Рішення № 96671101, 21.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Справа № 160/6478/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретарі судового засіданняФедуркіній А.В., за участі: представника позивача представник відповідачів 1, 3 представник позивача 2 Савченко Ю.О., Афаначенко К.В., не з`явився (повідомлений належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00034051); відповідача-2: Другої кадрової комісії прокуратури (кадрова комісія №2) (вул.Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01001); відповідача-3: Дніпропетровської обласної прокуратури (пр. Дмитра Яворницького, б.38, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02909938) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Офісу Генерального прокурора; відповідача-2: Другої кадрової комісії прокуратури (кадрова комісія №2); відповідача-3: Дніпропетровської обласної прокуратури, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 91 кадрової комісії №2 (Другої кадрової комісії) від 02 квітня 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року за № 393к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” з 14 травня 2020 року.

- поновити ОСОБА_1 на посаді та в органах прокуратури прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області.

- стягнути з відповідача - Прокуратури Дніпропетровської області на користь Позивача заробітну платню за час вимушеного прогулу за кожен місяць вимушеного прогулу пропорційно середньому заробітку.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач вважає рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора від 02.04.2020 року № 91, протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки винесено не повноваженим органом та не може слугувати підставою для звільнення позивача.

На думку позивача, наказ прокурора Дніпропетровської області № 393 к від 30.04.2020 року про звільнення позивача суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки друга кадрова комісія створені з порушення вимог чинного законодавства.

Створені комісії не можуть бути ідентифіковані як передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» кадрові комісії Офісу Генерального прокурора або як кадрові комісії регіональних прокуратур, та відповідно не можуть бути ідентифіковані як кадрові повноважні призначити та поводити атестації прокурорів на виконання вимог зазначеного закону.

Передбачення у формі заяви на проходження прокурорами атестації тверджень, зміст яких грубо порушує базові права і свободи громадян гарантованих Конституції України, сам зміст заяви є таким, що грубо порушує вимоги чинного законодавства, вимагає від заявника відмовитись від права на оскарження атестації та її результатів, як і подальшого звільнення та надає право звинуватити заявника у будь-якому порушенні без підтвердження такого порушення та визначення вини у порушення та визнання вини у порушенні відповідним компетентним органом, що взагалі нівелює усі конституційні та міжнародні норми, що встановлюють права особи та направлені на їх убезпечені від незаконних посягань.

Позивач позовні вимоги просить задоволити у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року судом вирішено подальший розгляд адміністративної справи № 160/6478/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Офісу Генерального прокурора, відповідача-2: Другої кадрової комісії прокуратури, відповідача-3: Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії – здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.07.2020 року.

В подальшому розгляд справи перенесено на 03.09.2020 року, 10.09.2020 року, 01.10.2020 року та 15.10.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/6478/20 та розпочато розгляд справи по суті.

03.11.2020 року представником позивача подано до суду клопотання по зупинення провадження у справі № 160/6478/20, яке обґрунтовано тим, що Конституційним Судом України 18.03.2020 року зареєстровано конституційне подання 50 народних депутатів України щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ. Ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі; здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Суду. Вказує, що атестація позивача, за наслідками якої складено спірне рішення Першої кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 198, проведена на виконання приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, який суперечить положенням Конституції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року зупинено провадження у справі № 160/6478/20 до прийняття Конституційним Судом України рішення за конституційним поданням 50 народних депутатів України 3/116(20) від 18.03.2020 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 160/6478/20 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначила доводи аналогічні позовній заяві.

Представник відповідача 1,3 проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Представник другої кадрової комісії в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

17.07.2020 року прокуратурою Дніпропетровської області надано до суду відзив, в якому останнім зазначено, що рішенням кадрової комісії №2 з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 02.04.2020 № 91 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону надійшло до прокуратури Дніпропетровської області.

Наказом прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 № 393к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області на підставі п. 9 ч.1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

Юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» в даних випадках є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .

Крім того, скорочення кількості прокурорів органів прокуратури передбачено ст. 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням з неї змін Законом № 113-ІХ.

таким чином, наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року № 393 к видано у порядку та у спосіб, визначений законом, а отже ознак протиправності даний наказ не містить.

10.08.2020 року представником офісу генерального прокурора надано до суду відзив, де зазначено, що на виконання вищезазначених положень законодавства ОСОБА_2 08.10.2019 було подано заяву про намір пройти атестацію, в якій зазначено, що з умовами та процедурою атестації вона ознайомлена та погоджується.

На думку представника офісу Генерального прокурора, безпідставними є доводи позивача про те, що надання згоди на звільнення у разі неуспішного проходження атестації, передбачене формою заяви на переведення на посаду прокурора в обласну прокуратуру та про намір пройти атестацію, обмежує її права, оскільки така згода є лише свідченням усвідомлення прокурором можливих наслідків неуспішного проходження атестації, передбачених п. 19 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, а саме звільнення. Жодних застережень щодо обмеження права на судовий захист ні Порядок, ні форма заяви не містять.

Кадрові комісії наділені однаковою компетенцією, рішення за результатами першого та другого етапу атестації приймають виключно з огляду на набраний прокурором бал. При цьому особистий склад комісії не впливає на прийняття рішення про неуспішне проходження атестації позивачем, оскільки це питання урегульовано Порядком.

За наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_2 , відповідно до додатку № 1 до протоколу № 4 другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02.04.2020, набрала 51 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (70 балів) і її не допущено до проходження наступного етапу атестації.

Окрім того, як вбачається із протоколу першої кадрової комісії з атестат , прокурорів регіональних прокуратур від 02.04.2020 № 4 заяви про повторне проходження тестування від ОСОБА_2 до комісії не надходили.

У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора відзив на позовну заяву не надала.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставинами, на яких ґрунтуються позов та відзив на позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури Дніпропетровської області на різних посадах з 26.02.2007 року.

Відповідно до наказу від 09.08.2016 року № 931 к ОСОБА_1 працювала на посаді прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області.

Рішенням другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 91 від 02.04.2020р. «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» прокурор відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що остання за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набрала 51 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, не була допущена до проходження наступних етапів атестації та визнаний таким, що неуспішно пройшла атестацію.

Наказом прокурора Дніпропетровської області № 393 к від 30.04.2020 року позивача було звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14 травня 2020 року, із зазначенням в якості підстави рішення кадрової комісії № 2.

Незгода ОСОБА_1 з вищевказаними рішенням другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 91 від 02.04.2020 року та наказом прокуратури Дніпропетровської області № 393 к від 30.04.2020 року, стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи при вирішенні справи по суті суд виходив з таких міркувань.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і діяльність прокуратури.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14 жовтня 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, діючій до внесення змін Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX) систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-IX), який набрав чинності 25 вересня 2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв`язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Закону №113-IX у Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2 - 3, ст. 12 із наступними змінами) у статті 7: у частині першій: пункт 1 викласти в такій редакції: «1) Офіс Генерального прокурора»; у пункті 2 слово «регіональні» замінити словом «обласні»; у пункті 3 слово «місцеві» замінити словом «окружні»; пункт 4 виключити.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX) систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора (пункти 9, 10, 12 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX).

Таким чином, процедура реформування органів прокуратури розпочата з дня набрання чинності Законом №113-IX та вищенаведеними нормами цього Закону визначено основну її мету та специфіку, а саме: проходження прокурорами атестації з метою подальшого несення служби в органах прокуратури.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України Закону №113-IX) усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.

Наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).

Виданий на виконання пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX наказ Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року оприлюднений державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 04 жовтня 2019 року та позивач з його змістом ознайомлений.

Відповідно до пунктів 1, 9 та 10 розділу I Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.

Судом встановлено, що позивачем подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію на адресу Генерального прокурора.

Під час розгляду справи судом не встановлено, що позивач написала вищезазначену заяву під примусом чи подавала скарги щодо її форми чи зміни. Доказів зворотного позивачем не надано.

Зі змісту вказаної заяви слідує, що позивач погодилась та ознайомився з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора; позивач усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого етапу атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX, позивача буде звільнено з посади прокурора.

З матеріалів справи встановлено та підтверджується змістом оскаржуваного рішення другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 91 від 02.04.2020р., що ОСОБА_1 визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію саме через не набрання останньою прохідного балу за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.

Пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку №221 передбачено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

Згідно з п.3 розділу ІІ Порядку №221 тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку №221 встановлено, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

Відповідно до п.5 розділу ІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Водночас, доказів того, що у примітках до відомості про проходження іспиту позивачем вказані будь-яких зауважень стосовно процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування, відповідних скарг ним до комісії також подано не було.

Акти щодо збою в роботі комп`ютерної техніки, з використанням якої проводилося тестування, скарги стосовно процедури проведення цього тестування тощо позивачем не складалися та не подавалися.

За вказаних обставин, суд вважає вказане вище рішення кадрової комісії обґрунтованим та таким, що містить мотиви його прийняття.

У подальшому наказом прокуратури Дніпропетровської області від 30.04.2020 року № 393 к позивача звільнено з посади прокурора відділу організаційно-методичної роботи та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.05.2020 року. Наказ обґрунтовано підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-IX.

Суд звертає увагу на ту обставину, що мотиви, якими позивач обґрунтовує свою позицію щодо відсутності в наказі правової невизначеності підстав звільнення та необхідність скасування оскаржуваного наказу про звільнення, фактично свідчать про його незгоду із положеннями Закону №113-ІХ та Порядку №221, які, на його думку, порушують права та гарантії позивача, що визначені Конституцією України та міжнародними актами.

З цього приводу суд зазначає, що положення Закону № 113-IX є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались, а тому відсутні правові підстави для їх незастосування.

Доводи позивача щодо відсутності факту ліквідації чи реорганізації прокуратури Дніпропетровської області під час її звільнення та відсутності підстав для звільнення не беруться судом до уваги, оскільки в оскаржуваному наказі підставу звільнення вказане не ліквідацію чи реорганізацію органів прокуратури, а у відповідності до п. 19 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. В даному випадку юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» є рішення кадрової комісії про неспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури.

Стосовно тверджень позивача що кадрова комісія не наділена повноваженнями приймати рішення про проходження атестації суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Варто також зазначити, що кадрові комісії Офісу Генерального прокурора га обласних прокуратур утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів (пункт 11, підпункт 7 пункту 22 розділу II Закону № 113-ІХ).

Перелік і склад кадрових комісій визначається Генеральним прокурором (підпункт 8 пункту 22 розділу II Закону № 113-ІХ) та у разі необхідності може бути змінений (пункт 19 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача його обов`язків від 17.12.2019 № 337, від 04.02.2020 № 65, від 13.03.2020 № 145).

У той же час, Закон України «Про прокуратуру», Закон № 113- ІХ, Порядок не передбачають обов`язку визначення конкретної кадрової комісії, яка повинна приймати рішення за результатами проведення атестації, виходячи із перебування прокурора у тій чи іншій групі згідно затвердженого графіку.

Крім того, кадрові комісії наділені однаковою компетенцією, рішення за результатами першого та другого етапу атестації приймають виключно з огляду на набраний прокурором бал. При цьому, особистий склад комісії не впливає на прийняття рішення про неуспішне проходження атестації позивачем, оскільки це питання урегульовано зазначеним Порядком.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято уповноваженою кадровою комісією.

Так, підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 08 липня 2003 року № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що «атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про державну службу». Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема: «Про державну податкову службу в Україні» (ст. 15), «Про прокуратуру» (ст. 46), «Про статус суддів» (глава VII)» (абзац п`ятий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини).

Норми Закону України «Про прокуратуру», які визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади, у тому числі з адміністративної посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ).

Крім того, законодавцем внесено зміни до статей 32 та 40 КЗпП України. Так, згідно з частиною п`ятою статті 32 Кодексу переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус. Частиною п`ятою статті 40 Кодексу передбачено особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої-третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Частиною п`ятою статті 51 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Таким чином, на переконання суду, у спірних правовідносинах позивач знаходився у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, не міг не усвідомлювати юридичних наслідків проходження атестації на непрохідний бал.

При цьому, чітко визначеною нормою закону моментом звільнення у даному конкретному випадку є не завершенням процесу ліквідації органу прокуратури, завершення процесу реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події зумовленою проходженням атестації, не складання одного з етапів тестування, як в даному випадку.

Оскільки юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини другої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури, суд робить висновок, що наказ прокуратури Дніпропетровської області від 30.04.2020 року № 393к виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

З огляду на те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування наказу про звільнення, який визначний судом правомірним, то в цій частині теж слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відтак, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.139 КАС України не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00034051); відповідача-2: Другої кадрової комісії прокуратури (кадрова комісія №2) (вул.Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01001); відповідача-3: Дніпропетровської обласної прокуратури (пр. Дмитра Яворницького, б.38, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02909938) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 квітня 2021 року.

Суддя С.В. Ніколайчук