Рішення № 96691436, 23.03.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3868/20

Провадження № 2/653/19/21

РІШЕННЯ

іменем України

23 березня 2021 року

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Циби Г.А.

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом Державного агентства рибного господарства України, в інтересах якого діє завідувач сектору юридичної роботи Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства Степченков Віталій Дмитрович в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Державне агентство рибного господарства України, в інтересах якого діє завідувач сектору юридичної роботи Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства Степченков Віталій Дмитрович в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 березня 2020 року о 07:40 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в оз. Сиваш в районі с. Миколаївка, Генічеського району, Херсонської області, здійснювали незаконний лов риби забороненим для любительського рибальства знаряддям лову – ятерями, у кількості 4 одиниці, при цьому з порушенням ст. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства» виловили рибу – бичок, у кількості 2020 особини (загальною вагою 35 кг), чим завдали шкоди рибним ресурсам на суму 68680 грн. 00 коп., чим порушили вимоги ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Постановою Генічеського районного суду від 14 липня 2020 року по справі № 653/1733/20 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, але справа була закрита через сплив терміну розгляду справи.

У зв`язку з викладеним, просить стягнути з відповідачів на користь Чонгарської сільської ради майнову шкоду в розмірі 68680 грн. 00 коп. та судові витрати на користь Азовського рибоохоронного патруля.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали до суду відзив на позовну заяву, в якій категорично заперечували проти позовних вимог, з огляду на те, що обставини щодо лову водних живих ресурсів із застосуванням промислових знарядь лову та їх вина в цьому не встановлювалась, є недоведеною, а постановою суду справа була закрита. Крім того, про розгляд справи про адміністративне правопорушення їх належним чином не повідомляли, тому надати пояснення по справі вони були позбавлені можливості. Більш того, обставини щодо лову водних ресурсів були предметом кримінального провадження, яке було закрито за відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення. Наголошують, що риба була ними куплена.

Представник позивача ОСОБА_3 надав до суду відповідь на відзив по справі, в якій наголосив, що постановою суду від 14 липня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були визнанні винними, незважаючи на закриття справи за закінченням строку розгляду, а знаряддя лову та біоресурси були конфісковані. Більш того, під час складання протоколів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину не заперечували, надали пояснення під підпис. Також під час складання протоколу вони були повідомлені про те, що справа буде розглядатись судом та відповідно мали можливість звернутись до суду. Наголошує, що відповідачі є особами, що неодноразово притягувались до відповідальності за незаконний лов риби, а їх пояснення щодо купівлі риби у невідомих осіб є неправдивими та такими, що спростовуються поясненнями, наданими під час складання протоколу.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надали заперечення на відповідь на відзив по справі, вказавши на те, що після складання протоколу матеріали були передані для досудового слідства, що унеможливлювало звернення до суду з метою дізнатись про рух справи. Крім того, наголосили на відсутність доказів вчинення ними активних дій на завдання шкоди у вигляді виловлених біоресурсів.

Представник позивача у судовому засіданні був відсутній, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Наголосили на тому, що 15 березня 2020 року зранку вони на автомобілі з причепом поїхали до с. Миколаївка до сестри ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , оскільки вона попросила вивезти їх сміття. Вони взяли сміття та поїхали скинути його в яму, зробили це та до них під`їхали хлопці та запропонували купити рибу та ятирі. Вони погодились та купили їх й направились до ОСОБА_4 , щоб поділити рибу, яку придбали для власного вживання. В цей час за ними їхав автомобіль та коли вони зупинились, то до них підбігли хлопці, приїхала рибохорона й повідомили, що нібито ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконно виловили рибу. Вказують, що за даним фактом відносно них склали протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому судом винесена постанова, проте справа про адміністративне правопорушення була закрита, як й кримінальне провадження, їх вина не встановлена, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, вислухавши відповідачів, свідка, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Відповідно до п. 7 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства» від 30 вересня 2015 року № 894, Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Отже Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 14 липня 2020 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 85 КпАП України закрито, в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

Разом з тим, під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 15 березня 2020 року о 07:40 годині в оз. Сіваш в районі с. Миколаївка здійснював незаконний лов риби забороненими знаряддями лову – ятерями, у кількості 4 одиниці, не маючи спеціального дозволу на промисел, чим порушивши п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства» виловив рибу – бичок, у кількості 2020 особин (загальною вагою 35 кг), чим завдав шкоди рибним ресурсам на суму 68680 грн., чим порушив вимоги ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КпАП України.

ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 15 березня 2020 року о 07:40 годині в оз. Сіваш в районі с. Миколаївка здійснював незаконний лов риби забороненими знаряддями лову – ятерями, у кількості 4 одиниці, не маючи спеціального дозволу на промисел, чим порушивши п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства» виловив рибу – бичок, у кількості 2020 особин (загальною вагою 35 кг), чим завдав шкоди рибним ресурсам на суму 68680 грн., чим порушив вимоги ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Своїми діями ОСОБА_2 скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КпАП України.

Під час розгляду справи суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи: протоколами про адміністративне правопорушення № 019464/166 та № 019463/167 від 15 березня 2020 року, в яких вони вину визнали в повному обсязі; описом водних живих ресурсів, знарядь лову, іншого майна, вилученого у ОСОБА_1 ; квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 166 від 15 березня 2020 року; накладною; розрахунком матеріального збитку.

Разом з тим, суд встановив, що строки притягнення осіб до відповідальності, зазначені в ст. 38 КУпАП сплинули, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили правопорушення 15 березня 2020 року, протокол про адміністративне правопорушення складено 15 березня 2020 року, проте до суду він надійшов 16 червня 2020 року.

Отже, 15 червня 2020 року сплив строк притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, тому суд на підстави вимог ст. 247 КУпАП закрив провадження у справі.

Дана постанова набрала законної сили 27 липня 2020 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд вважає, що обставини щодо наявності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що полягає у незаконному лові риби забороненими знаряддями лову без спеціального дозволу на промисел, внаслідок якого була виловлена риба встановлені постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 14 липня 2020 року та знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Заперечення відповідачів що полягають в їх посиланнях на закриття справи про адміністративне правопорушення за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що, на їх думку, вказує на відсутність їх вини суд вважає незмістовним, оскільки, як зазначалось вище, вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була встановлена в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатом якого винесена постанова.

При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Суд при розгляді справи керується статтею 280 КУпАП, якою встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.

Посилання відповідачів на те, що їх належним чином не було повідомлено про день, час та місце розгляду справи суд також вважає необґрунтованими, оскільки зі змісту постанови вбачається, що за відсутності можливості здійснити поштове відправлення та за відсутності інформації в протоколах про засоби зв`язку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх повідомлення про розгляд справи було здійснено шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України», але до судового засідання останні не з`явились, причини неявки не повідомили.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що заперечення відповідачів щодо обставин встановлених судом під час розгляду справи, зокрема щодо наявності в їх діях вини, а також щодо їх неналежного виклику могли були викладені під час подачі апеляційної скарги на постанову суду, проте такі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинені не були, постанова набрала законної сили.

Суд розцінює позицію відповідачів, що полягає в запереченні здійснення ними незаконного лову риби такою, що покликана на уникнення відповідальності, а також такою, що є непослідовною, не підтверджується жодними належними доказами, а також спростовується іншими зібраними по справі доказами.

Так, посилання відповідачів на те, що 15 березня 2020 року зранку вони придбали рибу бичок та знаряддя лову у невідомих осіб не підтверджується жодними доказами.

Відповідачі наголосили на тому, що обставини щодо купівлі риби може підтвердити сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , проте в ході її допиту в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 не надала суду жодних пояснень, що стосуються предмету розгляду та обставин, що підлягають встановленню. Зокрема, ОСОБА_4 вказала, що їй відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не здійснювали 15 березня 2020 року лов риби, проте повідомити звідки вона володіє такою інформацією не змогла. Також свідок не змогла пояснити чим займаються відповідачі, ким працюють.

Позиція відповідачів щодо купівлі риби для власного вживання суперечить також тому, що разом із рибою у них були вилучені заборонені знаряддя лову – ятері у кількості 4 одиниці.

Більш того, надаючи особисті письмові пояснення під час складання протоколів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у незаконному ловлі риби визнали, засвідчивши пояснення власним підписом.

В судовому засіданні відповідачі такі пояснення не спростували, обставини щодо складання відносно них протоколів, дачі письмових пояснень підтвердили.

Посилання відповідачів на те, що Постановою старшого слідчого СВ Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області від 22 травня 2020 року кримінальне провадження за фактом виявлення в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 риби бичок та заборонених знарядь лову, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України суд також вважає незмістовними, оскільки цей процесуальний документ вказує на те, що в ході досудового розслідування слідчий прийшов до висновку про відсутність ознак, що вказували б на події та склад саме кримінального правопорушення.

За встановлених судом обставин, суд вважає, що в ході судового розгляду встановлений факт наявності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які 15 березня 2020 року о 07:40 годині в оз. Сіваш в районі с. Миколаївка здійснювали незаконний лов риби забороненим для любительського рибальства знаряддям лову – ятерями, у кількості 4 одиниці, при цьому з порушенням ст. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства» виловили рибу – бичок, у кількості 2020 особини, чим завдали шкоди рибним ресурсам.

Розмір матеріальних збитків, що був визначений у відповідності до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року, становить 68680 грн. 00 коп. (риба - бичок, у кількості 2020 особин (34 грн. х 2020 ос.).

Згідно до ст. 13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Частиною 1 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 грудня 1999 року, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлено водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч. 1 ст. 1190 ЦК України).

Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Так, місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок: частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені судом обставини, зокрема завдання відповідачами шкоди, її розміру, наявності обов`язку відшкодування даної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають повному задоволенню.

Також судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст. ст. 1166, 1190 ЦК України, ст.ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. ст. 10, 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. ст. 4, 12, 76-81, 82, 89, 141, 258-269, 263- 265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Державного агентства рибного господарства України в інтересах якого діє завідувач сектору юридичної роботи Азовського басейнового управління Державного агентства рибного господарства Степченков Віталій Дмитрович в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 на користь Генічеської міської ради Херсонської області (місце знаходження: Херсонська область, м.Генічеськ, вул. Міська, 8), майнову шкоду в розмірі 68680 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. на р/р UA298201720343110003000098918, отримувач: Азовський рибоохоронний патруль, код ЄДРПОУ 41157474, ДКС України, м.Київ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова