Ухвала суду № 96709376, 05.05.2021, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/226/21

2-з/622/4/21

УХВАЛА

05.05.21 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Квітка О.О.,

за участю секретаря – Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Золочів Харківської області заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі № 622/226/21 за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Золочівської селищної ради (ЄДРПОУ 25175462, адреса: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Центральна, 13-А) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

03.03.2021 до Золочівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій останній просить суд вилучити оригінал заяви від 10.06.2020 для проведення почеркознавчої експертизи; скасувати рішення Золочівської селищної ради XXVIII сесії VІІІ скликання № 5374 від 14.07.2020 про затвердження порядку землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,1968 га; вирішити питання про отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га згідно зі схемою розміщення земельної ділянки площею 3,7968 га, із зазначеним ним бажаним місцем розташування на цій ділянці; визнати проект землеустрою щодо земельної ділянки площею 1,1968 га недійсним, а також повернути кошти за розробку проекту у сумі 3535 гривень.

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 09.03.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.03.2021 витребувано із Золочівської селищної ради Харківської області оригінал заяви ОСОБА_1 від 10.06.2020 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (вх. №3548).

30.04.2021 до канцелярії суду надійшла письмова заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та встановлення заборони на вчинення правочинів, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, а саме:

- на земельну ділянку кадастровий номер 6322685500:02:012:0559, площею 1,3000 га, яка належить на підставі права власності ОСОБА_3 , номер запису про право в державному реєстрі прав №37861043 від 19.08.2020 (орган, що здійснив державну реєстрацію прав Полівська сільська рада Дергачівського району);

- на земельну ділянку кадастровий номер 6322685500:02:012:0560, площею 1,3000 га, яка належить на підставі права приватної власності ОСОБА_4 , номер запису про право у державному реєстрі прав №37861552 від 19.08.2020 (орган, що здійснив державну реєстрацію прав Полівська сільська рада Дергачівського району).

В обґрунтування своїх вимог вказав, що у Золочівському районному суді Харківської області розглядається цивільна справа № 622/226/21. 30.04.2021 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву по вказаній справі. У зв`язку з тим, що не прийняття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, просив у порядку ст. 149 ЦПК України накласти арешт на спірне нерухоме майно.

У судове засідання сторони не з`явилися, що відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи неявку сторін, суд вважає за можливе провести судове засідання без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до положень ст. 150 цього ж кодексу позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Таким чином, враховуючи той факт, що заявником жодним чином не обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, крім того, що зазначено що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та не надано доказів співмірності заходів забезпечення позовним вимогам, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.149-153, 260 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя О. О.Квітка