Рішення № 96672500, 19.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5382/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: приватне мале підприємство "Фірма "Віт" (25001, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 54/55, код ЄДРПОУ 22212731)

представник: адвокат Самарін А.С.

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

представник: Данілов С.О.

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне мале підприємство "Фірма "Віт" (надалі – ПМП "Фірма Віт"), через підсистему "Електронний суд" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі – ГУ ДПС у Кіровоградській області) про скасування податкового повідомлення - рішення №0027550408 від 08.10.2020 року.

Позов мотивовано тим, що спірним рішенням на підставі акту камеральної перевірки №1723/11-28-52-03024/22212731 від 18.09.2020 року позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 31 299 396 грн. Позивач не погоджується з висновками акту камеральної перевірки про завищення ним податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за липень 2020 року та вказує, що контролюючий орган, здійснивши аналіз достовірності сформованих платником показників звітності, вийшов за межі предмету камеральної перевірки. З цих підстав просить суд визнати спірне податкове повідомлення – рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою судді від 30.11.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2020 року, поданих ПМП "Фірма Віт", та встановлено, що ним завищено податковий кредит на суму ПДВ 25 039 517 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року на 25 039 517 грн. Виявлені порушення стало підставою для складання акту №1723/11-28-52-03024/22212731 від 18.09.2020 року та винесення податкового повідомлення–рішення №0027550408 від 08.10.2020 року про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Доводячи правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав заяву про зміну підстав позову, у якій вказав, що підприємство не отримувало у встановленому порядку акт камеральної перевірки №1723/11-28-52-03024/22212731 від 18.09.2020 року. Примірник цього акту та копію спірного податкового повідомлення-рішення представник позивача отримав 19.11.2020 року від відповідача на свій запит. Тож позивач був позбавлений права на подання заперечень до акту перевірки та додаткових пояснень, що відповідно до висновків Верховного Суду щодо застосування норм пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідач подав відзив на змінену позовну заяву, у якій вказав, що акт камеральної перевірки №1723/11-28-52-03024/22212731 від 18.09.2020 року був надісланий поштою на адресу платника та вручений йому 22.09.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а правом подання заперечень на цей акт позивач не скористався.

Ухвалою судді від 19.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Приватне мале підприємство "Фірма "Віт" з 29.11.1994 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області.

У вересні 2020 року посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих ПМП "Фірма Віт" за липень 2020 року, про що складено акт №1723/11-28-52-03024/22212731 від 18.09.2020 року. Перевіркою встановлено, що ПМП "Фірма Віт" включено до складу податкового кредиту за липень 2020 року суму ПДВ в розмірі 25 039 517 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента–постачальника ТОВ "Агроресурси країни" з датою складання 16.07.2020 року та датою реєстрації 19.08.2020 року (граничний термін реєстрації податкових накладних в ЄРПН 15.08.2020 року), чим порушено п.198.6 ст.198 ПК України. Внаслідок цього ПМП "Фірма Віт" завищено суму податкового кредиту на суму ПДВ 25 039 517 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року на 25 039 517 грн. За результатами камеральної перевірки встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого ПМП "Фірма Віт" збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року (рядок 18) на 25 039 517 грн.

На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0027550408 від 08.10.2020 року, яким ПМП "Фірма Віт" за порушення п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 31 299 396 грн., з яких: 25039517 грн. - податкове зобов`язання, 6 259 879 грн. - штрафна санкція.

Вказане податкове повідомлення-рішення 08.10.2020 року направлено на адресу позивача, проте було повернуто поштою через неможливість вручення (за закінченням терміну зберігання).

Отримавши копію цього рішення 19.11.2020 року та не погодившись з ним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2, 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У статті 42 КАС України наведені вимоги щодо порядку листування платників податків та контролюючих органів.

Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пункту 58.1, 58.3 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт зокрема заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За правилами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд установив, що посадовою особою відповідача 18.09.2020 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПМП "Фірма Віт" у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2020 року (податковій декларації з ПДВ за липень 2020 року, поданій 14.08.2020 року, та уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2020 року, поданому 27.08.2020 року), та встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, яке призвело до завищення суми податкового кредиту, заявленого у цій звітності.

Перевіряючи висновки акту камеральної перевірки, суд виходив з того, що порядок формування податкового кредиту наведений у статті 198 ПК України.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з абзацами 1, 2, 23, 24 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Судом установлена, що камеральна перевірка проведена виключено на підставі даних, зазначених у податковій звітності платника податків, та даних Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

У ході камеральної перевірки установлено, що позивач, всупереч п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, включив до складу податкового кредиту за липень 2020 року, шляхом подання 27.08.2020 року уточнюючого розрахунку, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних ТОВ "Агроресурси країни" на загальну суму 25 039 517 грн., які були складені 16.07.2020 року, а зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 19.08.2020 року. Відтак, позивач не мав права включати ці суми ПДВ до податкового кредиту за липень 2020 року, коли податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН. Завишення податкового кредиту призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2020 року, яка відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету.

На момент проведення камеральної перевірки не було виявлено розбіжностей даних податкових декларацій та даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо сум податку на додану вартість, а підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо позивача як покупця товару були відсутні.

Тож суд вважає, що у відповідача були наявні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати на підставі податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2020 року та даних Єдиного реєстру податкових накладних питання правильності формування позивачем податкового кредиту, своєчасності сплати суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №360/1805/19.

За результатами камеральної перевірки складено акт №1723/11-28-52-03024/22212731 від 18.09.2020 року у двох примірниках, який після реєстрації у контролюючому органі надісланий 18.09.2020 року для підписання позивачу, як того вимагає пункт 86.2 статті 86 ПК України. Вказаний акт надісланий у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою ПМП "Фірма Віт" та його зареєстрованим місцезнаходженням - м. Кропивницький, вул. Преображенська, 54/55.

До відповідача 23.09.2020 року повернулося рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення адресату 22.09.2020 року цього рекомендованого листа. У рекомендованому повідомленні про вручення рекомендованого листа (ШКІ 2500905800795) зазначено прізвище " ОСОБА_1 ", як уповноваженої особи, якій вручено лист.

Заперечення позивача на акт перевірки до відповідача не надходили, тож 08.10.2020 року було прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобов`язань на підставі цього акту, яким встановлено завищення суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року.

Позивач заперечив факт отримання ним акту камеральної перевірки №1723/11-28-52-03024/22212731 від 18.09.2020 року та рекомендованого листа (ШКІ 2500905800795), стверджуючи, що особа, прізвище якої вказане у рекомендованому повідомленні, не є його уповноваженою особою, а листоношею документи цієї особи не перевірені, що підтверджується листом Кіровоградської дирекції АТ "Укрпошта" від 02.04.2021 року. Позивач вказує, що отримав акт перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення в один день 19.11.2020 року, що позбавило його права подати заперечення до цього акту. На думку позивача, ці обставини виключають можливість прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення та є підставою для його скасування.

Суд не погоджується з такими доводами та зазначає, що на етапі оформлення результатів камеральної перевірки в обов`язки контролюючого органу входить вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення акту перевірки платнику для його підписання, що має бути вчинено протягом трьох робочих днів після реєстрації цього акту. Податкове повідомлення-рішення приймається протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень платника податків до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень. Обов`язку встановлювати особу, яка від імені платника отримала рекомендований лист, яким направлявся акт перевірки, чи перевіряти її повноваження, посадові особи контролюючого органу перед прийняттям податкового повідомлення-рішення не мають. Перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення, та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку.

Посилання позивача на наведені ним висновки Верховного Суду суд відхиляє, оскільки вони сформульовані щодо інших правовідносин, які виникли коли податкове повідомлення-рішення приймалося контролюючим органом одночасно із складенням акту камеральної перевірки, тобто з порушенням порядку і строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України.

У ході судового розгляду установлено, що спірне податкове повідомлення – рішення прийнято через 20 днів після складання акту камеральної перевірки та на 12 робочий день після його вручення платнику. Порушень порядку і строку надіслання акту перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення, передбачених вимогами пунктів 86.2, 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, у діях посадових осіб ГУ ДПС у Кіровоградській області не встановлено.

Відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість висновків акту камеральної перевірки про порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, які призвели до завищення суми податкового кредиту, заявленої в податковій звітності з ПДВ за липень 2020 року, та стали підставою для визначення позивачу за результатами перевірки грошового зобов`язання з податку на додану вартість та для накладення на нього штрафу, передбаченого п.123.1 ст.123 ПК України.

Суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0027550408 від 08.10.2020 року прийняте ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством. Тож у задоволенні позову про його скасування слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, тому підстави для стягнення на його користь сплаченого судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повне рішення складено 29.04.2021 року.