Постанова № 966997, 13.09.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 вересня 2007 р. Справа № 4/116

За позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта ЛТД”, смт. Солотвино Тячівського району

Про стягнення адміністративно –господарських санкцій у розмірі 2 146 грн. та 72 грн. пені.

Суддя господарського суду Журавчак Л. С.

за участю представників сторін:

від позивача – Шибаєв А. М., представник по довіреності від 10.01.2007 р.

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта ЛТД”, смт. Солотвино Тячівського району про стягнення адміністративно –господарських санкцій у розмірі 2 146 грн. за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 72 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, вважає, що відповідачем не виконано вимогу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо працевлаштування в 2006 році одного інваліда, за що до нього слід застосувати передбачені цим Законом адміністративно –господарські санкції в розмірі 2 146 грн. і стягнути 72 грн. пені за прострочку їх сплати за період з 16.04.2007 р. до 07.08.2007 р. (день пред’явлення позову).

Відповідач письмовий відзив на позов та докази, що його підтверджують на вимогу суду не подав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду та не повідомив про причини неприбуття в судове засідання. У зв’язку з чим справа розглядається на підставі наявних у ній доказів в порядку ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача,

С У Д В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням даного нормативу у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Про зайнятість та працевлаштування інвалідів підприємства щороку подають до відділень Фонду соціального захисту інвалідів відповідні звіти за формою, що затверджується наказом Мінпраці.

З наявних у матеріалах справи даних відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. та поданого звіту (форма №10-ПІ річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”) вбачається, що середньо облікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства в 2006 році становила 13 чоловік.

Таким чином, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів на даному підприємстві складає 1 чоловік. Відповідачем даний норматив не виконано . Згідно рядка 02 звіту на підприємстві відповідача не працював жоден інвалід.

Позивачем у відповідності до статті 20 Закону заявлено позов про стягнення стягнення адміністративно –господарських санкцій у розмірі 2 146 грн. за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 72 грн. пені.

Позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно поданого відповідачем звіту форми 10-ПІ річна, середньорічна заробітна плата на одного працюючого в 2006 р. становила 4 292 грн. Отже, відповідач в строк до 15.04.2007 р. зобов’язаний був сплатити адміністративно –господарські санкції в доход Державного бюджету у сумі 2 146 грн., оскільки для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір санкцій визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві (4 292 грн. : 2 = 2 146 грн.).

Крім того, відповідач зобов’язаний сплати пеню за прострочення платежу у сумі 72 грн. на підставі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Вказані позовні вимоги доведені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст. ст. 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта ЛТД” (смт. Солотвино Тячівського району, вул. Спортивна, 72, код ЄДРПОУ 20461192) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, ідент. код 22108459) адміністративно – господарські санкції у розмірі 2 146 грн. за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 72 грн. пені.

3. Постанова виготовлена в повному обсязі і підписана 18.09.2007 р. та набирає законної сили в порядку ст. ст. 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. С. Журавчак