Ухвала суду № 96684856, 05.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.02.2021Справа № 910/10570/20

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Компані"

про стягнення 7 200,00 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекора Інвест" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Компані" про стягнення 7 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов`язків за договором поставки, укладеним в спрощений спосіб, щодо повної оплати поставленого товару (пісок).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10570/20, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.

За наслідками розгляду судом була постанволена ухвала про закриття провадження у справі та повернення позивачу 50 відсотків суми сплаченого судового збору.

Також під час постановлення ухвали про закриття провадження у справі, судом не були розподілені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 позовні вимоги Постачальника були задоволені повністю (враховуючи закриття провадження в частині основного боргу).

При цьому, судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, витрат пов`язаних із розглядом справи та витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем 1 та відповідачем 2.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із поданими до матеріалів справи заявою позивача, останній просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 81 500,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу позивач посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги від 20.07.2020, укладеним між адвокатом Кобилецьким Вячеславовом Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекора Інвест", звітом про виконання доручення за договором про надання правової допомоги від 25.08.2020, видатковим касовим ордером від 03.07.2020 на суму 9 000,00 грн.

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши надані позивачем до суду документи, суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума витрат на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на вказане загальний розмір витрат на правову допомогу за розрахунком суду становить 9 000,00 грн.

Керуючись статтями 73-80, 86, 123-129, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлайф Компані" (02093, м.Київ, Дарницький район, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 11-А; ідентифікаційний код 42117144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Інвест" (02105, м.Київ, Дніпровський район ПРОСПЕКТ ЮРІЯ ГАГАРІНА буд. 3А кв. 57; ідентифікаційний код 41412973) 9 000,00 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу адвоката.

2. Після набрання додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

3. Ухвала набирає законної сили 05.02.2021 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 05.04.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ