподарських товаровиробників на однаковому рівні за продукцію одного товарного виду пропорційно вартості поставленої продукції. Цей розрахунок переробні підприємства погоджують з управліннями агропромислового розвитку районних, головними управліннями агропромислового розвитку обласних і управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, а переробні підприємства системи Укоопспілки - із споживчими товариствами (спілками споживчих товариств).

Матеріали справи свідчать про те, що в 2006-2007 р.р. були придбані основні засоби , яки використовуються позивачем для виробництва молока та молочної продукції із сировини, яка вироблялась різними товаровиробниками. Під час придбання цих основних засобів сплачений позивачем ПДВ у сумі 7703,17 грн. був розподілений наступним чином 5709,48 грн. було віднесено до податкового кредиту , визначеного у дотаційних деклараціях по ПДВ, 1993,69 грн. у бюджетних деклараціях по ПДВ. Розподіл сум ПДВ, сплачених , виходячи з вартості придбаних основних засобів, був здійснений позивачем відповідно до вимог Методичних рекомендацій до порядку застосування норм податкового законодавства по ПДВ в галузі сільгоспвиробництва , визначених ДПА України 19.03.2001 р.

В експертному висновку № 163/09 від 01.03.2010 р. вказано ,що визначена відповідно документам податкового обліку позивач сума ПДВ у розмірі 1993,69 грн. , яка була сплачена під час розрахунків за придбанні ним основні засоби, відноситься до складу податкового кредиту за період з серпня по жовтень 2007 р. по загальним (бюджетним) деклараціям по ПДВ пропорційно долі реалізації готової продукції із сировини, яка була закуплена у сільгоспвиробників , в загальній сумі реалізації готової продукції за кожний звітний період.

Відповідач в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надав доказів обґрунтованості висновків , викладених у акті перевірки, неправомірності позиції експертної установи та позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку,що відповідно до документів податкової звітності позивача сума ПДВ в розмірі 1993,69 грн. , яка була сплачена ним під час придбання основних засобів , підлягала віднесенню до складу податкового кредиту за період з серпня по жовтень 2007 р. по загальнім (бюджетнім) деклараціям по ПДВ. За таких обставин існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення рішення відповідача № 001167/23-1/0 від 12.10.2009 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.05.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.05.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції № 001167/23-1/0 від 12.10.2009 р..

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції № 001169/17-01/0 від 12.10.2009 р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції №001168/23-1/0 від 12.10.2009 р. в частині нарахування податку на прибуток в сумі 108063 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 54381,72 грн.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Новатор» ( м. Джанкой, вул. Первомайська, 62, код ЄДРПОУ 00443737), 1.70 грн. судового збору, 3750 грн. витрат на проведення експертизи.

6. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.