Рішення № 96676664, 29.10.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/200/1940/18 Справа № 200/2780/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Яковлева Д. О., з участю секретаря судового засідання Сисо А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2018 року ПАТ "БМ Банк" звернулося до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнило. В обґрунтування уточненого позову позивач посилався на те, що 26 липня 2013 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 325717 про оформлення Пакету послуг з видачею платіжної картки та встановлення кредитного ліміту, зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 17 липня 2014 року, Додатковою угодою № 2 від 14 липня 2015 року та Додатковою угодою № 3 від 30 червня 2016 року, на підставі якого банк надав відповідачеві кредит у розмірі 110 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 29,99 % річних, з 17 липня 2014 року – 31,99% річних, з 30 червня 2016 року – 39,99 %, а у разі прострочення сплати кредиту (виникнення овердрафту) – 50,00 % річних, з кінцевим терміном повернення – 29 червня 2017 року.

Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, і надав ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі, однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, своєчасно не сплачував кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого станом на 30 січня 2018 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 145 515,00 грн., яка складається з: простроченої суми заборгованості за кредитом у розмірі 109 000,00 грн. та заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 36 515,00 грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 19 лютого 2018 року позовна заява залишалась без руху, з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків (а.с. 31). 24 травня 2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви, звернувшись на адресу суду із її новою редакцією (а.с. 33, 34, 35-37). Ухвалою суду від 02 липня 2018 року було відкрито провадження у справі (а.с. 41).

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував (а.с. 45, 55).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином,причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, він повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеню), під якою розуміється грошова сума або інше майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом установлено, що між ПАТ "БМ Банк" та відповідачем ОСОБА_1 26 липня 2013 року укладений договір № 325717 про оформлення Пакету послуг з видачею платіжної картки та встановленням кредитного ліміту. Згідно з умовами кредитного договору банк надав останньому у тимчасове користування на умовах строковості, поворотності та платності грошові кошти в сумі 110 000,00 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних (пільговий період – протягом 45 днів з дати виникнення заборгованості за основним боргом) та 29,99 % річних після закінчення пільгового період, терміном до 25 липня 2014 року (а.с. 18-21).

Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 17 липня 2014 року термін користування продовжено до 16 липня 2015 року та змінено процентну ставку після закінчення пільгового період, яку установлено у розмірі 31,99 % річних (а.с. 22). Додатковою угодою № 2 до кредитного договору від 14 липня 2015 року термін користування продовжено до 13 липня 2016 року (а.с. 22 зворот). Додатковою угодою № 3 до кредитного договору від 30 червня 2016 року термін користування продовжено до 29 червня 2017 року та змінено процентну ставку після закінчення пільгового період, яку установлено у розмірі 39,99 % річних (а.с. 23)

Відповідно до п. 3.5.4 Кредитного договору відповідач зобов`язався у повному обсязі сплачувати суми всіх операцій, нарахованих процентів за користування кредитом, комісійних винагород, штрафних санкцій та інших платежів, які стали наслідком або виникли під час використання банківської платіжної картки, а також суми збитків, що понесені банком у результаті використання банківської платіжної картки.

Пунктом 2.5.1 кредитного договору передбачено, що не пізніше ніж через 15 календарних днів після закінчення кожного календарного місяця (календарний місяць визначено як розрахунковий період за цим договором) протягом строку дії кредитного ліміту, клієнт зобов`язаний повернути 5 % від заборгованості за основним боргом на кінець розрахункового періоду, та сплатити всі нараховані за розрахунковий період проценти за користування кредитними коштами.

Згідно із п. 2.5.5 кредитного договору, з урахуванням додаткових угод, протягом 45 календарних днів з дати виникнення заборгованості за основним боргом проценти на суму основного боргу розраховується за ставкою 0,01 % річних, виходячи з методу розрахунку процентів "факт/360". Після закінчення пільгового періоду проценти на суму основного боргу розраховуються за ставкою 39,99 % річних, виходячи з бази для розрахунку процентів факт/360.

Судом установлено, що відповідач в порушення умов укладеного договору своєчасно не сплачує кредит та відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 30 січня 2018 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 145 515,00 грн., яка складається з: простроченої суми заборгованості за кредитом у розмірі 109 000,00 грн. та заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 36 515,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4-7).

Судом установлено, що 31 жовтня 2017 року позивач звертався на адресу відповідача із вимогою про необхідність виконання зобов`язань за договором, яка залишилась без задоволення (а.с. 37).

Внаслідок викладеного, суд приходить до висновку що аргументи позивача, наведені в позові, обґрунтовані та підтверджені належними, допустимими й достовірними доказами, а тому - є всі підстави для задоволення позову в частині присудження до стягнення на користь позивача з відповідача вищезазначеної заборгованості за кредитним договором, яка підтверджена розрахунками, доданими до позову та заявленому позивачем до стягнення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (код ЄДРПОУ 33881201, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченко, 37/122) заборгованість за кредитним договором № 325717 від 26 липня 2013 року у розмірі 145 515,00 грн., яка складається з: простроченої суми заборгованості за кредитом у розмірі 109 000,00 грн. та заборгованості з відсотків за користування кредитом у розмірі 36 515,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2 182,73 грн., а всього на суму 147 697,73 грн. (сто сорок сім тисяч шістсот дев`яносто сім гривень 73 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Повне рішення суду складено 29 жовтня 2018 року.

Суддя Д.О. Яковлев