Рішення № 96676113, 28.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року м. Київ № 640/3455/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України (надалі також - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (надалі також - третя особа), в якому просить суд визнати дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення Національному авіаційному університету претендента на посаду ректора ОСОБА_2 , оформлене листом №1/11-9666 від 31.12.2020 - протиправним та визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 10.02.2021 №56-к щодо призначення ОСОБА_2 на посаду Національного авіаційного університету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем на адресу суду подано відзив, в якому зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог. Позивач надано суду відповідь на відзив.

Третьої особою на адресу суду подано письмові пояснення, зазначив про необґрунтованість заявлених вимог та зазначив про наявність рішення суду. Позивач надав суду відповідь на письмові пояснення третьої особи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Міністерство освіти і науки України листом від 31.12.2020 №1/11-9666 внесено для голосування кандидатів на посаду ректора Національного авіаційного університету: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Позивач вважає дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до закладу вищої освіти для голосування кандидатури претендента ОСОБА_2 протиправними, оскільки до нього застосовуються положення Закону України «Про очищення влади», що проігноровано відповідачем.

Положенням про Міністерство освіти і науки України (надалі також - Міністерство, МОН), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (надалі також - Положення про МОН), визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до п.8 Положення про МОН Міністерство в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОН, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Накази МОН, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.10.2020 №341-к «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 » на підставі частини восьмої статті 36 Кодексу законів про працю України, пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункту 8 розділу частини третьої статті 34 Закону України «Про вищу освіту», підпункту 2.2 пункту 2 розділу III наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, абзацу 6 пункту 1 розділу II Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 №974, підпунктів 13, 15, 16, 19 пункту 6 контракту від 13.04.2018 №І-41, підпунктів 1 і 8 пункту 6.2. розділу VI та абзацу 1 пункту 6.3. розділу VI Статуту Національного авіаційного університету, наказу Міністерства освіти і науки України від 08.02.2018 №116, наказу Міністерства освіти і науки України від 03.09.2020 №250-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ректора Національного авіаційного університету», доповідної записки від 24.09.2020 №20/15-вн-20, листа Солом`янського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві від 05.10.2020 №21/1885, контракт від 13.04.2018 №І-41, укладений між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 припинено 21.10.2020, звільнено з посади ректора Національного авіаційного університету ОСОБА_1 21.10.2020, відповідно до частини 8 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.10.2020 №342-к «Про виконання обов`язків» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 та наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 №557 ОСОБА_4 , доктора технічних наук, професора, призначено виконуючим обов`язки ректора Національного авіаційного університету з 22.10.2020 до призначення керівника в установленому законодавством порядку, але не пізніше, ніж до 22.02.2021.

Відповідно до частини третьої статті 42 та частини першої статті 79 Закону України «Про вищу освіту» Міністерство винесло наказ «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Національного авіаційного університету» від 23.10.2020 №378-к та визначило проведення виборів ректора НАУ 28.01.2021.

Відповідно до пункту 2.2 зазначеного наказу Міністерства освіти і науки України, Департаменту кадрового забезпечення наказано організувати прийом та документів від претендентів на їх відповідність вимогам, передбаченим Законом України «Про вищу освіту», та внести кандидатури претендентів до Національного авіаційного університету.

Згідно частини 3 статті 42 Закону України «Про вищу освіту», засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до закладу вищої освіти для голосування».

Відповідно до пункту 5 статті 42 Закону України «Про вищу освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2014 № 726 «Деякі питання реалізації статті 42 Закону України «Про вищу освіту», затверджено «Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти» (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 2 Методичних рекомендацій, керівник закладу вищої освіти обирається за конкурсом на заміщення посади керівника шляхом таємного голосування строком на п`ять років відповідно до Закону України «Про вищу освіту», статуту закладу вищої освіти та з урахуванням цих Методичних рекомендацій.

Згідно з пунктом 10 Методичних рекомендацій, претенденти для участі у конкурсі подають такі документи: заяву про участь у конкурсі на ім`я засновника, в якій зазначається про застосування або незастосування до претендента обмежень, встановлених частиною другою статті 42 Закону України «Про вищу освіту»; особовий листок з обліку кадрів з фотографією розміром 3x4 сантиметри;

автобіографію; копії документів про вишу освіту, науковий ступінь та вчене звання; довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду, ка видається відповідно до Порядку проведення обов`язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 (Офіційний вісник України, 2000 p., № 39, ст. 1656); довідку про наявність або відсутність судимості; витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; копію паспорта, засвідчену претендентом; копію трудової книжки; письмову згоду на збір та обробку персональних даних; копію посвідчення щодо вільного володіння державною мовою; засвідчену копію довідки про результати перевірки, видану органом, в якому така перевірка проводилася, або письмову заяву на ім`я засновника, в якій повідомляється, що до претендента не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (Офіційний вісник України, 2014 p., № 85, ст. 2412), та згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно претендента відповідно до зазначеного Закону.

Згідно пункту 5 статті 42 Закону України «Про вищу освіту» ОСОБА_2 разом з документами надав, також було подано заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» в якій останній повідомив, що заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону стосовно нього не застосовуються.

Відповідач зазначив, що останнім за результатами розгляду документів з`ясовано, що ОСОБА_2 : є громадянином України; має науковий ступінь доктора технічних наук (диплом від 26.09.2012); має вчене звання професора кафедри інформаційних технологій (атестат від 04.07.2013); має стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників понад 13 років; відповідно до заяви ОСОБА_2 на нього не поширюються обмеження, встановленні частиною другою статті 42 Закону України «Про вищу освіту»; відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України серія ІІА № 2306767 ОСОБА_2 станом на 15.12.2020 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, Національного агентства з питань запобігання корупції, не було знайдено інформації щодо ОСОБА_2 про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (дата формування 21.12.2020, 10:39, номер запиту 148470).

На час подання документів працює на посаді проректора з наукової роботи та міжнародних зв`язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Кандидатура ОСОБА_2 відповідає умовам оголошеного конкурсу на заміщення посади ректора Національного авіаційного університету.

Відповідно до листа МОН від 31.12.2020 № 1/11-9686, Міністерство згідно із абзацом другим частини третьої статті 42 Закону України «Про вищу освіту» внесло до закладу вищої освіти для голосування кандидатури претендентів на посаду ректора Національного авіаційного університету: ОСОБА_3 , кандидата технічних наук, доцента; ОСОБА_2 , доктора технічних наук, професора; ОСОБА_4 , доктора технічних наук, професора. Протокол про підрахунок голосів за результатами таємного голосування на виборах Національного авіаційного університету подати не пізніше 11.02.2021.

Один із претендентів, який був внесений МОН до НАУ, як кандидат на посаду ректора НАУ став ОСОБА_2 .

Вибори ректора Університету, що відбулися 28.01.2021, були проведені відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про вищу освіту» і Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2014 № 726.

На виборах мали можливість проголосувати усі наукові, науково-педагогічні та педагогічні штатні працівники Університету і його структурних підрозділів, а також представники студентства та співробітників, обрані шляхом таємного прямого голосування.

Голоси виборців розподілилися таким чином: ОСОБА_2 - 1733 голосів (63,9%), ОСОБА_4 - 393 голоси (14,5%), ОСОБА_3 - 161 голос (5,9%). Не підтримали жодного кандидата - 112 голосів (4,1%).

За процесом голосування стежили спостерігачі від кандидатів, Міністерства освіти і науки України та громадських організацій. На кожній дільниці здійснювалася відеофіксація виборів. Скарг на порушення виборчого процесу як від учасників голосування, так і від спостерігачів не отримано.

Відповідач на підставі протоколу виборчої комісії з виборів керівника НАУ від 28.01.2021 № 6, довідки про результати спеціальної перевірки від 09.02.2021 № 15/4-10, контракту від 09.02.2021 винесло наказ «Про призначення на посаду ректора» від 10.02.2021 № 56-к, яким призначило ОСОБА_2 ректором НАУ.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позов до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення, разом з заявою про забезпечення позову в частині зупинення дії наказу МОН від 07.10.2020 № 341-к «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 ».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.10.2020 № 640/24536/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.10.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.10.2020 № 640/24536/20 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу МОН від 07.10.2020 № 341-к «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 » залишено без розгляду.

23.11.2020 ОСОБА_1 поданий аналогічний адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м.Києва разом з заявою про забезпечення позову в частині зупинення дії наказів МОН №341-к від 07.10.2020 «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 » 23.10.2020 та скасування наказу МОН від 07.10.2020 №342-к «Про виконання обов`язків ректора».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2020 відкрито провадження у адміністративній справі № 640/25587/20, розгляд справи визначений за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.10.2020 про забезпечення позову у адміністративній справі № 640/25587/20 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію наказу МОН від 07.10.2020 №с 342-к «Про виконання обов`язків ректора».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 задоволено апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України, скасовано ухвалу суду від 23.10.2020 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.12.2020 № 640/25587/20 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до МОН про визнання протиправним наказу МОН «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 » 23.10.2020 та скасування наказу МОН від 07.10.2020 №342-к «Про виконання обов`язків ректора» відмовлено.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 27.01.2021 у справі № 761/34584/20 частково задоволено клопотання Національного авіаційного університету про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, зокрема: залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України №341-к від 07.10.2020 «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 » з підстав: порушення порядку звільнення позивача у зв`язку із відсутністю повноважень у Міністерства освіти і науки України щодо дострокового звільнення позивача без подання Конференції трудового колективу та відсутності порушень позивачем вимог законодавства у сфері освіти та у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва №761/34584/20 задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2020 №640/25587/20 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до МОН про визнання протиправним наказу МОН «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 » 23.10.2020 та скасування наказу МОН від 07.10.2020 №с 342-к «Про виконання обов`язків ректора» відмовлено.

Відповідач зазначено, що існує два рішення суду різних юрисдикцій, які протилежні, в яких позивач просить скасувати наказ МОН «Про припинення контракту від 13.04.2018 №І-41 та звільнення ОСОБА_1 ».

ОСОБА_1 подано до Шевченківського районного суду м.Києва заяву про забезпечення вказаного позову, шляхом зупинення дії наказу № 378-к від 23.10.2020 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Національного авіаційного університету» до вирішення справи №761/34584/20 по суті та заборони Міністерству освіти і науки України та Національному авіаційному університету вчиняти будь-які дії та приймати у будь-які рішення у будь-якій формі в межах процедури конкурсу на заміщення посади ректора Національного авіаційного університету та внесення кандидатів на посаду ректора Національного авіаційного університету, до вирішення справи №761/34584/20 по суті

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 26.01.2021 №761/34584/20 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Позивач разом з апеляційною скаргою подано заяву про забезпечення позову у виді зупинення дії наказу №378-к від 23.10.2020 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Національного авіаційного університету» та заборони МОН укладати контракт з одним із кандидатів на посаду ректора до розгляду апеляційної скарги скаржника у справі №640/25587/20.

Відповідно до ухвали Шостого апеляційний адміністративний суд від 25.01.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 640/25587/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - ОСОБА_4 , про визнання протиправними та скасування наказів відмовлено.

Тобто, можна дійти висновку, що вибори ректора НАУ, які відбулися 28.01.2021 проведені відповідно до чинного законодавства, рішень суду щодо визнання проведення виборів не виносилось.

Рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 10.02.2021 у справі № 760/2406/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Національного авіаційного університету про визнання неправомірним та часткове скасування наказу Університету про внесення кандидатури ОСОБА_2 , доктора технічних наук, професора до числа претендентів на посаду ректора Університету, відмовлено.

Підстави позову по справі № 760/2406/21 аналогічні підставам, наведеним у позові ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки у справі №640/3455/21.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 №18-рп/2004 (справа № 1-10/2004). Системний аналіз, який проведено Конституційним Судом України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості.

За змістом правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17, щодо ознак притаманним законному інтересу, за своїм смисловим навантаженням термін «законний інтерес» є тотожним «охоронюваному законом інтересу», оскільки саме законність обумовлює надання інтересу правової охорони.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

При цьому зазначено, що оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті. Це питання повинно вирішуватися, насамперед, судом першої інстанції, який має широку дискрецію.

Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, складовою якого є право звернення до суду (право на доступ до судової процедури), не є абстрактним, а пов`язане з правом конкретної особи, в інтересах якої виникає судовий процес, і з її переконанням у тому, що держава (в особі органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб) протиправно втрутилася у її права або свободи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується. Якщо позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли з прийняттям оскаржуваного рішення, яке є правовим актом ненормативного характеру, таке рішення, відповідно, не породжує для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом (постанови ВП ВС від 14.03.2018 у справі №9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18).

Разом з тим, норми статті 42 Закону України «Про вищу освіту» не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки вони стосуються обрання та призначення особи керівником вищого навчального закладу, а не висунення особи кандидатом (претендентом) в конкурсі на таку посаду та відповідно Позивачем не наведено та не додано до суду докази того, що інформація, яка міститься в листі МОН від 31.12.2020 № 1/11-9666 порушує права Позивача враховуючи положення КАС України.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу МОН від 10.02.2021 №56-к «Про призначення на посаду ректора» МОН звертає увагу суду, що ректор НАУ ОСОБА_2 був обраний шляхом таємного голосування працівниками, студентами у вільний, добровільний спосіб за конкурсом у першому турі відповідно чинного законодавства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» від 01.02.2021 № 236, інформація відсутня щодо застосування положення Закону України «Про очищення влади» відносно ОСОБА_2 .

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються. Під згодою суб`єкта персональних даних слід розуміти добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, тому виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Відтак, сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.162 КПК України персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.

Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання вимог Закону України «Про захист персональних даних» або неспроможна їх забезпечити.

Суд також звертає увагу, що ОСОБА_2 07.02.2014 вперше склав та подав заяву про звільнення з посади голови Солом`янської районної адміністрації в м.Києві за власним бажанням на ім`я Президента України. Повторно подану аналогічну заяву, 15.03.2014.

Розпорядженням Президента України за №282/2014-рп від 22.03.2014, ОСОБА_2 звільнено з посади Голови Солом`янської районної адміністрації в м.Києві.

Тобто, можна дійти висновку, що третя особа самостійно виявила бажання звільнитися з займаної посади, а прийняття рішення про його звільнення, не залежно від його волі останній не мав можливості вплинути на прискорення видання такого рішення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано суду достатніх документальних доказів, на підтвердження викладеної позиції, в той час, як відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування наказу, відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Міністерство освіти і науки України (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185).

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Смолій