Ухвала суду № 96683422, 19.04.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/63/16-ц

Провадження № 6/755/430/21

У Х В А Л А

"19" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: замінити сторону виконавчого провадження, а саме стягувача - ПАТ «КРЕДОБАНК» на правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчих листах № 755/63/16-ц.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 23.05.2016 р. Дніпровським районним судом м. Києва було задоволено позов ПАТ КБ «КРЕДОБАНК» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на його користь за кредитним договором № 27400-OWNCASH від 11.06.2014 р. в розмірі 12 684,85 грн та судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. 27.08.2017 р. та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір факторингу з відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, за умовами якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 27400-OWNCASH від 11.06.2014 р., таким чином заявник набув прав кредитора до ОСОБА_1 .

Вказана заява разом з додатками надійшла до суду в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет на порталі Судова влада на сторінці Дніпровського районного суду м. Києва. З огляду на подання заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з додатками в електронному вигляді через систему «Електронний суд», відповідно до приписів ч. 7 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України учасникам справи було роз`яснено про можливість ознайомитися з матеріалами справи в приміщенні суду.

У своїй заяві представник заявника просить суд розглядати справу за його відсутності.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 755/63/16-ц за заявою Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішення рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року задоволено позов ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 27400- OWNCASH від 11.06.2014 в сумі 12 684,85 грн та судовий збір в сумі 1 218,00 грн, а всього 13 902,85 грн.

На примусове виконання вказаного судового рішення 11 травня 2017 року був виданий виконавчий лист.

28 серпня 2017 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами, за умовами якого клієнт, ПАТ «КРЕДОБАНК», відступив фактору, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а фактор прийняв права вимоги у розмірі заборгованості боржників перед клієнтом.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із зазначеними вимогами заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є окремою підставою процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а тому припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 укладеного Договору факторингу «документація» означає документи, що підтверджують Права Вимоги, а також інші документи і інформацію як у письмовій, так і в електронній формі, які стосуються Прав Вимоги.

За приписами пп. 5.3 п. 5 Договору факторингу передача «Документації» підтверджується Сторонами шляхом підписання безпосередньо при такій передачі за місцем її проведення Акту (Актів) приймання-передачі Документації. Після підписання акту приймання-передачі Фактор не може пред`являти Клієнту претензії щодо повноти та комплектності переданих документів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПКУкраїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однак, за матеріалами справи убачається, що заявником не надано доказів на підтвердження виконання умов пункту пп. 5.3 п. 5 Договору факторингу та не долучено Акту (Актів) приймання-передачі Документації, що підтверджують Права Вимоги, а також інших документів і інформації як у письмовій, так і в електронній формі, які стосуються Прав Вимоги, що свідчить про не доведення заявником факту виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором.

Крім того, долучене до заяви у копії платіжне доручення № 2371077 від 28.08.2017 р. не містить відповідної відмітки про зарахування банком коштів.

Крім того, судом враховується, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» раніше вже звертався до суду з аналогічною заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 травня 2018 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», первісний стягувач - ПАТ «КРЕДОБАНК», боржник - ОСОБА_1 , про заміну стягувача було залишено без задоволення. Вказана ухвала суду сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Зокрема, судом було встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відповідно до договору факторингу від 28.08.2017 перейшли права вимоги за кредитним договором № 27400-OWNCASH, тобто заявником належним чином не доведено факт виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження, у зв`язку з недоведеністю факту виникнення права вимоги, що відступається за укладеним договором.

Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. ст. 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: стягувач Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК», боржник - ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: