Постанова № 9671014, 21.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.01.10Справа №2а-12266/09/10/0170 10:21 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дубініній А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Нечаєва Н.О., представник по довіреності №3/10-0 від 13.01.2010 року;

від відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення штрафу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим позивач - звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 відповідача - про стягнення 1165грн.90коп. заборгованості по штрафу за порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР. Як зазначає позивач, вказана заборгованість утворилась у звязку з несплатою відповідачем штрафу, нарахованого рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006461701 від 14.07.2009 року, що прийнято на підставі акту перевірки №06011/1701/НОМЕР_1 від 01.07.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією (поштове повідомлення а.с.30), про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи без участі свого представника не надав. Суд зазначає, що відповідач також належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання по справі, що відбулося 01.12.2009 року (поштове повідомлення - а.с.26), однак з часу проведення вказаного судового засідання заперечень на позовну заяву та доказів сплати заборгованості не надав, будь-які клопотання про розгляд справи за його відсутності або документи, що можуть бути використані як доказ під час розгляду справи в суді, - до суду не направив.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (згідно адресної довідки - а.с.7), 21 травня 2004 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що видано відповідне Свідоцтво (номер запису про державну реєстрацію 28820170000003354 - а.с.8). Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач станом на 18.08.2008 р. перебуває на обліку (а.с.7).

Відповідно до довідки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 26.05.2004 року №13097 відповідач взятий на облік як платник податків з 26.05.2004 року за №12534 (а.с.9).

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у період з 19.06.2009 року по 25.06.2009 року на підставі заяви відповідача, направлення №1342/17-1 від 15.01.2009 року та наказу ДПІ №1212 від 19.06.2009 року «Про проведення позапланової документальної перевірки» проведено виїзну позапланову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.04.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №6011/17-1/НОМЕР_1 від 01 липня 2009 року (а.с.33-36).

У висновках зазначеного акту перевірки вказано, що позивач за результатами її проведення дійшов висновку про порушення відповідачем, зокрема, вимог ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР реалізація товару за готівковий розрахунок без придбання торгового патенту в період з 01.08.2006 року по 10.10.2006 року.

Зазначений акт перевірки вручено відповідачу 04.07.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.17).

Акт перевірки №6011/17-1/НОМЕР_1 від 01 липня 2009 року став підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006461701 від 14.07.2009 року про застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 1486грн.44коп. на підставі ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року №98/96-ВР (надалі Закон про патенти) - за порушення вимог ст.1 зазначеного Закону.

Вказане рішення вручено відповідачу 15.07.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.21).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з ч.1 та 2 ст.1 Закону про патенти об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1, 2 і 3 ст.2 вказаного Закону торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється. Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг.

Під час проведення перевірки відповідача ДПІ в м. Сімферополі АР Крим встановлено та відображено в акті перевірки (а.с.35), що відповідачем здійснювалась реалізація товару за готівковий розрахунок без придбання торгового патенту в період з 01.08.2006 року по 10.10.2006 року. Вказане порушення також підтверджено іншими матеріалами справи, зокрема, копією торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності відповідача з терміном дії з 18.08.2005 року по 31.07.2006 року (а.с.40), заявкою відповідача на придбання торгового патенту з 11.10.2006 року (а.с.39), згідно з відміткою на якій торговий патент було видано з терміном дії з 11.10.2006 року по 30.09.2007 року.

Згідно із ч.4, 5 ст.3 Закону про патенти вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів. Вартість торгового патенту за календарний місяць на території міста Києва, обласних центрів встановлюється у межах від 60 до 320 гривень. Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-ХІІ плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності віднесено до переліку загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Як свідчить текст акту перевірки згідно ставок вартості торгового патенту, затверджених рішенням Сімферопольської міської ради АР Крим №764 від 12.06.1998 року відповідачем повинна була проведена за вказаний період оплата вартості патенту в сумі 320грн.00коп.

Згідно з частиною 1 ст.8 Закону про патенти суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням. Штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства (частина 3 ст.8 даного Закону).

На підставі викладеного, відповідачем проведено розрахунок суми штрафу за торговий патент (а.с.18), відповідно до якого відповідач повинен сплатити штраф у сумі 1486грн.44коп.

Суд зазначає, що допущені відповідачем порушення підтверджені належним чином оформленим актом перевірки, що відповідно до вимог ст.71 КАС України є належним та допустимим доказом по справі. Також в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження відповідачем дій працівників податкового органу, повязаних з проведенням перевірки, в адміністративному або судовому порядку, подання до ДПІ в м. Сімферополі АРК заперечень на акті перевірки, а також про будь-які інші дії відповідача, що свідчать про його незгоду з висновками перевіряючих. Про таку незгоду відповідачем також не було повідомлено і після отримання акту перевірки.

Суд також зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про оскарження відповідачем прийнятого за результатами проведеної перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному або судовому порядку, їх скасування за результатами розгляду таких скарг; будь-які документи, що підтверджують необґрунтованість та неправомірність нарахування зазначеної суми штрафу відповідачем під час розгляду справи у суді не надано.

У звязку з викладеним, суд зазначає, що на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що дають підстави вважати дії та прийняте позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірними та необґрунтованими; правильність нарахування штрафу підтверджено наданим розрахунком.

Таким чином, судом приходить до висновку, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим правомірно нараховано фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 штраф в сумі 1486грн.44коп.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, довідка про розрахунки відповідача з бюджетом від 20.01.2010 року без номеру (а.с.32), копія особового рахунку відповідача (а.с.6), розрахунок суми заборгованості (а.с.3), відповідачем станом на день розгляду справи заборгованість у сумі 1165грн.90коп. (1486грн.44коп. (нараховано) 320грн.54коп. (сума сплати)) не сплачена, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі або оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, податкових повідомлень та податкових вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В ході судового засідання, яке відбулось 21 січня 2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 січня 2010 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1; АДРЕСА_1) до Місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя АР Крим (р/р №31418541700004, код платежу 5221080929, в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405) заборгованість в сумі 1165 (одна тисяча сто шістдесят п'ять) гривень 90 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.