Ухвала суду № 96674628, 28.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

справа №520/5946/21

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позову

28 квітня 2021 р. м. ХарківСуддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Державної установи "Покровська виправна колонія (№17)", третя особа Північно - східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про: 1) визнання незаконними дій Державної установи «Покровська виправна колонія (17)» щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 9.574,12грн.; 2) стягнення з Державної установи «Покровська виправна колонія (№17)» компенсації за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 9.574,12грн.; 3) стягнення з Державної установи «Покровська виправна колонія (№17)» середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку; 4) стягнення з Державної установи «Покровська виправна колонія (№17)» судових витрат; 5) стягнення з Державної установи «Покровська виправна колонія (№17)» моральної шкоди в розмірі 10.000,00грн., -

встановив:

В оформленні матеріалів позову було виявлено істотний недолік у вигляді звернення до суду поза межами процесуального строку за відсутності клопотання про поновлення строку на звернення до суду та за відсутності доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду, що суперечить ч.6 ст.161 КАС України.

Тому ухвалою від 13.04.2021р. позов було залишено без руху та надано позивачу термін - десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; позовної заяви у відповідній кількості учасникам справи, із всіма заявленими позовними вимогами.

20.04.2012р. позивачем було отримано зазначену ухвалу суду від 13.04.2021р.

23.04.2012р. до суду надійшла заява представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду разом із уточненим позовом, збільшеним на вимогу про стягнення 10.000,00грн. моральної шкоди.

В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначив, що позивач скористався можливістю вирішити спір у досудовому порядку шляхом письмового звернення до Північно - східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, у відповідь на яке позивача було повідомлено про те, що виплата буде здійсненна протягом 2020 року. В подальшому, не отримавши спірної компенсації, у січні 2021 року позивач звернувся на гарячу лінію в усній формі, але жодної відповіді не отримав. Отже, позивач вважає, що строк звернення до суду з даним позовом підлягає поновленню, оскільки він скористався передбаченою ч. 4 ст. 122 КАС України можливістю досудового порядку вирішення спору.

Вирішуючи питання про визнання поважними причин несвоєчасного подання позову, суд виходить з таких підстав та мотивів.

По-перше, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 19.02.2020р. по справі №802/1677/16-а грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби, не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (чи його складовою).

Відтак, на захист права особи на одержання грошової компенсації за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби не може бути поширений режим ст.233 Кодексу законів про працю України.

По-друге, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 22.01.2020р. по справі №620/1982/19 вимоги про виплату середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні мають заявлятися у місячний строк відповідно до ч.5 ст.122 КАС України.

Спір з приводу виплати грошової компенсації за належні до видачі військовослужбовцю під час проходження військової служби предмети речового майна виник у відносинах з проходження публічної служби.

Тому ці вимоги також підлягають заявленню до суду у строк відповідно до ч.5 ст.122 КАС України (тобто протягом місяця).

Суспільні відносини з приводу забезпечення військовослужбовця речовим майном під час проходження військової служби взагалі не передбачають будь-якого досудового порядку урегулювання спору.

Подання зацікавленою особою будь-яких звернень у порядку Закону України "Про звернення громадян" у даному конкретному випадку не може бути кваліфіковано у якості згаданого вище досудового порядку урегулювання спору.

Про факт порушення права на одержання грошової компенсації за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби, позивач дізнався з моменту настання події припинення військової служби.

За власним твердженням заявника подія звільнення з військової служби мала місце - 16.07.2019 року.

До суду позов було подано - 08.04.2021р., тобто більш як понад 1,5 роки від припинення публічної служби.

Листування між позивачем та Північно - східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з приводу одержання грошової компенсації за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби, об"єктивно не здатне поновити строк на звернення до суду відповідно до ч.5 ст.122 КАС України.

До того ж, за власним твердженням заявника відповідь Північно - східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 24.04.2020 року містила висновок про намір Управління провести розрахунок до спливу 2020р.

Твердження заявника про звернення на "гарячу лінію" урядового зв`язку також не приймається в якості доказів поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки вказане звернення відбулось у січні 2021 року, як зазначено самим позивачем, а до суду з даним позовом він звернувся 08.04.2021 року, тобто після спливу місячного строку, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/125/17 (провадження № 11-400заі20) від 03 березня 2021 року дійшла наступного висновку " 51. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. 52. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. 54. Вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення своїх прав через байдужість до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. 55. У параграфі 41 рішення від 03 квітня 2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. 56. У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

Таким чином, заявником не подано до суду доказів на підтвердження обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду та визнання підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом неповажними передбачені ст.123 КАС України.

Так, частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частинами 2 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом не поважними, суддя вважає, що позов підлягає поверненню у цілому, адже основною вимогою є вимога про стягнення компенсації за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 9.574,12грн.

Решта вимог є або похідними від основної (вимога про виплату середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні) або не можуть бути прийняті до провадження у зв`язку із відсутністю своєчасно ініційованого публічного спору.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст.169 КАС України позов повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суддя звертає увагу, що з огляду на зміст ч.8 ст. 169 КАС України, позивач не позбавлений права повторного звернення до суду з вказаним позовом в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 122, 123, 169, 170, 241-243, 248. 256, 295 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - залишити без задоволення.

Позов - повернути заявникові.

Уточнений позов за вимогою про стягнення 10.000,00грн. моральної шкоди - повернути заявникові.

Роз`яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя О.В. Старосєльцева