Рішення № 96691671, 28.04.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/766/21

Провадження № 2/661/420/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Новокаховської міської державної нотаріальної контори, Новокаховського міського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Л.І., про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

Представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою про зняття арешту з майна, а саме з квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку накладено обтяження № 2526573, у вигляді арешту, яке зареєстроване 24.10.2005 року, реєстратор: Новокаховська державна нотаріальна контора, посилаючись на те, що дане обтяження перешкоджає оформленню спадкових прав позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позов підтримала.

Від представників Новокаховської державної нотаріальної контори Татаровської Н.С. та Новокаховського міського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Д.М. надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

У відзиві на позов представник Новокаховського міського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказує на відсутність документів, які б були підставою для зняття арешту державним виконавцем, не заперечуючи при цьому проти задоволення позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 до суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, пояснень щодо позову не надавала.

За встановлених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1996 року, виданого Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_2 , на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2000 року, серії АВН № 580992, зареєстрованого державним нотаріусом Л.В. Тихомировим, реєстровий номер 2-1796, спадкова справа № 314/200р, ОСОБА_3 є спадкоємцем майна, зазначеного в заповіті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Новокаховської державної нотаріальної контори Тихомировим Л.В. 23.02.2000 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2-259, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповідала все належне їй майно ОСОБА_1 .

Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 30.03.2020 року Новокаховським МВ ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.01.2020 року приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Сердюк Л.І. винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка залишилось після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку із наявністю заборони відчуження цієї квартири.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_5 , зареєстровано обтяження – заборона, реєстраційний номер обтяження 2526573, зареєстровано 24.10.2005 Новокаховською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: не вказано, архівна дата – 07.09.200 року.

Згідно наданого до суду відзиву та повідомлення начальника Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) виконавчі документи стосовно ОСОБА_5 , на примусовому виконанні у відділі ДВС не перебувають, до набрання чинності наказу Міністерства юстиції України № 710/5 від 25.04.2008 «Про внесення змін до Положень про єдиний державний реєстр виконавчих проваджень» - всі документи за виконавчими провадженнями зберігались виключно в паперовому вигляді та знищувались після закінчення 3-річного терміну, у зв`язку із чим у відділі ДВС відсутня інформація щодо підстав накладення арешту на майно ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 .

Інвентаризаційна справа № 17980 на об`єкт нерухомого майна, який розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , відомостей щодо накладеної заборони не містить.

Відповідно до інформації Новокаховської державної нотаріальної контори від 26.04.2021 року розпорядження по накладенню та зняттю заборон за 2000 рік стосовно ОСОБА_5 відсутні.

З повідомлення Державного нотаріального архіву Херсонської області від 01.04.2021 року слідує, що розпорядження по накладенню та зняттю заборон за 2000 рік Новокаховською держнотконторою до архіву не передавались.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в редакції, що була чинною на момент реєстрації обтяження, встановлював, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право користування (сервітут);

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом;

3) обмеження речових прав. (стаття 4 цього Закону)

В статті 2 Закону визначено, що обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно положень ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пп. 3, 4 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд вважає, що дана справа має бути розглянула з точки зору дотримання справедливого балансу при втручанні в право власності позивача в контексті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Загальний стандарт «справедливого балансу» - стандарт захисту від втручання в право власності в рамках ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачений в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції».

Поняття загального балансу ЄСПЛ розповсюджує на всю Конвецію між користуванням індивідуальними правами або захистом загальних інтересів. Другим джерелом є матеріально- правовий зміст закону, в розумінні Стразбургзких інститутів, в які входять захист від свавільних і непропорційних негативних наслідків. Втручання в право власності повинно бути визначене в чітко встановленому правовому джерелі в внутрішньодерджавній правовій системі. В прецедентному праві Європейського Суду оцінюються всі випадки втручання в право власності під єдиним принципом справедливого балансу.

Втручання повинно відповідати вимогам законності. Вимоги законності виходять з принципу «верховенства права» - одного із основоположних принципів демократичного суспільства, який міститься у всіх статтях Конвенції.

В обох контекстах слід приймати до уваги досягнення справедливого балансу між конкуруючими інтересами.

Недотримання принципу пропорційності (співмірності) буде порушенням ст. 1 Першого Протоколу щодо права особи на мирне володіння своїм майном.

В даній же справі вимоги «справедливого балансу» щодо втручання в право власності позивача не дотримані, оскільки фактично право власності позивача офіційно обмежено, а будь-яких документів з приводу підстав такого обмеження позивачу не надано, як не надано їх і суду.

Відсутність справедливого балансу (співмірності) між конкуруючими інтересами держави і позивача є порушенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а відтак підставою для задоволення позову і зняття арешту з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованого 24.10.2005 року Новокаховською державною нотаріальною конторою, архівна дата 07.09.2000.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності належала ОСОБА_3 , реєстраційний номер обтяження № 2526573, яке зареєстроване 24.10.2005 року, реєстратор: Новокаховська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: не вказана, б/н, архівна дата – 07.09.2000 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд Херсонської області.

Суддя Д. В. Червоненко