Постанова № 9668364, 19.01.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.01.09Справа №2а-3453/08/7 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії:

головуючий - суддя Маргарітов М.В.

суддя Трещова О.Р.

суддя Циганова Г.Ю.

,

при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

з залученням третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Управління сільського господарства Міністерства оборони України,

Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України,

ОСОБА_2

про скасування наказу та поновлення на посаді

За участю:

позивача ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1 виданий Білогірським РВ ГУМВС України в АР Крим від 16.12.1998р.

відповідача не зявився

третьої особи - ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 виданий Совєтським РВ ГУМВС України в АР Крим від 18.09.06р.)

Управління сільського господарства Міністерства оборони України, Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України не зявилися.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та просить скасувати наказ Міністерства оборони України №456 від 15.09.08р. «Про призначення керівника Військового радгоспу «Гурзуфський» та поновити його на посаді директора Військового радгоспу «Гурзуфський» МО України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий всупереч Статуту Військового радгоспу «Гурзуфський» та Положенню про Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України. Крім того вважає що, відповідачем порушені вимоги чинного законодавства щодо застосування контрактної форми трудового договору та його умови.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с.127), причини неявки суду невідомі, відповідно до письмових заперечень (а.с.57-60) просить в позові відмовити.

В обґрунтування правової позиції відповідач, посилаючись на норми діючого законодавства зазначив, що органом управління військовим радгоспом «Гурзуфський» є безпосередньо Міністерство оборони України, а ні Управління сільського господарства Міністерства оборони України, тому питання призначення на посаду або звільнення з посади є суто компетенцією відповідача і спірний наказ виданий у межах його компетенції. За цих обставин та інших доводів викладених у письмових запереченнях, відповідач вважає позов необґрунтованим.

Третя особа ОСОБА_3 надав письмові пояснення (а.с.68), вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Третя особа - Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України надіслав письмові пояснення (а.с.83-81), у яких зазначає, що органом управління Військового радгоспу «Гурзуфський» є Міністерство оборони України. Міністерством оборони України 27.10.07р. прийнятий наказ про ліквідацію Управління сільського господарства Міністерства оборони України, управління справами юридичної особи віднесено до компетенції ліквідаційної комісії. При цьому керівник Управління сільського господарства Шестопалов О.О., після видання наказу про ліквідацію, використовував правовстановлюючі документи та печатку підприємства, в результаті чого приймалися незаконні рішення, у тому числі кадрові. Департамент економічної та господарської діяльності Міністерства оборони України просить врахувати ці обставини при розгляді справи.

Оскільки відповідач до суду не зявився, з урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач обіймав посаду головного інженера Військового радгоспу «Гурзуфський» (далі радгосп «Гурзуфський»), наказом Управління сільського господарства Міністерства оборони України від 09.01.08р. №2 (а.с.43) він був призначений тимчасово виконуючим обовязки директора радгоспу «Гурзуфський».

Наказом Управління сільського господарства Міністерства оборони України від 22.01.08р. №4 позивач з посади тимчасово виконуючого обовязки директора (а.с.6) був призначений на посаду директора радгоспу «Гурзуфський».

22.01.08р. між позивачем та Управлінням сільського господарства Міністерства оборони України укладений контракт, яким позивач найнятий на посаду директора радгоспу «Гурзуфський» (а.с.7-11).

Наказом Міністра оборони України №456 від 15.09.08р. «Про призначення керівника військового радгоспу «Гурзуфський» (а.с.12) на посаду директора призначений ОСОБА_2, позивач, відповідно до пункту 2 вказаного наказу, з посади тимчасово виконуючого обовязки директора радгоспу «Гурзуфський» повернутий до виконання обовязків головного інженера цього радгоспу.

Суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Адміністративне судочинство, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України спрямоване на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України та просить скасувати наказ відповідача та поновити його на посаді.

Оскільки відповідач приймаючи рішення - наказ №456 від 15.09.2008р. «Про призначення керівника військового радгоспу «Гурзуфський» відносно позивача діяв як субєкт владних повноважень, а не як роботодавець, то предметом спору є акт індивідуальної дії, тому спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство оборони України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1080 від 03.08.06р. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають збройні сили.

Пунктом 6 вказаного Положення встановлено, що Міністерство оборони України утворює, реорганізує і ліквідує підприємства, установи та організації, які забезпечують діяльність Збройних Сил, здійснює управління закріпленим за ними державним майном, контроль за їх діяльністю.

Положенням про Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України (Далі Положення (а.с.102-111) затвердженого 23.12.1993р. заступником Міністра оборони України по тилу - начальником тилу ЗС України Г. Михайличенком, встановлено, що управління сільського господарства Збройних Сил України є первинною ланкою в управлінні сільського господарства.

Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України є юридичною особою.

Пункт 8 розділу ІІ Положення (а.с.104) встановлює, що начальник управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України має право укладати угоди, у відповідності до діючого законодавства приймає на роботу та звільняє з роботи робітників управління, а також керівних робітників військових радгоспів та інших підприємств, безпосередньо підпорядкованих відділу.

Згідно до Статуту військового радгоспу «Гурзуфський» (далі Статут) затвердженого 25.05.1994р. заступником Міністра оборони України по тилу - начальником тилу ЗС України Г. Михайличенком (а.с.13-26), військовий радгосп «Гурзуфський» (надалі по статуту - Підприємство) заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю, і підпорядковане через Управління сільського господарства Міністерства оборони України (орган управління майном).

Пунктом 3.2. Статуту передбачено, що підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до діючого законодавств України та цього статуту, який затверджується Органом управління майном.

Стаття 7 статуту (а.с.21) встановлює порядок управління підприємством і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до п.7.1. ст. 7 Статуту орган управління майном відповідно до покладених на нього повноважень укладає і розриває контракт з керівником Підприємства, його заступником.

Пунктом 7.2. статуту встановлено, що наймання керівника Підприємства, його заступників здійснюється Органом управління майном шляхом укладення з ними контракту.

Згідно до п. 5.2 контракту, укладеного між позивачем та Управлінням сільського господарства Міністерства оборони України, цей контракт припиняється: після закінчення терміну дії контракту, за згодою сторін, з ініціативи Керівника до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених п 5.5. цього контракту, з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом.

Пунктом 5.3. та п. 5.4. встановлені випадки та порядок розірвання контракту з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку його дії.

На час створення Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України та Військового радгоспу «Гурзуфський», правила створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, а також організаційний механізм здійснення підприємницької діяльності підприємств були встановлені Законом України «Про підприємства в Україні».

Зазначений Закон діяв до набрання чинності Господарським Кодексом України - 01.01.2004р.

В розумінні ст.2 Закону України «Про підприємства в Україні», якою визначені види підприємств, військовий радгосп «Гурзуфський» є державним підприємством.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником майна, а для державних підприємств власником майна за участю трудового колективу.

Статтею 1 Господарського кодексу України встановлено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими субєктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

В розумінні статті 73, 75 ГК України військовий радгосп «Гурзуфський» є державним унітарним підприємством (державним комерційним підприємством)

Відповідно до ст. 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 57 ГК України встановлено, що установчими документами субєкта господарювання, є у тому числі статут (положення).

Частина 4 цієї норми визначає, що Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.

Матеріали справи свідчать про те, що Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України було створене Міністерством оборони України саме з метою здійснення управління сільськогосподарськими підприємствами, а відповідно до Статуту, Управління визначено як Орган управління військовим радгоспом «Гурзуфский».

За таких підстав, повноваження органу управління майном фактично не передавалися до іншого субєкта, а залишилися у створеного відповідачем Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України. Яке в розумінні ч.1 ст. 4 Закону України «Про управління обєктами державної власності» є іншим органом виконавчої влади - субєктом управління обєктами державної власності.

Матеріали справи свідчать про те, що на час призначення та звільнення позивача з посади директора радгоспу «Гурзуфський», а також на час розгляду справи Положення та Статут чинні.

У матеріалах справи відсутні докази про внесення будь-яких змін та скасування окремих пунктів Положення або Статуту.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особини зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Міністерство оборони України, Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України та Військовий радгосп «Гурзуфський», а також їх посадові особи у своїй діяльності повинні користуватися приписами, встановленими Положенням та Статутом.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяль ності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рі шення, добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особини і цілями, на дося гнення яких спрямоване це рішення.

З урахуванням викладеного, на підставі матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Міністерство оборони України приймаючи спірний наказ, не мало повноважень органу управління майном для здійснення кадрових змін керівництва радгоспу «Гурзуфський», оскільки це не передбачено затвердженими Міністерством оборони України Положенням та Статутом.

Отже, призначення на посаду та звільнення з посади директора радгоспу «Гурзуфський» є суто компетенцією Органу управління майном Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України.

Судом не можуть бути прийняти до уваги доводи відповідача, з наступних підстав.

Оскільки предметом спору є оскарження рішення органу владних повноважень, яке розглядається у порядку КАС України та з урахуванням положень частини 2 статті 11 КАС України, відповідно до якої суд розглядає спір у межах заявлених вимог, суд залишає поза увагою доводи відповідача щодо законності призначення на посаду позивача, так як ці обставини не є предметом спору по справі.

Позиція відповідача, з посиланням на норми ГК України та Закону України «Про управління обєктами державної власності» стосовно того, що органом управління майном є Міністерство оборони України суд вважає необґрунтованою з вищезазначених підстав.

Також слід відзначити, що Закон України «Про управління обєктами державної власності», який був прийнятий 21.09.2006р. та Декрет Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15.12.1992р., який діяв до набрання чинності Законом України «Про управління обєктами державної власності» встановлюють, що управління майном, що є у загальнодержавної власності, здійснюється міністерствами та іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами державної виконавчої влади відповідно покладених на них повноважень.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач, затвердивши статут радгоспу «Гурзуфський» та положення про Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України передав свої повноваження по управлінню державним майном та іншим питанням щодо його діяльності спеціально утвореному ним органу, який при призначені позивача на посаду директора радгоспу діяв відповідно до визначених Міністерством оборони України повноважень.

Вказані дії Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України не суперечать нормам Декрету Кабінету Міністрів України «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» та Закону України «Про управління обєктами державної власності».

Також не приймається до уваги довід відповідача та третьої особи Департаменту економічної та господарської діяльності МО України стосовно ліквідації наказом Міністра оборони України №17 від 20.02.08р. (а.с.116) Управління сільського господарства Міністерства оборони України на час призначення позивача на посаду директора радгоспу.

Відповідно до положень ч. 5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно листа Головного міжрегіонального управління статистики в м. Києві від 10.12.08р. №12/1-7/2659 Державний комітет статистики України передає відповідним центральним органам виконавчої влади ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку субєктів, відомості про які становлять державну таємницю.

При цьому, ідентифікаційний код 22990730, який привласнений Управлінню сільського господарства МО України (а.с.114), згідно до інформації викладеної у вказаному листі, був переданий відповідачу для ведення відомчого обліку підпорядкованих субєктів.

У порядку ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надані докази виключення Управління сільського господарства МО України з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у звязку з чим висновки про ліквідацію Управління сільського господарства штабу тилу Збройних Сил України є передчасними.

Також матеріалами справи не підтверджується незаконність дій начальника Управління Шестопалова О.О. щодо використання печатки та установчих документів Управління, у тому числі для вирішення кадрових питань, оскільки ці факти повинні бути доведені відповідними доказами, яких відповідач суду не представив.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наказ Міністерства оборони України №456 від 15.09.08р. «Про призначення керівника Військового радгоспу «Гурзуфський» прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, та підлягає визнанню протиправ ним і скасуванню, а позивач поновленню на посаді.

Оскільки ч.2 статті 162 КАС України встановлює, що рішення субєктів владних повноважень у разі задоволення адміністративного позову визнаються протиправними, суд вважає за необхідне, відповідно до положень ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання протиправним та скасування спірного наказу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 23.01.09р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України №456 від 15.09.08р. «Про призначення керівника Військового радгоспу «Гурзуфський».

3. Поновити на посаді директора Військового радгоспу «Гурзуфський» МО України ОСОБА_1.

4. Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Маргарітов М.В.