Ухвала суду № 96683486, 19.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14614/19

Провадження №: 1-кп/755/470/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Козачук О.М.,

при секретарях Марисику М.В., Ламбуцької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019100040004182 від 24 травня 2019 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, непрацюючої, маючої на утриманні доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Базни Р.В.,

представників потерпілого Білокриницької К.М., Онищука В.В., Ковбаси О.С.,

захисника Василенка О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 06.04.2019 року, близько 10 години 50 хвилин, перебуваючи в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, на території складського приміщення ТОВ «Гранат», що розташований по вулиці Алма-Атинська, 14 а у м. Києві, яким у своїй господарській діяльності користується Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранат», діючи умисно та з метою особистого матеріального збагачення таємно, шляхом вільного доступу викрала майно, що належить ТОВ «Гранат», а саме 3564 пачки соку, ємкістю по 0,2 літри, вартістю 2 гривні 88 копійок за одиницю без ПДВ, торгової марки «Садочок» яблучно-виноградного смаку, вартість якого згідно довідки ТОВ «Гранат» щодо закупівельної вартості соку від 31.05.2019 року становить 10264, 32 грн. без ПДВ, після чого, з місця скоєння злочину зникла, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим заподіяла матеріальної шкоди ТОВ «Гранат» на суму 10264, 32 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнала, зокрема, заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - Василенко О.В. підтримав думку останньої, просив її звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 185 КК України не визнає, вважає, що судовий розгляд необхідно продовжувати у загальному порядку.

Представники потерпілого Білокриницька К.М. та Ковбаса О.С. підтримали думку прокурора.

Заслухавши сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши наявні письмові матеріали, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Згідно зі ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно зі ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Стаття 49 КК України визначає строки звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло три роки з часу вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє про застосування строків давності.

Як видно з п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

У зв`язку з вимогами вказаних законодавчих актів та роз`ясненнями Пленуму ВСУ, судом досліджені матеріали надані під час судового засідання, щодо перевірки наявності тієї обставини, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судима, згідно обвинувального акта кримінальне правопорушення останньою було вчинено 06.04.2019 року, тобто з моменту його вчинення минуло більш ніж два роки, отже строки давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої сплили, перебіг строків давності порушено не було, їй відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, вона надала згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити її від кримінальної відповідальності, закривши провадження.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненою від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Приймаючи до уваги, що підстав, які б перешкоджали суду прийняти рішення за заявленим клопотанням, в судовому засіданні не встановлено, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_1 не застосовувався.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12019100040004182 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України у зв`язку з її звільненням від кримінальної відповідальності - закрити.

Речовий доказ: флеш-накопичувач білого кольору марки «Apacer» об`ємом 4 GВ - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід не застосовувався.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва, протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: