Рішення № 96673532, 30.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2393/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європрінт» (вул.Єфімова,42,кв.13, м.Одеса, 65017) до Першого Малиновського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул..Ген.Петрова,42, м.Одеса, 65072) про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європрінт» до Першого Малиновського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому позивач просив:

скасувати арешт, накладений на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Європрінт» (код ЄДРПОУ 30611976) на підставі постанови Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2014 року ВП № 44135587.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що січні 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Європрінт» від AT КБ «Приватбанк» стало відомо стало відомо про те, що на все рухоме та нерухоме майно Товариства Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції накладено арешт в межах виконавчого провадження № 44135587. З метою з`ясування обставин накладення арешту Позивач через свого представника звернувся із запитом від 01.02.2021 року до Першого Мапиновського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі. 15.02.2021 року представником позивача отримано відповідь від Першого Мапиновського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі № 3396 від 05.02.2021 року про те, що згідно відомостей АСВП, на примусовому виконанні в Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 44135587, яке було завершено 27.11.2014 року. Надати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №44135587 не уявляється можливим оскільки матеріали виконавчого провадження були знищені за закінченням терміну зберігання. Таким чино, оскільки виконавче провадження є завершеним позивач вважає накладений в його рамках арешт майна протиправним та звернувся до суду.

Ухвалою суду від 23.02.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений ухвалою суду від 23.02.2021 року, строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, станом на дату розгляду справи про причини неподання відзиву у встановлений судом строк суд не повідомив, заяву про продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву, в порядку ч.2 ст.121 КАС України, не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Європрінт» від AT КБ «Приватбанк» стало відомо стало відомо про те, що на все рухоме та нерухоме майно Товариства Першим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції накладено арешт в межах виконавчого провадження № 44135587.

Вказана інформація підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ «Європрінт», в якій в графі «Підстава для державної реєстрації» міститься запис – постанова, Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б/н, видавник: ОСОБА_1 , Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська обл. В графі «Відомості про суб`єкта обтяження» зазначено Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

З метою з`ясування обставин накладення арешту представник позивач через свого представника звернувся із запитом від 01.02.2021 року до Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі.

З листа Першого Малиновського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 3396 від 05.02.2021 року вбачається, що згідно відомостей АСВП, на примусовому виконанні в Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 44135587, яке було завершено 27.11.2014 року. Надати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №44135587 не уявляється можливим оскільки матеріали виконавчого провадження були знищені за закінченням терміну зберігання.

Позивач вважає, що при закінченні виконавчого провадження арешт з його майни протиправно не знято та звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV), та «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі ст.1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини 1 статті 17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положенням ч.1 ст.19 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону № 606-ХІV у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Частиною 1 статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону № 606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частини 1 статті 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 3 ст.57 Закону № 606-ХІV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до положень пунктів 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 року № 2274/5, передбачено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII передбачені підстави зняття арешту з майна.

Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч.1).

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (ч.2).

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч.3).

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону (ч.4).

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5).

Як вбачається з листа Першого Малиновського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 3396 від 05.02.2021 року згідно відомостей АСВП, на примусовому виконанні в Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 44135587, яке було завершено 27.11.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону 2013року) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.50 того ж Закону у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.. ». Поняття майна в ст. 1 Протоколу № 1 тлумачаться дуже широко, воно охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. Воно має автономний зміст, до нього Європейський суд з прав людини включає не лише фізичні матеріальні об`єкти, а й інші права, інтереси та блага, відповідно до яких особа може мати певний матеріальний інтерес.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає належним способом захисту задоволення позову шляхом скасування постанови Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2014 року ВП № 44135587..

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи з`ясовані фактичні обставини, суд дійшов до висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог з вище окреслених підстав.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладається на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європрінт» (вул.Єфімова,42,кв.13, м.Одеса, 65017) до Першого Малиновського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул..Ген.Петрова,42, м.Одеса, 65072) про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасування постанови Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2014 року ВП № 44135587

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого Малиновського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул..Ген.Петрова,42, м.Одеса, 65072, код ЄДРПОУ 41405395) на користь позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Європрінт» (вул.Єфімова,42,кв.13, м.Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 30611976) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 4540,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко