Ухвала суду № 96673924, 30.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

30 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6323/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив:

- визнати дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 440/6323/20, протиправними;

- постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, копію якої направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 440/6323/20; про результати виконання якого повідомити суд протягом 30 днів після отримання ухвали.

В обґрунтування заяви заявником зазначено, що, виконуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 440/6323/20, ГУ ПФУ в Полтавській області нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії не з 30.09.2010 по 23.09.2020 за період недоплат з 30.09.2010 по 22.07.2011, а починаючи з січня 2012 по серпень 2020 року, що не відповідає змісту рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 440/6323/20. Крім того, ГУ ПФУ в Полтавській області не надано доказів звернення до розпорядника коштів вищого рівня, яким є Пенсійний фонд України, за одержанням коштів з метою виконання вказаного рішення, що свідчить про фактичне невиконання та не вжиття заходів для його виконання в частині виплати коштів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 06 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, призначено до розгляду у письмовому провадженні, витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області інформацію щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року по справі №440/6323/20, докази на підтвердження виконання рішення, обґрунтовані пояснення щодо проведених розрахунків компенсації втрати частини доходів на виконання рішення суду.

13 квітня 2021 року до суду надійшли заперечення на заяву (в порядку ст. 383 КАС України), у яких Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 440/6323/20 проведено нарахування компенсації втрати частини доходів в сумі 74730,69 грн, яка облікована в реєстрі судових рішень для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. При цьому зауважено, що індекс споживчих цін за період невиплати грошового доходу визначено шляхом множення місячних індексів за період з січня 2012 року по серпень 2020 року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Відповідно до частин 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, вказаними нормами визначено особливий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, який здійснюється судом в процесі контролю за виконанням судових рішень.

При цьому, суд при вирішенні спору повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме: які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов`язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв`язку з виникненням нових правовідносин.

Вказана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17 (№К/9901/50917/18).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що ст.383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у розрахунку, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 30.09.2010 року по 22.07.2011 року, починаючи з 30.09.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 23.09.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі №1614/2а-2313/11, за період з 30.09.2010 року по 22.07.2011 року, починаючи з 30.09.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 23.09.2020, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /а.с. 40 -42/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №440/6323/20 повернуто скаржнику /а.с. 58 - 59/.

Отже, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20 набрало законної сили 09.02.2021.

11 березня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/6323/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі №1614/2а-2313/11, за період з 30.09.2010 року по 22.07.2011 року, починаючи з 30.09.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 23.09.2020, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області складено розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до якого нараховано суму компенсації у розмірі 74730,69 грн. за період з 01.01.2012 по 30.08.2020.

Позивач не погоджується із здійсненим відповідачем розрахунком суми компенсації, вважаючи, що такий розрахунок повинен бути зроблений, починаючи з 30.09.2010, тобто з дати, з якої встановлено факт виплати пенсії не в повному обсязі.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі також - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За змістом статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Приписами статей 3, 4 Закону № 2050-III обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, зазначені вище правові норми Закону № 2050-III встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття “доходи” для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159 (далі - Порядок) закріплено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до п.2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

За змістом п.3 Порядку компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону № 2262-XII, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18 та від 10.04.2019 №686/13725/17.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20, яке набрало законної сили 09.02.2021, встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі №1614/2а-2313/11 постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.05.2011р. по справі №2а-2313/2011 скасовано. Прийнято нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії за період з 12.01.2005 року по 29.09.2010 року залишено без розгляду. Адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 30.09.2010 року по 22.07.2011 року включно. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Кременчуцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо призначення державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 30.09.2010 року по 22.07.2011 року включно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено /а.с.16-19/. 24.07.2012, на виконання судового рішення у справі №1614/2а-2313/11 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30.09.2010 по 22.07.2011 та нараховано доплату в сумі 45291,33 грн, що підтверджується розпорядженням №1224838 /а.с.37/, довідкою від 11.07.2017 №16572/06-14 про здійснення нарахування на виконання рішення суду /а.с.35/, про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії гр. ОСОБА_1 /а.с.9, 34/. 23.09.2020 ГУ ПФУ в Полтавській області проведено фактичну виплату нарахованої пенсії відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2020 у справі №1614/2а-2313/11 у сумі 45291,33 грн, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується випискою з карткового рахунку позивача за період з 23.09.2020 по 25.09.2020 /а.с.20/.

У зазначеному рішенні судом констатовано, що дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у розрахунку, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 30.09.2010 року по 22.07.2011 року, починаючи з 30.09.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 23.09.2020 суперечать вимогам законодавства та є протиправними.

З огляду на викладене, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі №1614/2а-2313/11, за період з 30.09.2010 року по 22.07.2011 року, починаючи з 30.09.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 23.09.2020, та виплатити нараховану компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати"

Таким чином, період, за який ОСОБА_1 повинна бути нарахована компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії, на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі №1614/2а-2313/11, має обчислюватися з 30.09.2010 по 23.09.2020, тобто з моменту виплати пенсії у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством, та по дату фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Відповідно, для обрахунку компенсації індекс споживчих цін підлягає обчисленню шляхом множення місячних індексів за період невиплати грошового доходу: за жовтень 2010 р. визначається шляхом множення місячних індексів за період з жовтня 2010 р. по серпень 2020 р. включно; за листопад 2010 р. визначається шляхом множення місячних індексів за період з листопада 2010 р. по серпень 2020 р. включно і т.д.

Беручи до уваги вищевикладене, дії відповідача щодо нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2012 по 30.08.2020 порушують вимоги статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-III, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 21.02.2001 №159, та не відповідають рішенню Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20, яке набрало законної сили 09.02.2021, на виконання якого відповідачем вчинено оскаржувані дії.

Вказане призвело до неналежного виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20, яке набрало законної сили 09.02.2021, та, як наслідок, порушення відповідачем приписів статей Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов`язковості виконання судового рішення, що відповідно до частини другої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Зважаючи на положення вказаної норми, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, копію якої направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 229, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійною фонду України в Полтавській області, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20, що полягають у здійсненні ОСОБА_1 розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 у справі №1614/2а-2313/11, за період з січня 2012 року по серпень 2020 року, чим порушено статтю 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-III та Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений Кабінетом Міністрів України постановою від 21.02.2001 №159.

Копію окремої ухвали направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов неналежного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 440/6323/20.

Про вжиті заходи повідомити Полтавський окружний адміністративний суд не пізніше тридцяти днів з дня отримання копії окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Головуючий суддя М.В. Довгопол