Ухвала суду № 96696147, 28.04.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9264/18

Провадження №2/367/1140/2021

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кафтанова В.В.,

секретаря Сливки А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Дане провадження надійшло після перерозподілу автоматизованою системою документообігу на підставі витягу з розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області Шолкової Т.М. № 128 від 11.11.2019 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_4 29.08.2019 року.

В підготовчі судові засіданні, призначені на 03.02.2021 року та 27.04.2021 року вповноважений представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи за його відсутності на зазначені дати не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідачі та третя особа не з`явились з невідомих суду причин.

За нормами цивільного процесуального закону як суд, так і особа, яка звернулася до суду із позовом, наділені низкою процесуальних прав та обов`язків. Зокрема обов`язки учасника справи закріплені у ч. 2 ст. 43 ЦПК України, у тому числі виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу, сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин справи, з`явлення до суду за викликом.

Згідно ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановлює ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до приписів за приписами пп. 11 п. 161 Перехідних положень Конституції, згідно з якими представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 Конституції здійснюють тільки прокурори або адвокати: – у Верховному Суді та судах касаційної інстанції – з 1 січня 2017 р.; – у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 р.; – у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 р. Представництво в судах органів державної влади й органів місцевого самоврядування прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 р.

Так, ст. 131-2 Конституції встановлює, що тільки адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом може бути визначено винятки щодо представництва в суді в трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, яких визнано судом недієздатними (дієздатність яких обмежено).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також відповідно до ч. 1-5 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. 3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. 4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". 5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.

Судом встановлено, що в порушення вимог закону представником позивача ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокатом Руденком А.О. до позовної заяви не додано договір про надання правової допомоги та/або довіреність підписані керівником або директором ТОВ «Аверс-Сіті», що підтверджують його повноваження як захисника або представника у цивільному провадженні.

Також, згідно відповіді керівника секретаріату Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В.В. Красника на запит суду, зазначено, що єдиний реєстр адвокатів України функціонує на підставі Закону та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (із змінами і доповненням). Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України(ч. 1 ст. 12 Закону). Згідно з п. 2.1 Порядку відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України. Відповідно до п. 3.2 Порядку для внесення відомостей до ЄРАУ адвокат подає заяву до ради адвокатів свого регіону такі документи: заяву про внесення відомостей до ЄРАУ, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та документ, що підтверджується адресу робочого місця адвоката, внесену в ЄРАУ. Також зазначено, що станом на 29.09.2020 року відомості стосовно ОСОБА_5 в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились.

Суд прийшов до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс – Сіті» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння підписано фізичною особою ОСОБА_5 , який на момент подачі позову не мав повноваження для вчинення таких процесуальних дій як адвокат.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/2344/17, від 04.09.2018 р. у справі № 910/14047/17.Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, незважаючи на те, що позивач був ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, в подальшому, під час розгляду справи у суді, свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов`язками, не з`являючись у судові засідання, не реагуючи вчасно на судові виклики, ходом розгляду справи не цікавився.

При цьому як зазначає Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК,стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Ураховуючи викладене, за відсутності визначеного процесуальним законом обов`язку суду в чергове відкладати судовий розгляд у справі, оскільки справа не може бути розглянута за відсутності позивача та/або представника позивача, а позивач вдруге поспіль не з`явився у судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності 03.02.2021 року та 27.04.2021 року до суду не надходило, а його неявка перешкоджає розгляду справи. Згідно даних Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України в Єдиному реєстрі адвокатів України відомості щодо адвоката Руденка Андрія Олександровича відсутні та адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились, а отже не має повноважень на ведення справи, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 58, 131, 210, ч. 5 ст. 223, 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 353 - 354 ЦПК України суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ТОВ «Аверс-Сіті» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київської апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В.В. Кафтанов