Рішення № 96686680, 13.04.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/15302/20

Провадження №2/263/874/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Федоренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених грошових коштів адресної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених грошових коштів адресної допомоги у розмірі 2000 грн. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно заяви від 21.11.2018р. ОСОБА_1 відповідно до «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 21.11.2018 по 20.05.2019 року в сумі 2000 грн. В результаті проведення перевірки було встановлено, що у володінні ОСОБА_1 з 21.03.2019 року є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, за період з 01.04.2019 року 30.04.2019, воли відповідачу виплачувалась адресна допомога, вона не мала на неї права. Загальна сума безпідставно виплачених відповідачеві коштів становить 2000 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача надміру виплачені бюджетні кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги у розмірі 2000 грн. та судовий збір в сумі 2102 грн.

Представник позивача у судове засідання надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позов підтримала повністю, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Суд вважає, що причини неявки відповідача, належним чином повідомленої про час та місце розгляду справи, не є поважними, у зв`язку з чим, за відсутності заперечення позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правові відносини.

Судом встановлено, що згідно заяви від 21.11.2018р. ОСОБА_1 звернулася до департаменту з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши, що в її власності не має житлового приміщення, розташованого на території підконтрольній Україні.

Рішенням департаменту від 11.12.2018 року ОСОБА_1 призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 21.11.2018 по 20.05.2019 року в розмірі 2000 грн.

Згідно довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, у володінні ОСОБА_1 з 21.03.2019 року є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином,

Згідно розрахунку надмірно сплачених коштів розмір загальної суми допомоги, отриманої відповідачем, становить 2000 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно п.п. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї.

Відповідно до п.6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Внаслідок неповідомлення відповідачем про обставини, які впливають на призначення грошової допомоги, ОСОБА_1 надмірно нарахована та виплачена адресна допомога в розмірі 2000 грн., адже за наявності у неї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, остання права на отримання щомісячної адресної допомоги не мала.

Відповідно до п. 11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки відповідачем вимога позивача про повернення коштів залишена без реагування, добровільно кошти не повернуті, вони підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати у справі, що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 2102 гривні, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, ч. 4 223, 247, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених грошових коштів адресної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради надмірно сплачені грошові кошти адресної допомоги у розмірі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 2102 гривні, а всього 4102 гривні.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Суддя Васильченко О.Г.