Рішення № 96670977, 10.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Справа № 160/15617/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Релігійної організації Свято Іоанно-Богословської церкви в особі її настоятеля ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради в особі Виконавчого комітету Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організація Свято Іоанно-Богословська церква в особі її настоятеля ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Підгородненської міської ради в особі Виконавчого комітету Дніпровського району Дніпропетровської області, з урахуванням уточненого позову, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровської області «Про демонтаж самовільно встановленої огорожі» №196 від 10 листопада 2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач здійснює незаконний тиск на церковну громаду шляхом приймання неправомірних рішень, зокрема 10 листопада 2020 року Виконавчим комітетом Підгородненської міської ради за підписом голови ради було прийнято оскаржуване рішення «Про демонтаж самовільно встановленої огорожі» №196 щодо Свято-Іоанно-Богословської церкви Української православної церкви. Позивач зазначає, що з рішення №196 від 10.11.2020р. не вбачається виконання попередньо необхідних умов реагування та не заначено правових підстав для його прийняття, оскільки, наведені у Акті обстеження від 20.03.2018р. підстави не свідчать про перешкоджання вільному та безпечному руху пішоходів та скупченню талих вод на дорозі, а Припис від 20.03.2018р. не є таким, що передбачав вимогу про знесення самовільно встановленої огорожі, і тому, посилання на цей документ як на підставу для прийняття Виконавчим комітетом оскаржуваного рішення є неправомірним. Позивач зазначає, що встановлення тимчасової бетонної огорожі (плит) на земельній ділянці якою користується ІНФОРМАЦІЯ_1 викликано необхідністю забезпечити безпеку людей через обмеження доступу населення на будівельний майданчик з метою недопущення нещасних випадків, а також крадіжок будівельних матеріалів.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що рішенням Підгородненської міської ради від 23.06.1993р. надано дозвіл на будівництво православного храму на місці згорілого будинку культури та визначено межі земельної ділянки під дане будівництво, площею 0,25. 19.12.2003р. Підгородненською міською радою було прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту передачі земельної ділянки у власність площею вже 0,4818 га, яким площу збільшено. Однак, фактично Свято-Іоанно-Богословська церква займає територію близько 0,9000га, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 20.03.2018р. Протягом всього часу існування даної церкви за адресою: м. Підгородне вул. Центральна, 45 виникали питання, щодо самовільного захоплення земель комунальної власності настоятелем церкви, що згодом виявилось у спорудженні паркану з бетонних плит (без відповідних на те дозволів), спорудження якого призвело до перешкоджання безпечного пересування пішоходів та унеможливлено водовідведення дощових та талих вод з проїжджої частини, постійно утворюючи велике скупчення води. Позивач не має права власності на збудовані будівлі церкви, а також не має відповідного дозволу на будівництво, церква збудована самовільно про що зазначає сам позивач, посилаючись на неможливість отримання правовстановлюючих документів на будівлі у зв`язку з ненаданням дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Оскаржуване рішення ґрунтується на численних скаргах та зверненнях громадян, як до міського голови особисто так і до посадових осіб міської ради. Відповідач зазначає, що рішення Виконавчого комітету № 196 від 10 листопада 2020 р. «Про демонтаж самовільно встановленої огорожі» прийняте в межах наданих повноважень, а саме з врахуванням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Таким чином, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження по справі та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Релігійна організація Свято Іоанно-Богословська церква зареєстрована 27.12.1991р., як юридична особа з організаційно-правовою формою – релігійна організація за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул.Жовтнева, 22/24.

Відповідно до копії Свідоцтва № 117 від 27.12.1991 про реєстрацію статуту релігійної організації громади, було зареєстровано статут Свято-Іоанно-Богословської церкви.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 указом Дніпропетровської Єпархії Української православної церкви № 6 від 29.01.1993 призначено настоятелем Свято-Іоанно-Богословської церкви с.Підгородне м.Дніпропетровська, що підтверджується копією відповідного указу.

Рішенням Підгородненської міської ради від 23.06.1993р. надано дозвіл на будівництво православного храму на місці згорілого будинку культури та визначено межі земельної ділянки під дане будівництво, площею 0,25га за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Підгородненської міської ради від 11.09.2002р. (ІV сесії 24 скликання) за результатами розгляду заяви Приходської Ради Свято-Іоанно Богословської церкви, надано дозвіл на виконання робіт по виготовленню документації на право користування земельними ділянками у м.Підгородне за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Рішенням Підгородненської міської ради ХІV сесії ХХІV скликання від 19 грудня 2003 року, надано дозвіл на складання проекту передачі земельної ділянки в приватну власність Раді прихожан Свято-Іоанно Богословської церкви площею 0,4818га. для обслуговування приміщення храму за рахунок земель житлового фонду в межах АДРЕСА_1 на території Підгородненської міської ради.

Рішенням Підгородненської міської ради VІІ сесії V скликання від 15 березня 2007 року, вирішено: згідно поданої заяви настоятеля Свято-Іоанно-Богословської церкви, протоієрея Бондаренко М., внести доповнення до рішення ІУ сесії 24 скликання від 11 вересня 2005р. „Про надання дозволу на підготовку документації по передачі земельних ділянок в користування", а саме: до п.1 внести доповнення - „площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 складає 0,4818 га".

В акті обстеження земельної ділянки на території Підгородненської міської ради, складеного у складі комісії Підгородненської міської ради від 20.03.2018р. зазначено, що на підставі чисельних усних звернень мешканців міста Підгородне щодо встановленого паркану, який перешкоджає безпечному проходу вздовж земельної ділянки АДРЕСА_1 , а також постійне затоплення проїжджої частини дощовими та талими водами, комісія здійснила обстеження прилеглої території до автомобільної дороги загального користування Т-04-10 Дніпропетровськ-Магдалинівка-Котовка, км 1+120 - км 4+100 в районі земельної ділянки №45 по вул.Центральна в м.Підгородне. На місцевості комісією встановлено, що керівництвом Свято-Іоанно-Богословської церкви влаштовано капітальну огорожу (бетонні плити), без дозволів відповідних служб. Вищезазначена огорожа (бетонні плити) знаходиться на відстані близько 1,5 м. від проїжджої частини, перешкоджає безпечному пересуванню пішоходів, та унеможливлює водовідведення дощових та талих вод з проїжджої частини, постійно утворюючи на дорозі велике скупчення води.

Також, за інформацією, що є в наявності в міській раді, у керівництва Свято-Іоанно-Богословської церкви відсутні будь-які дозволи на будівництво Свято-Іоанно-Богословського храму та відсутня належним чином оформлена документація на земельну ділянку АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,9000 га. На неодноразові приписи щодо надання наявних правоустановчих документів на споруду (Свято-Іоанно-Богословький храм) та документації, що є підставою користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , керівництво Свято-Іоанно-Богословської церкви жодних документів не надало.

Висновки вказаного Акта обстеження містять наступний зміст:

1. Направити відповідного листа до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо перевірки законності будівництва Свято-Іоанно-Богословського храму за адресою: м.Підгородне, вул.Центральна, 45;

2. Направити відповідного листа до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: м.Підгородне, вул.Центральна, 45 керівництвом Свято-Іоанно-Богословської церкви, що є порушенням ст. 211 Земельного кодексу України.

23.03.2018р. Підгородненською міською радою були направлені листи до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №704 та до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 705, в яких зазначається, що 20.03.2018 р. погоджувальною комісією Підгородненської міської ради встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки (ведеться будівництво храму, встановлено бетонну огорожу) за адресою: м.Підгородне, вул.Центральна, 45 керівництвом Свято-Іоанно-Богословської церкви, що є порушенням ст. 211 Земельного кодексу України. Просять вжити заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб відповідно згідно наданої компетенції.

На лист №705 від 23.03.2018р., ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано відповідь лист від 03.05.2018р. в якій зазначено, що для вирішення вказаного питання по суті справи Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області організовано заходи державного контролю, у зв`язку із чим видано відповідний наказ на проведення перевірки. У разі встановлення фактів порушення вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області будуть вжиті всі необхідні заходи у встановленому законодавством порядку.

На лист №704 від 23.03.2018р., ДАБІ у Дніпропетровській області надано відповідь лист від 13.07.2018р. в якій зазначено, що на момент виїзду суб`єкт містобудування або його представник відсутній, що унеможливлює проведення перевірки. Враховуючи викладене, керуючись п.10 Порядку № 553, Департаментом направлено лист до Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області щодо сприяння у проведенні перевірки за вищевказаною адресою у присутності суб`єкта містобудування або його представника, з наданням необхідної для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю документації.

Рішенням Підгородненської міської ради ІV сесії VІІ скликання від 30 березня 2019 року, вирішено: Призупинити вирішення питання щодо надання дозволу Релігійній організації Свято Іоанно-Богословської Церкви на складання проекту відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею - 0,4818 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій у зв`язку з попереднім прийняттям рішення сесії Підгородненської міської ради №655-ХІІ/УІІ «Про проведення інвентаризації земельної ділянки загального користування».

Головним спеціалістом відділу ЖКГ, благоустрою, інфраструктури, архітектури та землевпорядкування Підгородненської міської ради 31.07.2019 було складено протокол про адміністративне правопорушення №00954 за ст.152 КУпАП, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за порушення передбачене р.3 п.4 Правил благоустрою м. Підгородне та с. Перемога, затверджених рішенням Підгородненської міської ради №554-VIII/VІІ від 05.04.2011р.

Рішенням Підгородненської міської ради ІХІ сесії VІІ скликання від 15 листопада 2019 року, вирішено: Відмовити у наданні дозволу настоятелю Свято Іоанно-Богословської Церкви Української православної церкви ОСОБА_1 на складання проекту відведення земельної ділянки у постійне користування за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею - 0,4818 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій у зв`язку з не відповідністю місця розташування об`єкта вимогам ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (відсутній план зонування або детальний план території).

Підгородненською міською радою неодноразово направлялись листи позивачу з метою отримання правовстановлюючих документів на споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом від 28.03.2018 р. №763, приписами №139 та №140 від 04.07.2018 р. 03 листопада 2020 р. спеціалістами міської ради складено акт обстеження території м. Підгородне.

Так, в акті обстеження території м.Підгородне від 03.11.2020р. зазначено, що в ході розгляду звернення № С-924 від 03.11.2020 погоджувальною комісією Підгородненської міської ради було обстежено територію по вул. Центральна в районі вул. Центральна, 45. У ході обстеження виявлено та зафіксовано:

- біля огорожі церкви (адреса вул. Центральна 45) зі сторони вулиці Кооперативної на прилеглій території на землі комунальної власності встановлено риштування. Відсутня огорожа будівельного майданчика;

- за огорожею на території комунальної власності ведеться будівництво;

- зі сторони АДРЕСА_1 встановлено бетонну огорожу та тимчасові споруди впритул до неї.

Висновки: Огорожа виконана з бетонних плит встановлена без належних проектних, дозвільних та правовстановлюючих документів перешкоджає вільному стоку дощової та талої води з поверхні дороги по АДРЕСА_1 , вільному проходу жителів громади, та проїзду комунальної техніки на огороджену територію.

Риштування зі сторони вул. Кооперативна не огороджені та знаходяться в занедбаному стані, загрожують безпеці жителів, які рухаються по вул. Кооперативна.

Рішенням Виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровської області «Про демонтаж самовільно встановленої огорожі» №196 від 10 листопада 2020р., зобов`язано юридичну особу Свято-Іоанно-Богословську церкву Української православної церкви у місячний термін з моменту опублікування даного рішення демонтувати огорожу на вул. Центральній 45. У випадку невиконання вимог- пункту 1 даного рішення у встановлений термін доручити КП «ЕТС» демонтовану огорожу із земельної ділянки комунальної власності і залишити на збереження на території комунального підприємства.

Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями, зокрема у сфері регулювання земельних відносин. Для їх реалізації, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.

Згідно пп. 7 п. «а» ст. 30 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно ст.31 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження: 1) організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах); 2) виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об`єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності; 3) розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об`єктів на відповідній території; 4) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об`єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування; 5) визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; 6) підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; 7) встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; 8) координація на відповідній території діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; 9) надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок; 10) проведення громадського обговорення містобудівної документації; 11) організація роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво; 12) організація розвитку інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту комунальної власності для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою задоволення потреб населення у телекомунікаційних послугах;

б) делеговані повноваження: 1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; 2) організація роботи, пов`язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; 3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; 4) здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів; 5) організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників; 6) вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування; 7) здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов`язань забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-VI (далі Закон № 2807-VI) благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 5 № 2807-VI встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону № 2807-VI, до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни. (ст. 12 Закон № 2807-VI).

До об`єктів благоустрою населених пунктів віднесено: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору (ч. 1 ст. 13 Закон № 2807-VI).

Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (ст. 14 Закон № 2807-VI).

Згідно до пп. 1 п. 1 ст. 16 Закону № 2807-VI, на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Частинами 1, 4 ст. 20 Закон № 2807-VI передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Підгородненської міської ради від 23.06.1993 р. надано дозвіл на будівництво православного храму на місці згорілого будинку культури та визначено межі земельної ділянки під дане будівництво, площею 0,25 га за адресою: м. Підгородне вул. Центральна, 45. Також рішенням Підгородненської міської ради від 11.09.2002р., позивачу надано дозвіл на виконання робіт по виготовленню документації на право користування земельними ділянками за адресами: м. Підгородне вул. Жовтнева (Чарівна),22 та вул. Центральна, 45, що до теперішнього часу позивачем не виконано.

19.12.2003 р. Підгородненською міською радою було прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту передачі земельної ділянки у власність площею вже 0,4818 га, яким площу збільшено, тобто Підгородненська міська рада намагалась сприяти у розширенні та процвітанні Свято-Іоанно-Богословської церкви, однак, фактично Свято-Іоанно-Богословська церква займає територію близько 0,9000 га, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 20.03.2018 р.

В акті обстеження земельної ділянки на території Підгородненської міської ради, складеного у складі комісії Підгородненської міської ради від 20.03.2018р. зазначено, що на підставі чисельних усних звернень мешканців міста Підгородне щодо встановленого паркану, який перешкоджає безпечному проходу вздовж земельної ділянки №45 по вул.Центральна, а також постійне затоплення проїжджої частини дощовими та талими водами, комісія здійснила обстеження прилеглої території до автомобільної дороги загального користування Т-04-10 Дніпропетровськ-Магдалинівка-Котовка, км 1+120 - км 4+100 в районі земельної ділянки №45 по вул.Центральна в м.Підгородне. На місцевості комісією встановлено, що керівництвом Свято-Іоанно-Богословської церкви влаштовано капітальну огорожу (бетонні плити), без дозволів відповідних служб. Вищезазначена огорожа (бетонні плити) знаходиться на відстані близько 1,5 м. від проїжджої частини, перешкоджає безпечному пересуванню пішоходів, та унеможливлює водовідведення дощових та талих вод з проїжджої частини, постійно утворюючи на дорозі велике скупчення води.

Приписами №139 та №140 від 04.07.2018 р., які були вручені представнику позивача – 04.07.2018р. та про отримання яких позивачем не заперечується, Підгородненською міською радою вимагалося від відповідача надати у строк до 09.07.2018р. правовстановлюючі, дозвільні та проектні документи, зокрема на спорудження огорожі та електроопор.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Проте, вказані Приписи від 04.07.2018р. відповідачем залишилися невиконаними, доказів протилежного матеріали справи не містять та позивачем не заперечується.

Разом з тим, суд звертає увагу, що до предмету розгляду даної справи не відноситься питання щодо набуття права власності на спірну земельну ділянку/нерухоме майно, зокрема отримання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею – 0,4818 га. тощо.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п.44 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки пп.7 п.а) ч.1 ст.30 вказаного Закону віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні (самоврядні) повноваження) галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, зокрема організація благоустрою населений пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організація озеленення, охорони зелених насаджень і водойом. Водночас до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері будівництва належать: здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу, що закріплене пп.3 п.б) ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також, суд критично оцінює посилання позивача про те, що відповідачем не встановлено належним чином самовільно зайнятих земельних ділянок, оскільки вказані обставини підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи, які були досліджені судом під час розгляду справи, у т.ч. міською радою неодноразово направлялись листи позивачу з метою отримання правовстановлюючих документів на споруди, що знаходяться за адресою: м. Підгородне вул. Центральна,45, що підтверджується листом від 28.03.2018 р. №763, приписами №139 та №140 від 04.07.2018 р. 03 листопада 2020 р. спеціалістами міської ради складено акт обстеження території м. Підгородне, де зазначено, що у ході обстеження території по вул. Центральна,45 у м. Підгородне зафіксовано огорожу, яка виконана з бетонних плит, встановлена без проектних, дозвільних та правовстановлюючих документів, перешкоджає вільному стоку дощової та талої води з поверхні дороги по вул. Центральна, вільному проходу жителів громади та проїзду комунальної техніки на огороджену територію.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що при будівництві та здачі в експлуатацію автомобільної дороги не було виконано необхідних захисних улаштувань у вигляді жолобів та накопичувальних водозабірних колодязів, що не підтверджується жодним доказом. Так, у відповідності до п. 12.2.3 ДБН В.2.З.-4:2015 «Автомобільні дороги, будівництво та проектування» дійсно визначено, що ширина пішохідної доріжки (тротуару) повинна бути кратною 0.75 м. Мінімальна ширина односмугової пішохідної доріжки (тротуару) повинна бути не меншою 1.00 метра, на що і посилається позивач але ним не взято до уваги, що ДБН-В.2.2-17-2002 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», п.5.3. Р.5 ширина шляху руху на ділянці при зустрічному русі інвалідів на кріслах-колясках повинна бути не менше 1.8 м. з урахуванням габаритних розмірів крісел-колясок відповідно до чинних нормативних документів. Зазначивши в позові, що відстань від дороги до бетонної огорожі щонайменше 4 метри, позивач визначає не вірні відомості, адже при складанні акту 20.03.2018 р. обстеження земельної ділянки спеціалістами міської ради замірювалась дана відстань і у вказаному акті ця відстань становить близько 1.5м.

Також, в позовній заяві зазначено, що встановлення бетонної огорожі (плит) на земельній ділянці, якою користується церква викликано необхідністю забезпечити безпеку людей через обмеження доступу населення на будівельний майданчик з метою недопущення нещасних випадків, а також крадіжок, при цьому, суд акцентує увагу, що позивач не надає жодних документів, які б підтверджували б правомірність початку будівельних робіт.

Забудова територій здійснюється у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших законодавчих актів. Так, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч.4 ст.26 вказаного закону). Частиною 5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 вказаного Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Судом встановлено, як станом на час прийняття оскаржуваного позивачем рішення Виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровської області «Про демонтаж самовільно встановленої огорожі» №196 від 10 листопада 2020р., так і станом на час розгляду справи судом, позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів наявності дозвільних документів, документів на право власності чи право користування на спірну частину земельної ділянки, що свідчить про самовільне встановлення огорожі, а відповідно правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу, що подання до суду наявних в учасника справи доказів є його прямим обов`язком. Суд же за результатами розгляду спору має зробити у відповідних судових актах свій висновок про те, що стверджуване однією стороною на підтримку своєї позиції є більше ймовірним, аніж заперечення іншої сторони проти цього. Фактично кожне судове рішення ґрунтується на доказах, поданих учасниками справи. Лише за їхньої наявності можна встановити факт порушення матеріального права та правильність застосування відповідних норм процесуальних кодексів. Якщо ж докази відсутні, то не можна говорити й про порушення права. В свою чергу відсутність порушеного права свідчить про відсутність спору як такого. Тому, незалежно від юрисдикції суду, саме докази у судовій справі – це основа будь-якого судового процесу, і вони мають ґрунтуватися виключно на принципах законності, належності та допустимості.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі “Краска проти Швейцарії” визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути “почуті”, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, позовні вимоги Релігійної організації Свято Іоанно-Богословської церкви в особі її настоятеля ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради в особі Виконавчого комітету Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Релігійної організації Свято Іоанно-Богословської церкви (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, м.Підгородне, вул.Жовтнева, 22/24, ЄДРПОУ 24992710) до Підгородненської міської ради в особі Виконавчого комітету Дніпровського району Дніпропетровської області (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, м.Підгородне, вул.Центральна, 46, ЄДРПОУ 05520750) про визнання протиправним та скасування рішення, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова