Рішення № 96676305, 29.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Київ № 640/20377/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Газова Компанія «Центр» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Газова Компанія «Центр» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо внесення «заднім числом» запису до ІКП позивача про наявність заборгованості перед бюджетом в розмірі 84 286,81 грн;

- зобов`язання відповідача видалити в ІКП позивача запис, внесений «заднім числом» за одним кодом операції: нараховану пеню в розмірі 84 286,81 грн - датою 14.03.2018.

В обґрунтування позовної заяви з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що у вересні 2018 року в інтегрованій картці платника податків за платежем податок на додану вартість ТОВ «УГК «Центр», з незрозумілих причин та без проведення перевірки позивача, почала обліковуватись пеня у розмірі 84 286,81 грн (83 389,02 грн + 832,79 грн + 65,00 грн), нарахована за період з 01.02.2017 по 14.03.2018, на задекларовану суму ПДВ за жовтень 2017 року у розмірі 1 927 612 грн. При цьому, вказане зобов`язання з ПДВ сплачене ТОВ «УГК «Центр» 29.12.2017.

Позивач зауважує, що незаконне нарахування відповідачем вказаної пені «заднім числом» зумовлене протиправним втручанням працівників відповідача в автоматичну роботу ПСП платника податків, що призвело до виникнення у ТОВ «УГК «Центр» недоїмки зі сплати податків і зборів, на яку знову ж таки нараховується пеня, яка буде продовжувати нараховуватися і далі, оскільки податковою інспекцією внесені зміни до облікової картки та в ній була відображена пеня без жодної перевірки та без жодної правової підстави. Так, внаслідок автоматичного перерахування сплачених позивачем суми ПДВ, додатково нараховано ТОВ «УГК «Центр» податковий борг в розмірі 17 829 грн.

Також позивач зауважив, що з березня по вересень 2018 року ані ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, ані ДФС України, жодним чином не інформували ТОВ «УГК «Центр» про наявність нарахованої ще у березні 2018 року пені, позивач не отримував податкових вимог, що є істотним порушенням прав ТОВ «УГК «Центр» як платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2019 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, а також додаткові пояснення на заперечення позивача, у яких вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зауважив, що ТОВ «УГК «Центр» 14.03.2018 подано уточнюючий розрахунок №9043481565 до декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі 1 927 612 грн. Оскільки граничним термін сплати податкового зобов`язання згідно декларації, що уточняється є 30.11.2017, за період з 01.12.2017 по 14.03.2018, в автоматичному режимі нараховано пеню у загальному розмірі 83 389,02 грн, що у повній мірі узгоджується із вимогами статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України).

Водночас, відповідач визнав, що пеня в сумі 832,79 грн та 65,00 грн нарахована неправомірно, а тому 20.06.2018 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві скасована відповідно до абзацу 1 пункту 40 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Станом на 17.09.2018 у ТОВ «УГК «Центр» обліковувався податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 83 389,02 грн, який виник згідно несплати нарахованої пені по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з 01.12.2017 по 14.03.2018. Відповідно до статті 59 ПК України контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 17.09.2018 №176830-17. Згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податковий борг ТОВ «Українська Газова Компанія «Центр» погашено 20.09.2017 згідно податкової вимоги від 17.09.2018 №176830-17 шляхом зарахування від`ємного значення у зменшення боргу по податковій декларації з ПДВ від 18.09.2018 №9201067732, а тому податкова вимога від 17.09.2018 №176830-17 вважається відкликаною.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ТОВ «УГК «Центр» 14.03.2018 подано уточнюючий розрахунок №9043481565 до декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі 1 927 612 грн.

Оскільки граничним термін сплати податкового зобов`язання згідно декларації, що уточняється є 30.11.2017, за період з 01.12.2017 по 14.03.2018, в автоматичному режимі нараховано пеню у загальному розмірі 83 389,02 грн.

Крім того, як пояснив відповідач 15.06.2018 в ІТС «Податковий блок» ТОВ «УГК «Центр» неправомірно нарахована пеня в сумі 832,79 грн та 65,00 грн, яка 20.06.2018 скасована ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві відповідно до абзацу 1 пункту 40 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

У зв`язку із наявністю у ІКП ТОВ «УГК «Центр» податкового боргу з сплати вказаної пені у розмірі 83 389,02 грн, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 17.09.2018 №176830-17 на вказану суму пені.

На підставі поданої ТОВ «УГК «Центр» податковій декларації з ПДВ від 18.09.2018 №9201067732 погашено вказаний податковий борг у розмірі 83 389,02 грн за рахунок заявленого у вказаній податковій декларації від`ємного значення ПДВ. Тому, податкова вимога від 17.09.2018 №176830-17 вважається відкликаною а в ІКП ТОВ «УГК «Центр» відображено операцію про сплату вказаної пені у розмірі 83 389,02 грн, яка нарахована за період з 01.12.2017 по 14.03.2018.

Вважаючи протиправним нарахування контролюючим органом пені у розмірі 84 286,81 грн, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачає, що при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, розпочинається нарахування пені.

Згідно пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Пункт 129.9 статті 129 ПК України передбачає, що у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 131.1 та 131.2 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 40 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (Порядок №422), чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку №422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

За змістом глави 1 розділу II Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

З матеріалів справи встановлено, що у зв`язку із поданням 14.03.2018 ТОВ «УГК «Центр» уточнюючого розрахунку №9043481565 до декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі 1 927 612 грн з граничним строком сплати зобов`язання 30.11.2017, у ІКП ТОВ «УГК «Центр» правомірно в автоматичному режимі проведено нарахування пені у розмірі 83 389,02 грн на вказану суму податкового зобов`язання.

Суд вважає обґрунтованим розрахунок пені, проведений контролюючим органом, заперечення позивача у цій частині відсутні.

Сплата вказаної суми пені в ІКП ТОВ «УГК «Центр» відображена 18.09.2018 шляхом зарахування у рахунок сплати пені від`ємного значення ПДВ, вказаного у податковій декларації ТОВ «УГК «Центр» з ПДВ від 18.09.2018 №9201067732.

При цьому, суд зазначає, що контролюючий орган не зобов`язаний повідомляти платника податків про кожен факт нарахування пені. Водночас, у разі якщо сума пені набуває статусу податкового боргу, контролюючий орган в силу вимог статті 59 ПК України контролюючим органом формує та надсилає платнику податків податкову вимогу.

Встановлено, що після того як пеня у сумі 83 389,02 грн набула статусу податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 17.09.2018 №176830-17, яка не надсилалася позивачу, адже у зв`язку із погашення такого боргу 18.09.2018, вказана податкова вимога вважається відкликаною.

Відтак доводи позивача про те, що відповідачем не повідомлено його про нарахування та існування пені, суд не вважає такими, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням наведеного суд вважає, що нарахування вказаної пені у сумі 83 389,02 грн у зв`язку із поданням позивачем уточнюючого розрахунку №9043481565 до декларації з ПДВ за жовтень 2017 року більш як через 90 днів після закінчення граничного строку сплати зобов`язання за вказаною декларацією та погашення такої пені за рахунок заявленого у податковій декларації від 18.09.2018 №9201067732 від`ємного значення ПДВ, проведено правомірно та не порушує права позивача.

Щодо пені в сумі 832,79 грн та 65,00 грн, суд зазначає, що дані ІКП ТОВ «УГК «Центр» підтверджують скасування ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві нарахування вказаної пені 20.06.2018.

Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відсутність у позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Оскільки, зазначена пеня у сумі 832,79 грн та 65,00 грн скасована на момент звернення позивача із даним позовом, а тому нарахування вказаної пені не порушило прав позивача, що виключає можливість задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що ТОВ «УГК «Центр» не доведено факту порушення його прав у межах спірних правовідносин, а доводи відповідача та встановлені судом обставини свідчать про протилежне. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Газова Компанія «Центр».

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак