Постанова № 9670887, 12.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.05.10Справа №2а-10724/09/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Сидоренко Д.В. , суддів Латиніна Ю.А.

Яковлєва С.В.

при секретарі Лалаєві Д.О. розглянувши за участю представників:

від позивача Пузій О.В. дов. б/н від 01.10.09р.

від відповідача Тарасенко О.В. держ. податк. інсп., посвідчення № 081616

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Консенсус"

до Державна податкова інспекція в м. Керчі АР КримДержавна податкова адміністрація України Державної податкової адміністрації України

про визнання нечинним акту та спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консенсус» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим про визнання нечинним акту від 27.07.09р. № 12/1502/30411145 про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобовязання відповідача відновити реєстрацію позивача в якості платника ПДВ з дати проведення її неправомірного анулювання, а саме з 27.07.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.07.2009 року відповідачем приймається рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача, оформлене актом №12/1502/30411145 від 27.07.09р. Відповідно до зазначеного акту підставою для прийняття такого рішення та складання акту стало встановлення комісією податкового органу факту виписки податкових накладних з відображенням обємів операцій оподаткувань, які перевищують суму визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», та зроблено висновок, що платник не має підстав для перебування в якості платника ПДВ на підставі п.п. "в" п.9.8 ст.9 Закону, прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ. Позивач вважає, що дане рішення прийнято з перевищенням повноважень та в порушення законодавств, оскільки, положеннями п.9.8 п.9 Закону визначено випадки анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, у п.п. "в" п.9.8 ст. 9 зазначено, що податковим органом здійснюється анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати ПДВ, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Позивач не переходив на спрощену систему оподаткування, не подавав заяви про видачу свідоцтва платника єдиного податку або якоїсь іншої спрощеної системи, відносно підприємства не виносилось судового (або будь-якого іншого) рішення про звільнення від сплати ПДВ. В акті ДПІ в м. Керчі АР Крим як підстава для анулювання реєстрації платника податку позивача зазначено: " факт виписки податкових накладних з відображенням обємів операцій оподаткувань, які перевищують суму визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»". При цьому зроблено посилання на п.п. "в" п.9.8 ст.9 Закону, який взагалі не передбачає такої підстави.

Заявою від 02.11.09р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати протиправним та скасувати акт ДПІ у м. Керчі АР Крим від 27.07.09р. № 12/1502/30411145 про анулювання реєстрації платника ПДВ; зобовязати ДПІ у м. Керчі АР Крим відновити реєстрацію позивача в якості платника ПДВ в період з 27.07.09р.; зобовязати ДПА України внести у Реєстр платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платником ПДВ позивача; зобовязати ДПІ у м. Керчі АР Крим внести зміни у свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100241969 (НБ № 155341), зазначивши у ньому дату реєстрації платником ПДВ позивача 25.05.1999р., а дату початку дії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 27.07.09р.; зобовязати ДПА України внести зімни у Реєстр платників ПДВ, зазначивши у ньому дату реєстрації платником ПДВ позивача 25.05.1999р., а дату початку дії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 27.07.09р.

Під час розгляду справи представником позивача були надані суду письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач ДПІ в м. Керчі АР Крим проти позову заперечує. В запереченні на позов зазначив, що оскаржуваний акт прийнятий у відповідності до п.п. «в» п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку із встановленням факту виписки податкових накладних з відображенням обємів операцій оподаткувань, які перевищують суму визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (300 тис. грн.) у виконання вимог Розпорядження КМУ № 757-р від 01.07.09р. позивач виключений з реєстру платників податків на додану вартість.

Відповідач ДПА України явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Письмових заперечень на позов суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.05.1999р. зареєстрований Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим як юридична особа, про що видане відповідне свідоцтво та зроблено запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 11411050007000330 (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 25.05.1999р. зареєстрований платником податку на додану вартість.

27.07.2009р. ДПІ в м. Керчі АР Крим був складений Акт № 12/1502/30411145 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Консенсус» відповідно до п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до Розпорядження КМУ від 01.07.09р. № 757-р. Підставою для прийняття такого акту відповідач зазначив факт виписки податкових накладних з відображенням обємів операцій оподаткувань, які перевищують суму визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п. “а” п. 2.1. ст. 2 Закону № 168 платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Статтею 9 Закону № 168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де у п. 9.8 визначені випадки анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Зазначені підстави анулювання реєстрації платника ПДВ також зазначені в п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, відповідно до п.25.2.1 Положення, органи державної податкової служби здійснюють постійних моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників ПДВ у разі існування підстав, визначених у пп. "б"-"ґ" п. 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема:

- свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом "Про податок на додану вартість" (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи- підприємця (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- свідоцтва або корінця свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава - підпункт "в" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Підпункт 25.2.2 Положення визначає, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ. Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Як вбачається з акту від 27.07.09р. № 12/1502/30411145, підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є п.п."в" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідач вказав на факт виписки податкових накладних з відображенням обємів операцій оподаткувань, які перевищують суму визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», але відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що мали місце обставини, викладені в зазначеному пункті: позивач не зареєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, та не звільнений від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Законом № 168 не передбачено підставу анулювання реєстрації платника ПДВ у звязку із встановленням факту виписки податкових накладних з відображенням обємів операцій оподаткувань, які перевищують суму визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, під час розгляду справи суд ухвалою від 22.01.10р. витребував у Державній податковій інспекції у м. Керчі АР Крим завірені копії первинних документів (витратні накладні, податкові накладні, договір субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт), які були отримані нею від ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим 08.01.09р. та які відображають виконання ТОВ «Консенсус» робіт для підприємства «Ширак» на загальну суму 1964384,15 грн., у тому числі ПДВ 327397,40 грн.

У виконання зазначеної ухвали суду ДПВ в м. Керчі АР Крим були надані суду: копія довідки про вартість виконаних підрядних робіт; копія договору субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт; копії податкових накладних.

Дослідивши зазначені документи суд звертає уваги на те, що всі вони з боку позивача підписані ОСОБА_4, але відповідно до Статуту позивача учасниками Товариства є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відповідно до Наказу № 38-К від 13.09.07р. ОСОБА_6 приступив до виконання обовязків генерального директора.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що посадовим особам підприємства позивача взагалі не відомо про особу ОСОБА_4

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, вказуючи п.п. “в ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, без дотримання принципів рівності та єдиного підходу, що призвело до дискримінації позивача.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування Акту ДПІ у м. Керчі АР Крим від 27.07.09р. № 12/1502/30411145 про анулювання реєстрації платника ПДВ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобовязання ДПІ у м. Керчі АР Крим відновити реєстрацію позивача в якості платника ПДВ в період з 27.07.09р.; зобовязання ДПА України внести у Реєстр платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платником ПДВ позивача; зобовязання ДПІ у м. Керчі АР Крим внести зміни у свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100241969 (НБ № 155341), зазначивши у ньому дату реєстрації платником ПДВ позивача 25.05.1999р., а дату початку дії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 27.07.09р.; зобовязання ДПА України внести зімни у Реєстр платників ПДВ, зазначивши у ньому дату реєстрації платником ПДВ позивача 25.05.1999р., а дату початку дії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 27.07.09р. суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429.

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.

Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення) .

У звязку з чим суд вважає позовні вимоги в зазначеній частині передчасними.

В ході судового засідання, яке відбулось 12.05.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 17.05.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.07.09р. № 12/1502/30411145 Товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус».

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консенсус» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Сидоренко Д.В.

судді Латинін Ю.А.

Яковлєв С.В.

Суддя Сидоренко Д.В.