Рішення № 96702613, 05.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 травня 2021 р. Справа № 120/2543/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не надання позивачу повної відповіді на письмовий запит про отримання публічної інформації, яка стосується утримання доріг та суми виділених коштів на утримання доріг на території Жмеринської ОТГ.

Ухвалою суду від 02.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), в порядку ст. 263 КАС України.

19.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позову. Зокрема зазначає, що у відповідь на заяву від 11.02.2021 позивачу надано повну вичерпну відповідь, виходячи з наявної інформації, яка знаходиться у володінні відповідача. Позивачу не було відмовлено у наданні запитуваної інформації. Крім того, відповідач зауважує, що у своєму листі зазначив, що деякі відповіді на питання не можливо надати через некоректність поставлених питань, що не позбавляло право позивача повторно звернутись в усній чи письмовій формі для уточнення запитуваної інформації. Відповідач вважає, що надав відповідь на запит у межах наявної у нього інформації та при наданні відповіді діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.02.2021 позивач звернувся до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" із заявою, у якій просив надати інформацію:

1. Яка сума коштів закладена Жмеринською міською радою в бюджеті Жмеринської міської ради на 2021 рік на ремонт та благоустрій вулиць, провулків, площ сіл, які входять до Жмеринської ОТГ (відповідно до переліку).

2. Яка сума коштів закладена Жмеринською міською радою в бюджеті Жмеринської міської ради на 2021 рік щодо прибирання вулиць, провулків, площ тощо зазначених сіл колишніх сільських рад та для розчищення територій даних сіл, що входять до Жмеринської ОТГ виключно в зимовий період, яку кількість та по якій вартості здійснено закупівлю протиожеледної суміші для використання її в зимовий період для приведення вулиць Жмеринської ОТГ до вимог належного їх утримання.

3. Яка сума коштів вже профінансована Жмеринською ОТГ та Жмеринською міською радою із січня 2021 року (та яка сума заборгованості в разі такої в наявності), та яким населеним пунктам із зазначенням вулиць, та обсягу проведених робіт по відповідному населеному пункту, надати копії актів виконаних робіт та банківські платіжні доручення щодо оплати таких робіт (дану інформацію а підставі її значного обсягу надати в електронному вигляді особисто на руки в приміщенні Жмеринської міської ради, шляхом копіювання такої інформації на флеш носій або на жорсткий диск запитувача публічної інформації).

За наслідком розгляду даного запиту, відповідач листом від 18.03.2021 № 46-запит, надав таку інформацію щодо поставлених питань:

1. Жмеринською міською радою Вінницької області закладено в бюджет Жмеринської міської ради на 2021 рік на ремонт та благоустрій вулиць, провулків, площ зазначених сіл у запиті не виділялося.

2. Жмеринською міською радою Вінницької області в бюджет Жмеринської міської ради на 2021 рік щодо прибирання вулиць, провулків, площ Жмеринської міської територіальної громади в зимовий період - 4500000 грн., окремо протиожеледна суміш не закуповується, вартість суміші входить у вартість послуг, які надаються виконацем.

Крім того, додатково повідомлено, що на обслуговуванні підприємства "Жмеринський Райавтодор" ДП "Вінницький облавтодор" знаходяться автомобільні дороги загального користування місцевого значення, а саме: обласні та районні.

3. Відповідь на даний пункт запиту неможливо надати через некоректність поставленого питання.

Вважаючи, що відповідачем не надано повну інформацію на інформаційний запит, а саме на п. 2 та 3, чим порушено вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб`єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі - Закон від 02.10.1996 № 2657-XII) та Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон від 13.01.2011 № 2939-VI).

Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон від 02.10.1996 № 2657-XII визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 Закону від 02.10.1996 № 2657-XII визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом від 13.01.2011 № 2939-VI.

Запит позивача був ним поданий та розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному Законом від 13.01.2011 № 2939-VI, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв`язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Відповідно до статті 1 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із статтею 12 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Щодо статусу відповідача як розпорядника публічної інформації, то суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Частиною 4 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень беззаперечно, відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.

Крім того, відповідач не оспорює свій статус розпорядника публічної інформації, як і того, що запитувана позивачем інформація за своїм правовим режимом відноситься до категорії публічної інформації володільцем якої є відповідач.

В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відтак, праву позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.

Відповідно до ст. 21 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Статтею 23 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, у тому числі, ненадання відповіді на запит на інформацію.

За змістом ч. 1 ст. 22 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI).

В той же час, як слідує із відповіді відповідача, вимоги запиту позивача від 11.02.2021, які стосуються надання інформації, виконано частково.

У свою чергу відповідач не заперечує, що на деякі питання позивачу не було надано відповіді.

Оскільки, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд доходить висновку, що запит про доступ до публічної інформації в частині п. 2 та 3, а саме, надання інформації щодо суми коштів закладених Жмеринською міською радою в бюджеті Жмеринської міської ради на 2021 рік щодо прибирання вулиць, провулків, площ тощо зазначених сіл колишніх сільських рад та для розчищення територій даних сіл, що входять до Жмеринської ОТГ виключно в зимовий період (п. 2), а також, яка сума коштів вже профінансована Жмеринською ОТГ та Жмеринською міською радою із січня 2021 року (та яка сума заборгованості в разі такої в наявності), та яким населеним пунктам із зазначенням вулиць, та обсягу проведених робіт по відповідному населеному пункту, надати копії актів виконаних робіт та банківські платіжні доручення щодо оплати таких робіт, належним чином розглянутий не був, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у не наданні повної інформації на запит позивача та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.

За змістом пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо винесення окремої ували про порушення відповідачем норм чинного законодавства, то суд зазначає, що позивачем не наведено чіткого обґрунтування про наявність підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України та не додано жодних доказів до клопотання. Таким чином, суд вважає, що клопотання є очевидно безпідставним та необґрунтованим, тому беручи до уваги мету застосування правового інституту окремої ухвали та передбачені у ст. 249 КАС України повноваження суду і порядок винесення окремої ухвали, останнє задоволенню не підлягає.

Що ж до встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду а не його обов`язком, і має застосовуватися у виключних випадках.

Разом з тим, слід вказати, що позивач зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю не зазначає про причини такої (необхідності) чи обставини, які б свідчили, що рішення суду ухвалене у даній справі не буде виконано відповідачем.

В даному ж випадку, приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення, наголошуючи при цьому, що, відповідно до ч. 2-3 ст. 14, ст. 370 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у справі не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправну бездіяльність Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області щодо не надання повної інформації на п. 2, 3 звернення ОСОБА_1 про надання інформації від 11.02.2021.

Зобов`язати Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області розглянути та надати інформацію на п. 2, 3 звернення ОСОБА_1 про надання інформації від 11.02.2021.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 34227893)

Суддя Комар Павло Анатолійович