Ухвала суду № 96690036, 29.03.2021, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/490/20

Провадження №2/472/12/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду

та повернення судового збору

29 березня 2021 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Горбаненка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0075/82/0154154 від 26.01.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/0075/82/0154154 від 26.01.2017 року.

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.

29 березня 2021 року від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій вона просить залишити позовну заяву без розгляду, та повернути позивачу сплачений ним судовий збір за позовну заяву.

В судове засідання представник позивача Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином 09.03.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Губська Ю.О. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином 02.03.2021 року, що підтверджується їх розписками. До суду 29.03.2021 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідача та представника відповідача.

Суд, вивчивши заяву представника позивача, проаналізувавши норми законодавства, дійшов наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

Частиною другою статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Отже, виходячи з аналізу положень статей 12, 13, 43, 49, 257 ЦПК України, можна дійти висновку, що позивач має право подати заяву про залишення позову без розгляду лише до початку розгляду справи по суті, а не на будь-якій стадії судового процесу на відміну від відмови від позову.

Тобто, виходячи з процесуальних обмежень, чітко передбачених у пункті 5 частини першої статті 257 ЦПК України, позов може бути залишено без розгляду за клопотанням позивача виключно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини другої статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом частин першої, третьої статті 217 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 04 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 вересня 2020 року.

22.09.2020 року, 19.10.2020 року, 20.11.2020 року, 28.12.2020 року, 02.02.2020 року, 02.03.2020 року було проведено судові засідання, у яких розгляд даної справи відкладався за клопотанням сторін.

Тому, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 217 ЦПК України слід вважати, що розгляд справи по суті розпочався з відкриття головуючим судового засідання 22.09.2020 року.

29 березня 2021 року в день чергового судового засідання від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій вона просила залишити позовну заяву без розгляду, та повернути позивачу сплачений ним судовий збір за позовну заяву.

Таким чином, представником позивача заяву про залишення позову без розгляду, у порушення пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, подано на стадії розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає, що правові підстави для залишення позову без розгляду та застосування положення пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України відсутні.

Крім того, представник позивача разом з залишенням позовної заяви без розгляду просила суд повернути позивача судовий збір.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Частиною 3 статті 257 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Пунктом 42. Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що статтею 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI "Про судовий збір"). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Так, Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Зокрема, пунктом 4 частини 1 цієї статті передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, виходячи з вищевикладеного, сплачена сума судового збору не повертається у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача в задоволенні його заяви про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 259, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору, - відмовити повністю.

Судове засідання відкласти на іншу дату та повідомити всіх учасників справи про дату, час та місце наступного судового засідання.

Ухвала суду окремо від рішення суду по суті розгляду справи апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко