Рішення № 96673802, 30.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1951/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

09.03.2021 Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення від 16.02.2021 №56 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині застосування відповідальності по поверненню суми страхових коштів у розмірі 895,75 грн та сплати штрафу у розмірі 447,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що спірне рішення є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки листи непрацездатності на які йде посилання в акті, видану у встановленому порядку, містять печатки ФОП, що провадить господарську діяльність з медичної практики, отже відсутні порушення вимог законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/1951/21, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначене на 06.04.2021 на 10:00.

26.03.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в ході перевірки, проведеної уповноваженими особами Відповідача, встановлено, що нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (серії АЛД № 280458; АДЯ № 320617), оскільки видані не безпосередньо фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , а лікарями, що працюють у ФОП ОСОБА_1 , як наймані працівники, що йде в протиріч з нормами, передбаченими Інструкцією №455, листки непрацездатності на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими засвідчена тимчасова непрацездатність.

05.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник позивача зазначав, що відповідно до п. 1.4.5. Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 р., право видачі листків непрацездатності надається лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці. Позивач наголошує, що ОСОБА_1 зареєстрована в законодавчо встановленому порядку та провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа-підприємець. Відповідно до роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України, лікар-ФОП, який отримав ліцензію МОЗ України на надання медичних послуг, є таким самим лікуючим лікарем, як і лікарі, що працюють у державних та недержавних закладах охорони здоров`я і відповідно мають ті самі права, в тому числі – виписувати листки непрацездатності. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на надання медичних послуг, а тому має право виписувати листи непрацездатності.

09.04.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить не приймати відповідь на відзив та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання сторони не з`явилися, надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

В період з 25.01.2021 р. по 05.02.2021 Кременчуцьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено виїзну, планову документальну перевірку Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС" щодо дотримання порядку використання ПП ВТК "ЛУКАС" страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

В результаті проведеної документальної перевірки Страховиком 05.02.2021 складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України № 7 від 05.02.2021

25.02.2021 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області винесено рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Фонду № 56 від 16.02.2021.

В рішенні Фонду № 56 від 16.02.2021 зазначається, що плановою перевіркою виявлено порушення ПП ВТК "ЛУКАС" пункту 1 частини другої статті 15, частини першої статті 21, частини першої, третьої статті 30, частини першої статті 31, частини другої статті 33 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.03.1999 р. № 1105-XIV в редакції Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII із змінами та доповненнями; абзацу першого пункту 3, пункту 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 із змінами та доповненнями.

Відповідно до Рішення Фонду № 56 від 16.02.2021 ПП ВТК "ЛУКАС" повинно повернути до Фонду соціального страхування України суму страхових коштів у розмірі 6911,29 грн. та сплатити штраф у розмірі 3455, 65 грн.

Позивач не погодився із вищевказаним рішенням в частині суми страхових коштів у розмірі 895,75 грн., та щодо сплати ПП ВТК "ЛУКАС" страховику штрафу у розмірі 447,88 грн. та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Як слідує з опису виявлених порушень згідно акту від 05.02.2021 року відповідачем, встановлено, що нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (серії АЛД № 280458; АДЯ № 320617), оскільки видані не безпосередньо фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , а лікарями, що працюють у ФОП ОСОБА_1 , як наймані працівники, що йде в протиріч з нормами, передбаченими Інструкцією № 455.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Статтею 22 Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно частини 3 статті 30 Закону рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до п. 1.4.5. Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 р., право видачі листків непрацездатності надається лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 32. Постанови кабінету міністрів України № 285 від 02.03.2016 р., суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я.

Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.

Відповідно до п. 34. Постанови кабінету міністрів України № 285 від 02.03.2016 р., фізична особа - підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ.

Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.

Відповідно до п. 35. Постанови кабінету міністрів України № 285 від 02.03.2016 р., фізична особа - підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію.

У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.

Як вбачається з матеріалів справи, на листах непрацездатності наявні печатки ФОП ОСОБА_1 з написом "Для листків непрацездатності".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міністерства юстиції України ФОП ОСОБА_1 – зареєстровано. Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: загальна медична практика (основний) - 86.2); діяльність лікарняних закладів (Квед -86.10); спеціалізована медична практика (Квед – 86.22); інша діяльність у сфері охорони здоров`я (Квед – 86.90), інші. ФО-П ОСОБА_1 має ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на здійснення медичної практики.

Відповідно до Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-6145-М000 та Договору №0000-6145-М000/20.01.2021 про внесення змін до договору №0000-6145-М000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладеного ФОП ОСОБА_1 та Національною службою здоров`я України, ФОП ОСОБА_1 має право на оформлення листів непрацездатності. Тобто, право на видачу листків непрацездатності надано ФОП ОСОБА_1 державою.

Відповідно до роз`яснень МОЗ України, для виписування листків непрацездатності лікарям-ФОП не потрібна державна акредитація. Лікар-ФОП, який отримав ліцензію МОЗ України на надання медичних послуг, є таким самим лікуючим лікарем, як і лікарі, які працюють у державних та недержавних закладах охорони здоров`я і відповідно мають ті самі права, в тому числі – виписувати листки непрацездатності. Лікарі-ФОП мають право на отримання бланків листків непрацездатності.

Відповідно до Наказу (Розпорядження) про прийняття на роботу №2-0000000004 від 10.03.2020 р., з 12.03.2020 р. у ФОП ОСОБА_1 в структурному підрозділі "Амбулаторія" на посаді «Лікар загальної практики-сімейний лікар", працює ОСОБА_4 . Відповідно до Наказу (Розпорядження) про прийняття на роботу № 6-0000000008 від 06.10.2020 р., з 07.10.2020 р. у ФОП ОСОБА_1 в структурному підрозділі "Амбулаторія" на посаді "Лікар загальної практики-сімейний лікар", працює ОСОБА_5 . Лист непрацездатності ОСОБА_3 (ЛН АДЯ 320617 від 23.09.2020 р.) підписаний лікарем Онікій Іриною Ігорівною, яка працює у ФОП ОСОБА_1 . Лист непрацездатності ОСОБА_2 (ЛН АЛД 280458 від 24.11.2020 р.) підписаний лікарем ОСОБА_5 , яка працює у ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що листи непрацездатності на які йде посилання в пункті 5 опису Акту, видані у встановленому порядку, містять печатки фізичної особи – підприємця, що провадить господарську діяльність з медичної практики та немає жодних порушень вимог законодавства передбачених пунктом 5 опису Акту. А тому, не підлягають поверненню ПП ВТК "ЛУКАС" Страховику суми страхових коштів по листам непрацездатності: ОСОБА_3 (ЛН АДЯ 320617 від 23.09.2020 р. – у розмірі: 402,97 грн.); ОСОБА_2 (ЛН АЛД 280458 від 24.11.2020 р. – у розмірі: 492,78 грн.), всього 895, 75 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 15 Закону України " Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.2. ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях позивача відсутній склад правопорушення у вигляді неправомірної виплати на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а відтак рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 16.02.2021 №56 в частині повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині застосування відповідальності по поверненню суми страхових коштів у розмірі 895,75 грн та сплати штрафу у розмірі 447,88 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на користь ПП "Виробничо-торгова компанія "ЛУКАС".

У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на його користь судових витрат зі сплати судового збору та на оплату правничої допомоги, яка надана адвокатом Бровченком Олександром Олександровичем на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 17.01.2019 року /а.с. 31-32/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 вказаного Кодексу передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами третьою та дев`ятою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн позивачем надано до суду копії договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 17.01.2019 року (а.с. 31-32), додаткова угода до договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 17.01.2019 року від 05.03.2021 (а.с.33), акт приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2021 (а.с. 34), детальний опис вчинених дій (наданих послуг) від 09.03.2021 (а.с.35), свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 36).

Відповідно до підпункту 1.1 вказаного договору виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику правничу (правову) допомогу за замовленням (дорученням) замовника (в тому числі усним) в порядку, погодженому сторонами, а замовник зобов`язаний оплатити вищевказану правничу (правову) допомогу у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно підпункту 1.2 вказаного договору виконавець може здійснювати за замовленням (дорученням) замовника наступні види адвокатської діяльності:

- надання правової (правничої) інформації, консультації і роз`яснень з правових питань;

- правовий супровід діяльності;

- складання скарг, заяв, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів замовника у кримінальному провадженні, прав і обов`язків замовника, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінального провадженні;

- представництво інтересів замовника у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами;

- представництво інтересів в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органах та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- здійснення інших видів адвокатської діяльності, не заборонених законом.

Згідно додаткової угоди до договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 17.01.2019 вартість послуг становить 5000,00 грн.

Згідно з детальним описом вчинених дій (наданих послуг) від 09.03.2021 адвокат ОСОБА_6 надав такі послуги: складання позовної заяви, вивчення документів замовника, консультування замовника щодо можливості подання позовної заяви та порядку судового розгляду; аналіз нормативно-правових актів; збір доказів; аналіз судової практики, оформлення позовної заяви, всього на суму 5000 грн. (а.с. 35).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2021 виконавець виконав послугу щодо складання позовної заяви на суму 5000,00 грн. (а.с.34).

Суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів . Надання юридичної консультації, вивчення судової практики охоплюється складанням позовної заяви та поданням позову. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи, крім того, представником позивача було подано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, що не вимагало участі адвоката в судових засіданнях, надання додаткових пояснень тощо.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 2500,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (І. Приходька, 69, Кременчук, 39623, код ЄДРПОУ 23808087) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 41319427) про визнання протиправним та скасування рішення) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 16.02.2021 №56 в частині повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині застосування відповідальності по поверненню суми страхових коштів у розмірі 895,75 грн та сплати штрафу у розмірі 447,88 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м.Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 41319427) на користь Приватного підприємства "Виробничо-торгова компанія "Лукас" (І. Приходька, 69, Кременчук, 39623, код ЄДРПОУ 23808087) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та витрат на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко