Рішення № 96686688, 28.04.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа№263/3173/20

Провадження №2/263/243/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

28 квітня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Федоренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі за текстом АТ «ПУМБ»), треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до АТ «ПУМБ», відповідно до якого просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № № 18840 від 23.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованості за кредитним договором № 226032215 від 17.12.2013 року, укладеним між ним та ПАТ «ПУМБ» у загальній сумі 14 092,58 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 17.12.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший українській міжнародний банк», було укладено кредитний договір № 26032215, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 6 576 грн. строком до 17.12.2015 року (п. 1.5 Кредитного договору). За користування кредитними коштами ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання сплачувати проценти у розмірі 15 % річних (п.1.3 Кредитного договору)У листопаді 2019 року за місцем роботи позивача – ТОВ «Восток-Белаз-Сервіс» – надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. про звернення стягненню на заробітну плату, яку отримує ОСОБА_1 . Як вбачається з тексту наведеної постанови, на виконанні у приватного виконавця перебуває наступний виконавчий документ – виконавчий напис № 18840, здійснений приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. на кредитному договорі, відповідно до якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість у розмірі 14 092,58 грн.Позивач вважає виконавчий напис № 18840 від 23.08.2019 року таким, який вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, оскільки нотаріусом при його вчиненні не було перевірено безспірність заборгованості за кредитним договором та нормами діючого законодавства взагалі не передбачено вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах.

Позивач та його представник – ОСОБА_2 - надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Треті особи в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

З огляду на те, що вматеріалах справи достатньо даних про права та взаємодію сторін,справа розглянута заочно, у відсутності представника відповідача.

Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із кредитним договором № 26032215, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 17.12.2013 року, ОСОБА_1 отримав у ПАТ «ПУМБ» кредит - грошові кошти у розмірі 6576 грн. (п. 1.1 Кредитного договору), строком повернення - до 17.12.2015 року (п. 1.5 Кредитного договору), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних (п. 1.3 Кредитного договору).

Пунктом 3.6.1 Кредитного договору передбачено право Банка вимагати від Позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом із розрахованими відсотками, несплаченою сумою комісії за надання пакету послуг по видачі кредиту, а Позичальник, відповідно, зобов`язаний виконати таку вимогу Банку при настанні будь-якої з подій, перелічених нижче, кожна з яких визнається істотним порушенням Позичальником умов цього Договору, зокрема, затримання сплати частини кредиту, комісії за надання пакету послуг по видачі кредиту та/або процентів за користування кредитом не менше ніж на один календарний місяць.

Відповідно до виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 23.08.2019 року, зареєстрованому в реєстрі за № 18840, запропоновано стягнути на користь ПАТ «ПУМБ», який є кредитором по Кредитному договору № 26032215 від 17.12.2013 року заборгованість з боржника ОСОБА_1 .

Стягнення заборгованості проводиться за період з 19.08.2018 року по 19.08.2019 року. Сума заборгованості складає 13592,58 грн., прострочена заборгованість за сумою кредиту складає 2549,38 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 836,39 грн., прострочена заборгованість по процентам складає 9246,37 грн., неустойка за порушення зобов`язання по кредиту в розмірі 960 грн. 44 коп.

Вказаний виконавчий напис № 18840 від 23.08.2019 року було пред`явлено стягувачем – ПАТ «ПУМБ» - до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А., згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 60059459 від 16.09.2019 року.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є Порядком вчинення нотаріальних дій, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі за текстом Порядок).

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вимоги до змісту виконавчого напису закріплені у статті 89 Закону України «Про нотаріат».

Так, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягаєв посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника -це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцюта боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердженнячи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Перелікомє підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся

до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 року № 759/6167/18 від 05 липня 2017 року у справі№ 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц з подібних правовідносин.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і прядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України. Аналогічне право на відкликання всієї суми отриманих кредитних коштів позикодавцем передбачено й п. 3.1.5 Кредитного договору, укладеного між сторонами.

З огляду на викладене, при достроковому відкликанні всієї суми заборгованості за кредитом Позикодавець –АТ «ПУМБ» - не має право на нарахування відсотків за умовами кредитному договору, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України та умов кредитного договору, проте має право на застосування до боржника відповідальності за порушення зобов`язання.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд, а саме його Велика Палата у постанові № 910/10156/17 від 10.04.2018 року.

З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок сформульований у постанові Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Відповідно до п. 3.1 п. 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більшетрьохроків, а у відносинахміжпідприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У даному випадку сума заборгованості затілом кредиту, як слідує із інформації, викладеній у виконавчому написі становить 14 092,58 грн., а строк повернення грошових коштів за кредитним договором визначений сторонами кредитного договору №26032215 - до 17.12.2015 року. З огляду на викладене, з дня виникнення у АТ «ПУМБ» право вимоги повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором – 17.12.2015 року (закінчення строку дії кредитного договору) – на момент вчинення виконавчого напису – 23.08.2019 року – минуло більше трьох років, що на переконання суду є порушенням п. п.3.1 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5.

Крім того при розгляді даної справи ані відповідачем, ані третьою особою – приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. – не було надано суду доказів, які б свідчили про отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги АТ «ПУМБ». Так, ОСОБА_1 , не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днівз моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщоє відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення не містять.

До аналогічного висновку у аналогічному спору прийшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у постанові від 01.09.2020 року № 201/4198/17.

З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані у даній справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обгрнутованість позовних вимог ОСОБА_1 та доцільності визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. від 23.08.2019 року № 18840 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором у розмірі 14092,58 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у сумі 840,80 гривень – за подачу до суду даного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265,280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18840 від 23.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, заборгованості за кредитним договором № 26032215 від 17.12.2013 року у розмірі 14 092 гривень 58 копійок.

Стягнути з акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк», ЄДРПОУ 14282829, на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Донецького апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Васильченко