Постанова № 96688607, 29.04.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1378/21

Провадження № 3/333/855/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Піх Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Нікуліна О.Є., представника особи відносно, якої складено адміністративний протокол – Беклеміщева С.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.02.2021 серія АББ №102004, згідно якого, 27.02.2021 о 13 год. 15 хв., в м. Запоріжжі по вул. Новокузнецькій, водій ОСОБА_1 керував автомобілем GEELY MK CROSS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням технічного приладу Drager Alcotest 6810, тест №1781, результат 1,00 проміле, чим порушив п. 2.9-а Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

09.03.2021 до канцелярії Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал з протоколом серії ДПР №023435 від 27.02.2021 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, яким встановлено, що 27.02.2021 о 13 год. 15 хв. в м. Запоріжжі на вул. Новокузнецькій, 31, водій ОСОБА_2 керував автомобілем GEELY MK CROSS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався, що це буду безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем HYUNDAI , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 .Постраждалих не має, чим порушив п. 10.9 Правил Дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Постановою Комунарського районного суду від 11.03.2021 вищевказані адміністративні провадження об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер 333/1378/21 (номер провадження 3/333/855/21).

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 -Беклеміщева С.О., пояснив, що в цей день ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем, однак не вживав алкогольні напої та не був в стані алкогольного сп`яніння. Також, він пройшов тест на стан сп`яніння із застосуванням технічного приладу Drager Alcotest 6810, який показав результат 1,00 проміле. Однак, він не погодився з результатом і після складання протоколу, протягом двох годин він здав аналіз у спеціалізованій лікарні, який показав негативний результат. Стосовно вчинення ДТП ОСОБА_1 свою вину визнає повністю.

В судове засідання викликалися працівники поліції щодо надання пояснень керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, однак до суду не з`явилися, причини неявки суду не повідомляли.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортним засобом особою в стані наркотичного чи іншого сп`яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Згідно вимог пункту п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

За приписами ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку), вказує, що первісний огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відеозапису поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти тест на стан сп`яніння, що і зробив ОСОБА_1 . Після проходження тесту, останній не погодився з результатами, і після складання протоколів, пройшов медичний огляд на стан сп`яніння в спеціалізованому медичному закладі, згідно висновку щодо результатів медичного огляду виданого КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, від 27.02.2021 о 16.40 год. ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатися. Таким чином, обов`язковою ознакою вказаного адміністративного правопорушення, в даному випадку, є встановлення факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які би вказували на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer)проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Відповідно достатті 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стаття 7 КУпАПпередбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Диспозицією ст. 130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантіїст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумцій.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

Отже, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами не встановлено, що ОСОБА_1 керував зазначеним у протоколі автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що по справі відсутні належні докази, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 . Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Стосовно вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди суд, встановив, що вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ДПР №023435 від 27.26.2021, схемою ДТП, письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Дії правопорушника суд кваліфікує за ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124,130, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 – закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення передбачене ст.124 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень (Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п?ятдесят чотири) гривні 00 копійок (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) .

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ю.Р. Піх