Ухвала суду № 96672328, 30.04.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

"30" квітня 2021 р. справа № 300/970/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування пункт 93 рішення №75-4/2021 від 28.01.2021 щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, зі зміною цільового призначення; зобов`язання повторно розглянути клопотання та надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача - Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 19.04.2021 надійшов відзив на позовну заяву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений

порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 17.02.2021у справі №813/1009/17.

Предметом розгляду даної справи є правомірність відмови Яремчанської міської ради Івано-Франківської області в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, зі зміною цільового призначення.

Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву та підтверджує належними доказами, бажана для позивача земельна ділянка перебуває в користуванні інших осіб, що стало підставою для відмови в наданні дозволу на виготовлення технічної документації позивачу.

З матеріалів технічної документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:007:0352 (до якої прив`язує розташування бажаної земельної ділянки позивач), які подавалися до Яремчанської міської ради на затвердження фізичною особою ОСОБА_2 , що безоплатно отримала у приватну власність земельну ділянку, встановлено, що згідно опису меж та погоджень, зазначена позивачем бажана земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_3 , який як суміжний землекористувач погоджував межі при виготовленні технічної документації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:05:007:0352. Це підтверджується копією акту узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 , копією акта вибору земельної ділянки, копією плану земельної ділянки та кадастровим планом земельної ділянки 2611000000:05:007:0352.

Отже, земельна ділянка, щодо якої позивач має намір отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,4402 га для ведення особистого селянського господарства в м.Яремче, знаходиться у користуванні громадянина ОСОБА_3

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). З аналізу вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок, що не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного права.

При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб`єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову. За своїм змістом земельний спір, що виник із розпорядження уповноваженим органом землею, є складним і комплексним із правової точки зору. При прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність ці органи, з одного боку, перебувають у статусі суб`єкта владних повноважень, а з другого - реалізують право власності на землю територіальної громади. Крім того, таке рішення як правовий акт індивідуальної дії є підставою, з якої виникає речове право власності чи користування землею у суб`єктів приватного права.

Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування поглинається спором про речове, приватне право, яке як могло належати особі до звернення до органу місцевого самоврядування, так і виникнути в результаті реалізації рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, але захист якого відбувається у порядку цивільного судочинства у спосіб, характерний для приватноправових відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/8018/17).

Отже, незважаючи на те, що предметом спору є рішення Яремчанської міської ради, яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для одержання безоплатно її у власність) для ведення особистого селянського господарства, суть вимог в кінцевому результаті зводиться до конкруренції майнових прав на конкретну земельну ділянку, з одного боку - позивача, який має намір одержати таку ділянку у власність, а з другого боку - громадянина, якому ту саму земельну ділянку вже передано у користування. Тобто, перешкодою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та наданні земельної ділянки у власність є виникнення права користування на цю саму земельну ділянки в іншої особи.

З огляду на це, неефективним видається зобов`язувати відповідача повторно розглянути клопотання та надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою чи вчиняти будь-які інші дії щодо земельної ділянки, яка вибула з його розпорядження. Такий спосіб захисту не може захистити права позивача. До того ж, такий спір безпосередньо стосується прав теперішнього користувача земельної ділянки, а тому не може бути розглянутий без його участі.

Таким чином, спір хоч і пов`язаний з оцінкою повноважень суб`єктів владних повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, проте визначальним є існування права користування у інших осіб на цю земельну ділянку, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Правомірність та добросовісність дій Яремчанської міської ради щодо розпорядження земельною ділянкою може бути перевірено під час вирішення цивільно-правового позову щодо захисту прав позивача на одержання земельної ділянки.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

З врахуванням приписів частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити ОСОБА_1 , що справа відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.