Рішення № 96671214, 23.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Справа № 160/16747/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретарі судового засіданняФедуркіній А.В., за участі: представника позивача представника відповідача Гелетій М.Т. Зубець Л.Ю. розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровський митниця Держмитслужби, у якому позивач:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2019/200271/2 від 24.12.2019 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №ІІА110130/2019/00033 від 24.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні всі підстави для скасування рішення та картки відмови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/16747/20 призначено до розгляду одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про продовження процесуального строку для усунення недоліків було задоволено, продовжено відповідачу процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву у справі № 160/16747/20 на 10 днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 160/16747/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09 березня 2021 року о 11:30 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року виправлено описку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі № 160/16747/20 - зазначивши вірно дату судового засідання, а саме: «11.03.2021 року».

До судового засідання Дніпровською митницею Держмитслужби було подано відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У відзиві відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» митної декларації № №UA110130/2019/251148 від 13.12.2019 року, а також документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Надані декларантом додаткові документи на думку митного органу також не підтверджують заявлену декларантом митну вартість, спірне рішення про коригування митної вартості товарів прийнято митницею відповідно до норм чинного законодавства, а підстави для задоволення позову відсутні.

10.03.2021 року на від позивача до суду надійшли письмові пояснення щодо клопотання Дніпровської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви без розгляду, у якому проти задоволення клопотання заперечував, також разом з клопотанням позивач надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.

В судове засідання 06.04.2021 року сторони не з`явились, позивач надіслав до суду відповідь на відзив, додаткові пояснення та клопотання про відкладення судового засідання.

В судове засідання 15.04.2021 року відповідач не з`явився, представник позивача підтримав власні письмові пояснення щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в задоволенні якого просив відмовити, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В своєму клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначив, що предмет оскарження в даній справі, а саме рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2019/200271/2 від 24.12.2019 року та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110130/2019/00033 від 24.12.2019 року не визначають жодних грошових зобов`язань, а тому вважає, що до зазначеної категорії справ слід застосовувати виключно норми ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідач також зазначив, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови є тими документами, що документально закріплюють результати здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та відмови у здійсненні митного оформлення, а застосовуючи системний аналіз норм Податкового кодексу України, враховуючи сутність і зміст спірних правовідносин, митний орган вважає, що у абз. 1 п. 56.18 ст. 56 ПКУ, законодавець під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

На підставі зазначеного відповідач зробив висновок, що позивач вважаючи, що рішенням митниці порушено його права, мав звернутись до суду не пізніше 27.06.2020 року, а так як позовна заява подана 15 грудня 2020 року, то позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, й відтак наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та письмові пояснення представника позивача в судовому засіданні ухвалив відмовити в його задоволенні з наступних підстав.

Так, у відповідності до ст.24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.

Рішенням про коригування митної вартості, контролюючий орган здійснює адміністрування митних платежів, а саме - збільшує базу оподаткування імпортованих товарів (митну вартість товарів), що має наслідком збільшення суми податків, які підлягають до сплати декларантом.

У відповідності до ч.1 ст.29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Частиною 5 статті 24 Митного кодексу України передбачено, що оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з ч.3 ст.24 Митного кодексу України правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.

За правилами пп. "б" п. 5 ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Тобто, ч.1 ст.29 і пп. "б" п.5 ч.2 ст.55 Митного кодексу України, передбачає право особи на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості до суду без будь-яких на те застережень чи умов (щодо порядку випуску товарів у вільний обіг).

Стаття 55 Митного кодексу України не передбачає обмежень або звуження строку, за яким рішення про коригування митної вартості не може бути оскаржено (після випуску у вільний обіг товарів).

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2014) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

За таких обставин, строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень про визначення митної вартості становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішень, що оскаржуються.

Натомість, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" від 24.10.2013 № 657-VII внесені зміни, зокрема, до абз.1 п. 56.18 ст. 56 ПК України, де слова "про нарахування грошового зобов`язання" виключено.

Згідно з п.1 розділу II "Прикінцеві положення" цей Закон набрав чинності з 01.01.2014.

Таким чином, у редакції п. 56.18 ст. 56 ПК України, що діє з 01.01.2014, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше будь-яке рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Отже, платник податків вправі оскаржити будь-яке інше рішення контролюючого органу у розумінні ПК України у будь-який момент після отримання такого рішення та відповідно такий платник податків має очікувані сподівання на належний правовий аналіз такого рішення з урахуванням положень ч. 2 ст. 2 КАС України та на відповідний судовий захист його прав, свобод та інтересів.

Висновок аналогічний за змістом, викладено Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 по справі №813/4202/16, у постановах Верховного суду від 28.11.2019 у справі №820/12061/15 та від 21.08.2018 у справі № 815/2541/17.

У судовому засіданні 23.04.2021 року позивач позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2019/200271/2 від 24.12.2019 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2019/00033 від 24.12.2019 року визнати протиправними та скасувати.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група ТНП (м. Дніпро) та компанією Zhu Zhou Win Ceramic Co., LTD, (Китай) укладено контракт № WW TNP 20180710 від 10.07.2018 року на поставку на умовах FOB товару, асортимент, номенклатура, кількість та ціна якого визначаються в специфікаціях.

Згідно з п.п.2.2 контракту, вартість товару включає вартість самого товару, вартість експортного пакування та маркування, транспортування до порту відправлення, вантажних робіт, витрат з оплати митного оформлення та інші витрати в країні вивозу.

Оплата за товар здійснюється 100% оплатою не пізніше 30 днів з дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання покупцем копії коносамента (п. 6.1 контракту).

З метою митного оформлення товарів ТОВ Торгова група ТНП до Дніпропетровської митниці ДФС України подано електронну митну декларацію № UA110130/2019/251148 від 13.12.2019 р. на товар: посуд столовий та кухонний з фарфору - чашки порцелянові декоровані в асортименті, загальною вартістю 61 029,00 доларів США.

На підтвердження митної вартості товару ТОВ «Торгова група «ТНП» надано до митного органу такі документи: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 23.10.2019; пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.10.2019; рахунок-проформа (Proforma invoice) WW19SC209B від 20.06.2019; рахунок-проформа (Proforma invoice) WW19SC209Cвід 20.06.2019; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 2019WW209BC від 23.10.2019; коносамент (Bill of lading) COSU6218272620 від 26.10.2019; домашній коносамент (House bill of lading) MRFB19102381 від 26.10.2019; накладна ЦІМ (СIM consignment note (rail))40336570 від 28.09.2019;Автотранспортна накладна (Road consignment note) 0984 08.12.2019; автотранспортна накладна (Road consignment note) 8642 08.12.2019; сертифікат про походження товару (Форми А (Certificate of origin form A (GSP)) G193293320000001 від 29.10.2019; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 03.07.2019; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 29.10.2019; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 03.07.2019; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 10407 від 06.12.2019; рахунок-фактура про надання №9940 транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 06.12.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 0612-2019/1 від 06.12.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1641 від 10.12.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1642 від 06.12.2019; документ, що підтверджує вартість перевезення товару – маршрутна довідка 09122019/1 від 09.12.2019; виписка з бухгалтерської документації №4 від 06.12.2019;Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 25.06.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.06.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 26.07.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 27.06.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 27.06.2019; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів. що декларуються №WW-TNP-20180710 від 10.07.2018; договір (контракт) про перевезення №987/425-19 від 22.08.2019; заявка №4 від 15.10.2019; декларація №UA110190/2018/511104 від 20.11.2018; декларація №UA110190/2018/511108 від 20.11.2018; лист від 14.03.2019;Лист №2019-12-11/1 від 11.12.2019; сертифікат Бізнес Асоціації від 12.12.2019;Документи на розміщення на тимчасове зберігання від 10.12.2019;Судове рішення по справі №160/3921/19; експортна митна декларація.

Митна вартість товару декларантом визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації;4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ «Торгова група «ТНП» було надано пояснення та додаткові документи: 1. Додаткова угода №1 від 12.08.2019 до специфікації №3 від 27.06.2019; 2. Додаткова угода №1 від 12.08.2019 до специфікації №4 від 27.06.2019; 3. Лист ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD від 17.12.2019 з перекладом; 4. Лист ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD від 20.12.2019 з перекладом; 5. Копія рахунку 9940 від 06.12.2019; 6. Платіжні доручення про оплату транспортних послуг від 21 грудня 2019 р. 7. Довідка ДП «Держзовнішінформ»».

Після оцінки всіх наданих декларантом пояснень та документів, Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110130/2019/200271/2 від 24.12.2019 року, яким до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, та скориговано вартість товару до 90 986,84 доларів США.

Підстави прийняття вказаного рішення, як вбачається з картки відмови полягають у наступному:

1. У наданому рахунку-фактурі від 23.10.2019 M2019WW209BC зазначені умови оплати: 30% передоплата. балансовий платіж протягом 30 днів після відвантаження товару з порту. По митного контролю та митного оформлення надано платіжне доручення від 29.10.2019 де сума оплати становить 41477.76 дол. США. Зазначене не відповідає умовам зазначеним v інвойсі де сума повинна становити 30%.

2. В наданих до митному оформленні рахунках на оплату від 06.12.2019 №10407. № 9940 зазначено, що термін оплати рахунку відповідно до умов договору №987/425-19. Платіжні документи щодо оплати послуг експедитора імпортером не надано під час подання ЕМД № UA110130/2019/251148. Наданими імпортером платіжними дорученнями від 21.12.2019 №636.№637 підтверджено факт прострочення оплати послуг експедитора. П.3.5 договору №987/425-19 передбачено, що за прострочення оплати рахунку Експедитора Клієнт сплачує в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від невиплаченої суми за кожен день прострочення. Згідно з п.2.4.15 Договору Клієнт зобов`язаний оплатити послуги Експедитора, а також відшкодувати витрати, штрафи й інші платежі, понесених Експедитором в інтересах Клієнта. У розділі ІІ листа від 21.12.2019. імпортером зазначено, що ним під час подання ЕМД № UA110130/2019/251148 підтверджено факт 100% оплати транспортних витрат. Однак банківські платіжні доручення від №636, №637 надано лише 21.12.2019.

3. Наданий переклад митної декларації країни відправлення містить відомості про транспорту накладну (коносамент) № Е531910220488. Однак, згідно із заявкою №4 товар відвантажено на морське судно на підставі коносаментів від 26.10.2019 №COSU6218272620/MRFB19102381. Вищезазначені документи надано до митного оформлення. Згідно даних документів товар відвантажено на судно «COSCO SHIPPING SEINE» (прапор Гонконгу). При цьому. в митній декларації країни відправлення зазначено назву судна «1rN9731949/013W».

4. Наданий прайс-лист від 25.06.2019 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ. адже містить посилання, що наданий безпосередньо для компанії ТОВ «Торгова Група «ТНП». Окрім того, дата складання прайс-листа не кореспондується з датою підтвердження факт продажу оцінюваної партії товару відповідно до рахунків-фактур від 20.06.2019 №WW19SC209B №WW19SC209C. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

Вказані підстави зазначив також представник відповідача під час надання пояснень по суті у судовому засіданні 23.04.2021 року.

За наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2019/00033 від 24.12.2019 року.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Дніпропетровської митниці ДФС нову ВМД, у якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з приписами 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що представником позивача у поданій відповіді на відзив зазначалось, що декларантом було повідомлено митний орган, що відповідно до умов контракту №WW-TNP-20180710 від 10.07.2018 сплата товару по контракту відбувається на умовах 100% передоплати або на умовах, визначених у відповідній специфікації, посилання на не відповідність сплати умовам інвойсу (рахунку - фактури) не може бути підставою для виникнення сумнів щодо підтвердження митної вартості товару відповідно до норм Митного кодексу України. Більш того, інспектором не було взято до уваги платіжні доручення від 03.07.2019 на суму 9 069,62 та 10 481,62 доларів США (які були сплачені в якості передоплати на підставі специфікації №3 від 27.06.2019 та специфікації №4 від 03.07.2019). Також позивач зазначив, що до відповіді на повідомлення митного органу надав додаткову угоду №1 від 12.08.2019 про внесення змін до специфікації №3 в частині переліку товару, їх кількості та умов оплати, та додаткову угоду №1 від 12.08.2019 про внесення змін до Специфікації 4 в частині умов оплати, лист ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD про внесення змін до інвойсу №2019WW209BC від 23.10.2019 в частині умов оплати. Загальна сума сплати за платіжними дорученнями від 03.07.2019 та 29.10.2019 складає 61 029 доларів США, що відповідає 100% від сум специфікацій №3 та №4 від 27.06.2019 (з урахуванням змін), а також відповідає 100% суми поставленого товару по інвойсу №2019WW209BC від 23.10.2019.

Позивач також зазначив, що 23.12.2019 ним було надано відповідь на повідомлення №2 та повторно надано додаткову угоду №1 від 18.10.2019 року до Договору на ТЕО №987/425-19 від 22.08.2019, лист ПП «Кота Логістик» від 23.12.2019 року, яким безпосередньо експедитор підтвердив факт отримання повної оплати за Заявкою №4 від 15.10.2019 року та зазначив про відсутність будь яких фінансових претензій до Позивача.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору транспортного експедирування №987/425/19 від 22.08.2019 ПП «Кота Логістік» взяло на себе зобов`язання надати або організувати надання транспортно - експедиторських послуг ТОВ «Торгова група «ТНП» пов`язаних з організацією та забезпечення перевезень морським, повітряним і наземним транспортом експортно - імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доправлення вантажу. На виконання цього договору експедитор надав клієнту транспортно - експедиторські послуги по маршруту порт Шекоу, КНР (SHEKOU SHENZHEN, China) до державного кордону України (порт Південний) та на території України - порт Південний - м. Дніпро (на територій країни— транспортно - експедиторські послуги, комбіноване залізничне та автомобільне перевезення, навантажувально - розвантажувальні роботи). На підтвердження чого декларантом було надано копію зазначеного договору, акт про надання транспортно-експедиторських послуг, довідку про транспортні витрати, документи на підтвердження сплати наданих послуг. Зазначене підтверджується матеріалами справи.

Із вказаних документів вбачається, що транспортування контейнерів CSNU6508642, OOCU7610984 здійснювалось відповідно до коносаментів MRFB19102381 (COSU6218272620), що і було зазначено при поданні декларації. Також із вказаних документів вбачається, що додаткових витрат, пов`язаних із перевантаженням контейнерів CSNU6508642, OOCU7610984 не було.

У листі ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD, продавець роз`яснює, що номер ES31910220488 не є номером транспортного документа, по якому здійснюється постачання товару. Цей номер є системним навантажувальним номером, згенерований системою і не є номером коносаменту. Це пов`язано зі специфікою оформлення експортних митних декларацій в КНР і не має жодного відношення до української митниці. Цим же листом ZHU ZHOU WIN WIN CERAMIC CO., LTD підтвердило, що організувало відвантаження товарів по інвойсу 2019WW2019BC від 23.10.2019 згідно з умовами FOB SHENZHEN в порту в контейнерах CSNU6508642 та OOCU7610984 (коносамент номер MRFB19102381 та лінійний COSU6218272620). Інших коносаментів не оформлялося.

Таким чином зауваження, що викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 року у справі № 809/4367/15.

Проте у спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні, а наведено лише дату на номер ЕМД, за якою здійснено коригування.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд робить висновок, що у відповідача були в наявності документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Отже, у ході судового розгляду справи суд вважає, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином, подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд зробив висновок, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням № UA110130/2019/200271/2 від 24.12.2019 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 5110,99 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 5110,99 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст.ст. 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» (для листування: 49000, м. Дніпро, б-р Катеринославський, 2, пов. 6, кім. 1, код ЄДРПОУ 40861807) до Дніпровський митниця Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2019/200271/2 від 24.12.2019 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №ІІА110130/2019/00033 від 24.12.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровський митниця Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» (для листування: 49000, м. Дніпро, б-р Катеринославський, 2, пов. 6, кім. 1, код ЄДРПОУ 40861807) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. та 906,99 грн

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 квітня 2021 року.

Суддя С.В. Ніколайчук