Рішення № 96699404, 05.05.2021, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

05.05.2021 404/8308/20

2/394/184/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, посилаючись на те, що 05 січня 2018 року, близько 05 години 57 хвилин, у м. Кропивницькому по вул. Вокзальна, 74 з вини відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував автомобілем «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 , була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння цієї пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована не була.

Вина відповідача ОСОБА_1 підтверджується Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2018 року.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , який і знаходився за кермом, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АК/7909680, укладеного із ПАТ «СК Універсальна», строк дії якого з 09.11.2017 року по 08.11.2018 року.

Розмір завданих збитків згідно звіту №13/18 від 15 лютого 2018 року, складеного експертом Іщенко С.В. був визначений згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість матеріального збитку КТЗ «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження під час ДТП та складає 147 603,12 грн., що прирівнюється до ринкової вартості даного автомобіля до ДТП. Вартість відновлювального ремонту даного автомобіля при цьому становила 187280,32 грн.

Отримавши у розпорядження МТСБУ такий звіт провело додатковий розрахунок ринкової вартості автомобіля «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП.

Так, відповідно до звіту №239/04/18 від 16.04.2018 року ринкова вартість КТЗ «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 після ДТП становила 43008,56 грн.

Відтак, вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 із врахуванням ст. 30 Закону становить 104 594,56 грн., та розраховується наступним чином: 147603,12 грн. (вартість ТЗ до ДТП) - 43008,56 грн. (вартість ТЗ після ДТП) = 104594,56 грн. - вартість матеріального збитку із врахуванням ст. 30 Закону.

Виплачено страхового відшкодування було лише 100000 грн. в силу ліміту страхової виплати МТСБУ.

07 березня 2018 року потерпілий з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (Транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою.

У зв`язку із залученням аварійного комісара МТСБУ понесло витрати на аварійного комісара, яким було здійснено огляд транспортного засобу та визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ на загальну послуг суму 1 600 грн.

02 квітня 2018 року МТСБУ направляло листи відповідачу з пропозицією самостійно врегулювати спір з потерпілим, які він залишив без відповіді.

Так, зазначена шкода особисто винуватцем ДТП відшкодована потерпілій особі не була. Договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

В зв`язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 23 червня 2018 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілому в розмірі 100000 грн., відповідно до Наказу МТСБУ № 6151 від 22.06.2018 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

23.06.2018 року МТСБУ направило відповідачу пропозицію добровільно компенсувати витрати МТСБУ, який залишив без відповіді.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі понесених витрат в сумі 101600 грн. та судовий збір в розмірі 2102 грн.

28.01.2021 року матеріали цивільної справи за позовом Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування на підставі ухвали судді Кіровського районного суду м. Кіровограда було передано до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області та отримані вони судом 05.04.2021 року.

Розгляд справи відповідно до ухвали від 12.04.2021 року про прийняття справи до свого провадження, відкриття провадження та призначення її до розгляду проводиться за відсутності сторін цивільного провадження.

26.04.2021 року від відповідача надійшов відзив, в якому останній зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані наступним, що 05.01.2018 року о 05.57 год. по вул. Вокзальна, 74 у м. Кропивницькому, мало місце ДТП, яке сталась з вини ОСОБА_1 , в результаті якої ОСОБА_2 , заподіяно матеріальні збитки, у вигляді пошкодження автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_2 .

На момент ДТП цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована.

13.02.2018 постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

23.06.2018 за результатом розгляду заяви про виплату страхового відшкодування, МТСБУ відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, здійснило на користь ОСОБА_2 таку виплату в розмірі 100000 грн.

У зв`язку зі сплатою страхового відшкодування МТСБУ, на підставі ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 вищезазначеного Закону, МТСБУ звернулось до відповідача з регресною вимогою про стягнення понесених витрат у зв`язку з відшкодуванням шкоди у розмірі 101600 грн., що складається з суми страхового відшкодування - 100000 грн., та вартості послуг аварійного комісара - 1600 грн.

Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню, оскільки він є учасником бойових дій. Зазначений факт підтверджується довідкою №1727 від 21.07.2017 та посвідченням серії № НОМЕР_4 від 01.11.2017 року.

Отже, законодавчо встановленою пільгою для учасника бойових дій, є покладення на МТСБУ обов`язку відшкодувати збитки від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є учасник бойових дій, що в свою чергу, позбавляє МТСБУ права вимагати від відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, оскільки на відповідача - як учасника бойових дій не розповсюджується необхідність обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відповідач просить суд у задоволені позовної заяви про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, відмовити у повному обсязі.

Відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.

Дослідивши матеріали в сукупності, суд приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (пропорційність у цивільному судочинстві).

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2018 року, яка відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України має преюдиційне значення, встановлено, що відповідач 05 січня 2018 року о 05.57 год., керуючи транспортним засобом «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Вокзальна, 74 в м. Кропивницький в порушення п.п. 2.3 «б», 11.4 ПДР України був неуважним, не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з транспортним засобом «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками /а.с.10/.

Відповідно до світлокопії звіту №13/18 про оцінку автомобіля DACIA Logan державний реєстраційний № НОМЕР_2 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля DACIA Logan державний реєстраційний № НОМЕР_2 , станом на 05.01.18 року складає 147603,12 грн. /а.с.11-26/.

Згідно світлокопії звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №239/04/18 на підставі наданих матеріалів, маркетингу вторинного ринку об`єктів порівняння, аналізу різних методів оцінки з врахуванням принципу найбільш ефективного використання майна оцінювач вважає, що ринкова вартість аварійного (пошкодженого) КТЗ RENAUL LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату оцінки складає 43008,56 грн. /а.с.30-34/.

Відповідно до платіжного доручення № 909475 від 23 червня 2018 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 в розмірі 100000 грн., відповідно до Наказу МТСБУ № 6151 від 22.06.2018 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих /а.с.44,45/

Відповідно до світлокопії довідки, виданої військовою частиною А 0680 від 21.07.2017 року № 1727 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 в період з 26.07.2016 року по 02.11.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Матеріали справи містять світлокопію посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , виданого 01.11.2017 року на ім`я ОСОБА_1 , яке безстрокове та дійсне на всій території України.

Статтею 129 Конституції України регламентовано, що одним із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Ч. 1 ст. 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи даний цивільний позов суд застосовує наступні норми матеріального права.

Ч. 1 ст. 1 ЦК України вказує, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно частин 1 та 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

У частинах 1 та 2 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

П. п. 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України вказує, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: примусове виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі - ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до приписів пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Крім того, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону - підпункт «г» пункту 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Як вбачається з матеріалів цивільної справи на момент вчинення ДТП, водієм автомобіля марки «Audi A4» д.н.з. НОМЕР_1 був відповідач ОСОБА_1 , який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 01.11.2017 року, яке є безтерміновим і дійсним на всій території України.

Таким чином, відповідач як учасник бойових дій, звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП, цей обов`язок (відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП) відповідно до зазначених норм матеріального права покладено безпосередньо на позивача, і тому в нашому випадку він (позивач) не наділений правом звертатись до суду з регресним позовом до відповідача.

З урахуванням вмотивованого суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 260, ЦПК України, ст.ст. 1, 11, 15, 16, 1191 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 13, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні цивільного позову Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити в повному обсязі.

Ідентифікаційні дані учасників:

Моторне (Транспортне) страхове бюро України, місце знаходження бульвар Русанівський, 8 м. Київ, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 21647131.

ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію даного рішення негайно після постановлення направити сторонам.

Суддя: