Постанова № 9670794, 02.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.10Справа №2а-13304/09/11/0170 о 09 годині 40 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю

представника позивача Івашина Ю.В., довіреність б\н від 06.03.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Приватного підприємства «Галюр»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Галюр» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №0013122303 від 29.10.2009р. в розмірі 1455,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем був порушений порядок проведення перевірки, встановлений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 05.12.1990 року №509-ХІІ, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. N 265/95-ВР, а саме: фактичне проведення виїзної документальної перевірки, що не входить до кола повноважень робітників ДПІ, ненадання копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначені підстави проведення такої перевірки, дата її початку та закінчення, порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань додержання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, відповідно до якого рішення про застосування штрафних санкцій приймається керівником ДПІ протягом 10 робочих днів, а також невірний висновок про облік товарно матеріальних цінностей, оскільки відсутність накладних у магазині не є доказом того, що позивачем не ведеться облік ТМЦ за місцем реалізації. Крім того, позивачем зазначається, що в ході проведення перевірки було зроблено інвентаризацію, в ході якої складено акт вибіркового зняття ТМЦ, що не є достовірним відображенням кількості алкогольної продукції.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чино та в строк, що підтверджується розпискою (а.с.65). Позивач проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях (а.с.47-49) на адміністративний позов, в яких зазначив, що перевірка позивача була проведена у межах повноважень, наданих Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в ході якої встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме відсутність податкових накладних або інших документів первинного обліку на ТМЦ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації, в звязку з чим до позивача застосовані фінансової санкції, передбачені ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а відтак, рішення прийнято у межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

09.10.2009 року старшими державними податковими ревізорами - інспекторами податкової служби Семикіним О.О. та Філоненковим О.О. згідно плану контрольно - перевірочної роботи відділу контролю за розрахунковими операціями на жовтень 2009 року (а.с.55-56), на підставі направлень на проведення перевірки №003565 від 01.10.2009 року, № 003564 від 01.10.2009 року (а.с.45, зворотній бік а.с.45), проведено планову перевірку господарської одиниці магазину, розташованої за адресою: м. Алушта, пров. Слободський, 1, що належить ПП «Галюр», за результатами якої складено акт № 01232 (реєстраційний №1801/01/12/23/24694059 (а.с.43-44).

Як вбачається із акту перевірки, на момент перевірки була проведена інвентаризація ТМЦ та складено вибірковий опис ТМЦ. Позивачем не надані товарні та товарно - транспортні накладні на вказані в опису ТМЦ на загальну суму 727,50грн., чим порушено вимоги п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Акт перевірки складено у присутності продавця ОСОБА_4, яким отримано один примірник акту, про що свідчить його підпис на копії акту (зворотній бік а.с.44).

На підставі акту перевірки від 09.10.2009р., відповідачем 29.10.2009 р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013122303 (а.с.8), згідно якого до позивача за порушення п.12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та ст.ст.21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1455,00грн. (727,50грн. х 2).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ(далі Закон).

Відповідно до ч.1 статті 11 Закону №509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно п.2 ст.11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Частиною 7 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, перевірка позивача, що відбулася 09.10.2009р. у розумінні Закону України “Про державну податкову службу в Україні” є позаплановою.

Окрім того, Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не передбачає порядок проведення позапланових перевірок субєктів господарювання щодо дотримання останніми вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, тобто зазначений Закон є спеціальним щодо правовідносин, повязаних з проведенням перевірки в рамках цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Оскільки перевірка була проведена на підставі плану графіку, перевіряючи мали направлення на перевірку що містять всі передбачені законом реквізити, надали відповідні службові посвідчення та були допущені до проведення перевірки суд вважає, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірок з питань дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Окрім того, суд не може прийняти доводи позивача про порушення під час проведення перевірки вимог ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” і з тих підстав, що зазначеною нормою визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), тоді як метою перевірки позивача, що відбулася 09.10.2009р., є перевірка дотримання останнім законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, касових операцій. Фінансові санкції, що застосовуються за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не є податком або збором.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.4.11 зазначеного Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Як випливає із Акту перевірки від 09.10.2009р. датою його реєстрації в органі ДПС за місцем державної реєстрації субєкта господарювання є 12.10.2009р. (а.с.10), оскаржуване рішення прийнято 29.10.2009р.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ним порушено строк винесення рішення про застосування фінансових санкцій, передбачений п.4.11 Порядку, оскільки десятим робочим днем від дня реєстрації акту є 26.10.2009р.

Однак, зазначена обставина не впливає на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки порушення строку застосування санкцій, у даному випадку, не позбавляє відповідача права на прийняття відповідного рішення.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг)

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача відповідачем 09.10.2009р. встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: відсутність податкових накладних або інших документів первинного обліку на ТМЦ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації у магазині.

Щодо обліку позивачем залишків товарів на складі (у місці реалізації товарів), суд зазначає наступне.

На підставі договору поставки продукції №27 від 29.02.2008р., укладеного між ТОВ «Ельбор» та ПП «Галюр» (а.с.24), останнім від ТОВ «Ельбор», зокрема, отримано:

- вино Масандра Мадера Кримська обємом 0,75мл за видатковими накладними №ООО-000105 від 15.01.2009р., №ООО-004037 від 17.08.2009р. у загальній кількості 5 пляшок (а.с.27,34);

- вино Масандра Сапераві обємом 0,75мл за видатковими накладними № ООО-004037 від 17.08.2009р., №ООО-004038 від 26.11.2008р. у загальній кількості 6 пляшок (а.с.34, 66);

- вино Масандра Мускатель ( в т.ч. чорний, білий, рожевий) обємом 0,75мл за видатковими накладними №ООО-000625 від 26.02.2009р., №ООО-000105 від 15.01.2009р., №ООО-003760 від 06.08.2009р., №ООО-4417 від 01.09.2009р. у загальній кількості 25 пляшок (а.с.25, 27,33,39);

- вино Масандра Кагор (в т.ч. ЮБ, Партеніт) обємом 0,75мл за видатковими накладними №ООО-000105 від 15.01.2009р., №ООО-4259 від 26.08.2009р., №ООО-004038 від 26.11.2008р. у загальній кількості 7 пляшок (а.с.27, 35, 66);

- вино Масандра Кокур десертний (в т.ч. Сурож та столовий) обємом 0,75мл за видатковими накладними №ООО-001215 від 06.04.2009р., №ООО-4417 від 01.09.2009р., №ООО-004038 від 26.11.2008р. у загальній кількості 8 пляшок (а.с.30, 39, 66);

- вино Сонячна долина ( в т.ч. Меганом біле сухе ординарне, Меганом червоне сухе ординарне, Каберне столове, біле десертне марочне) обємом 0,75мл за видатковими накладними №ООО-002368 від 11.06.2009р., № ООО-004037 від 17.08.2009р. у загальній кількості 12 пляшок (а.с.31, 34);

- вино Масандра Портвейн (в т.ч. білий Кримський, білий Алушта, рожевий Алушта, червоний Алушта, білий Сурож) за видатковими накладними №ООО-000625 від 26.02.2009р., №ООО-000105 від 15.01.2009р., №ООО-001765 від 07.05.2009р., №ООО-001215 від 06.04.2009р., №ООО-003760 від 06.08.2009р., № ООО-004037 від 17.08.2009р., №ООО-4259 від 26.08.2009р., №ООО-4417 від 01.09.2009р., №ООО-003172 від 08.07.2009р., №ООО-004038 від 26.11.2008р. у загальній кількості 138 пляшок (а.с.25, 27, 29, 30, 33, 34, 35, 39, 41, 66).

Суду також надані накладні на внутрішнє переміщення товарів (а.с.26, 28, зворотній бік а.с.29, 31, а.с.36 38, 40, 42).

Судом встановлено, що видаткові накладні під час проведення перевірки відповідачем не витребувалися та не досліджувалися, крім того, сума проданих ТЦМ та сума ТЦМ у залишку, не перевищує кількості ТЦМ, отриманих позивачем у період листопад 2008р. жовтень 2009р. за видатковими накладними, а відтак, відповідачем зроблено невірний висновок про наявність не облікованих товарів на місці реалізації та застосування штрафних санкцій у двократному розмірі вартості не облікованих товарів.

Відповідно до вибіркового опису товарів (ТМЦ), що знаходяться на реалізації в магазині позивача (а.с.46) кількість ТМЦ, що знаходилася на місці реалізації не перевищує кількість ТМЦ, отриманих за видатковими накладними.

Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадові особи відповідача не мали права здійснювати безпосередню інвентаризацію товару позивача, в звязку із чим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Посадовими особами ДПІ в м. Ялта АРК при проведенні перевірки магазину, розташованого за адресою : м. Алушта, пров. Слободський, 1, у присутності продавця ОСОБА_6 була проведена інвентаризація товарів, що підтверджується копією вибіркового опису товарів (а.с.46).

Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено таких повноважень органів ДПІ як зняття фактичних залишків товарів або проведення інвентаризації товару.

Перелік прав, якими законодавець наділяє органи державної податкової служби, передбачений ст.11 Закону № 509. Так п. 15 ч.1 ст. 11 Закону № 509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, органи ДПС наділені правом вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, але органи ДПС не наділені правом самостійно проводити інвентаризацію товарів, без повідомлення та отримання дозволу на це керівництва підприємства, що перевіряється, отже суд вважає такі дії посадових осіб ДПА в АРК протиправними.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача щодо застосування фінансових санкцій до позивача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

На підставі викладеного, рішення відповідача від 29.10.2009р. №0013122303 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 1455,00грн. не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, обґрунтовано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.04.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 07.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про застосування до Приватного підприємства «Галюр» штрафних (фінансових) санкцій №0013122303 від 29.10.2009р. в розмірі 1455,00грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.