Рішення № 96670969, 28.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Справа № 804/16326/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» (далі – ДП «Кривбасшахтозакриття», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – Криворізька північна об`єднана ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 24.07.2015р. №0004841502 про зобов`язання сплати штрафної санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю у розмірі 326 211грн. 93коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведена перевірка з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, податкової декларації з плати за землю за 2013 р. – 2014 р., за результатами якої складено акт від 06.07.2015 р. №703/04-81-15-02/32975178. На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2015р. №0004841502, яким позивача зобов`язано сплатити штраф (20%) у сумі 326 211грн. 93коп. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення від 24.07.2015р. №0004841502 підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Єфанова О.В.) від 12.05.2016р. позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 р. постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10.07.2020 р. у справі №804/16326/15 (К/9901/37776/18), постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Верховним Судом, зокрема, встановлено наступне: судами першої та апеляційної інстанції було встановлено саме те, що позивач згідно відповідних платіжних доручень дійсно здійснював погашення заборгованості з земельного податку, в тому числі і за рішенням суду у справі № 2а-4985/10/0470 (рішення суду набрало законної сили), яким було відстрочено виконання судового рішення до січня 2012 року та розстрочено виконання судового рішення з 01.01.2012р. до 31.12.2014р. включно шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 69 249грн. 67коп., однак судами попередніх інстанцій не було досліджено доказів у справі на предмет дотримання строків такої сплати, куди були зараховані такі кошти та в погашення якої заборгованості, а також чи було дотримано контролюючим органом, при розрахунку санкції (штрафу) строків встановлених положеннями ст.102 Податкового кодексу України (далі – ПК України), що має визначальне значення для вирішення даної справи, оскільки, слід зауважити, що відстрочення/розстрочення виконання позивачем вказаного обов`язку згідно ухвали суду не звільняє такого платника податку від відповідальності встановленої чинним податковим законодавством. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу. Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості - податковий борг - несплачена сума узгодженого грошового зобов`язання, з наявністю якого норми ПК України зобов`язують контролюючий орган зарахувати кошти, що сплачує платник податків, саме в рахунок погашення такого податкового боргу (аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №808/8492/13-а, від 20.03.2018 №812/8730/13-а).

23.07.2020р. матеріали адміністративної справи №804/16329/15 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020 р. справа передана на розгляд судді Кадниковій Г.В.

Ухвалою суду від 28.07.2020р. справу прийнято до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до п.10 ч.1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який набрав чинності 15.12.2017р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 14.09.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

10.09.2020 р. від позивача надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що ДП «Кривбасшахтозакриття» своєчано та в повному обсязі виконало вимоги рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі №2а-4985/10/0470, а також своєчасне та повне погашення податкових зобов`язань за податковою декларацією №13000002055 від 20.02.2013 р.

Відповідач додаткових пояснень по справі не надав.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, при розгляді справи суд виходить з наступного.

Верховним Судом у постанові від 10.07.2020 р. на новий розгляд суду першої інстанції поставлено питання щодо дослідження доказів у справі на предмет дотримання строків сплати, а також чи було дотримано контролюючим органом, при розрахунку санкції (штрафу) строків встановлених положеннями ст.102 ПК України, що має визначальне значення для вирішення даної справи.

Вирішуючи спір у цій частині позовних вимог, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку податкової декларації з плати за землю за 2013-2014р. з питань отримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Перевіркою встановлені порушення, а саме: порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю визначених пп.287.3 ст.287 ПК України.

За результатами перевірки складено акт від 06.07.2015 р. №703/04-81-15-02/32975178, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2015 р. №0004841502, яким ДП «Кривбасшахтозакриття» зобов`язано сплатити суму штрафу (20%) в розмірі 326 211грн. 93коп.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Щодо дотримання строків погашення податкового боргу з земельного податку у розмірі 2 492 977грн. 21коп. суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана сума податкового боргу ДП «Кривбасшахтозакриття» з земельного податку у розмірі 326 211грн. 93коп., виникла внаслідок порушення термінів сплати податкового зобов`язання визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень №0001701503/0 від 20.05.2008 року, №0002941503/0 від 30.10.2008 року, №0003601503/0 від 19.12.2008 року, №0003081503/0 від 06.11.2009 року, №0001311503/0 від 25.01.2010 р., податкових і уточнюючих розрахунків земельного податку за 2008 - 2010 р. та податковим розрахунком земельного податку №1300002055 від 20.02.2013, податковим №1400005014 від 12.02.2014 та №1400010560 від 14.05.2014 року.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 цього ж Кодексу, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.285.1 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п.285.2 ст.285 ПК України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.131.2 ст.131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно п.126.1 ст.126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 р. у справі №2а-4985/10/0470 за позовом Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" податковий борг з земельного податку у розмірі 2 492 977грн. 21коп.

Тому, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 р. у справі №2а-4985/10/0470 встановлені інші, ніж передбачені п.287.3 ст.287 ПК України, строки погашення податкового боргу з земельного податку у розмірі 2 492 977грн. 21коп., а саме: з 01.01.2012р. до 31.12.2014р. включно шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 69 249грн. 67коп.

Сплата заборгованості повинна була відбутися на умовах, визначених постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 р., якою адміністративний позов Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення податкового боргу задоволено.

Визначено стягнути з ДП «Кривбасшахтозакриття» податковий борг з земельного податку у розмірі 2 492 977грн. 21коп.

Визначено відстрочити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. у справі №2а-4985/10/0470 до січня 2012 р.

Визначено розстрочити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. у справі №2а-4985/10/0470 строком з 01.01.2012 р. до 31.12.2014 р. включно шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 69 249грн. 67коп.

Зобов`язано Центральну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Кривому Розі Дніпропетровської області відобразити відстрочення та розстрочення стягнення суми боргу в картці особового рахунку ДП "Кривбасшахтозакриття" шляхом винесення суми боргу з земельного податку у розмірі 2 492 977грн. 21коп. за картку особового рахунку.

Заборгованість в розмірі 2 492 977грн. 21коп. було сплачено на підставі платіжних доручень №108 від 26.05.2011 р. в сумі 300 000,00 грн., №118 від 14.06.2011 р. в сумі 328 148,17 грн., №188 від 30.08.2011 р. в сумі 200 000,00 грн., №220 від 19.10.2011 р. в сумі 250 000,00 грн., №230 від 27.10.2011 р. в сумі 70 000,00 грн., №261 від 29.11.2011 р. в сумі 150 000,00 грн., №287 від 22.12.2011 р. в сумі 481 434,32 грн., №21 від 06.04.2012 р. в сумі 150 000,00 грн., №37 від 14.05.2012 р. в сумі 150 000,00 грн., №56 від 14.06.2012 р. в сумі 150 000,00 грн., №74 від 13.07.2012 року в сумі 150 000,00 грн., № 88 від 14.08.2012 р. в сумі 113 394,72 грн. (т.1 а.с.52-60).

Таким чином, позивач достроково виконав вимоги Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. у справі №2а-4985/10/0470, а саме: замість встановлено строку погашення заборгованості з 01.01.2012 по 31.12.2014 роки здійснив оплату в період з 26.05.2011 по 14.08.2012 роки, що підтверджено вищезазначеними платіжними дорученнями, в яких вказано призначення платежу «Податок за землю згідно Постанови від 28.03.2011р. справа №2а-4985/10/0470 до бюджету».

Поряд з тим, зарахування сум, що сплачені позивачем у 2011-2012 роках не відбулося згідно призначення платежу. Як вбачається з акту перевірки від 06.07.2015 р. №703/04-81-15-02/32975178 погашення боргу за судовим рішенням у справі №2а-4985/10/0470 відбувалося іншими платежами, що здійснені у період з 11.03.2014 до 31.12.2014.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Однак, згідно висновку висловленого у постанові Верховного суду від 16.04.2019 року у справі №804/15202/14 (у даній справі розглядалося питання правомірності винесення податкового повідомлення - рішення №0001361502, яким до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю за період 2012-03.2014 років застосовано штраф 20 % від суми зобов`язання у розмірі 281 983грн. 87коп.) застосування приписів п.87.9 ст.87 ПК України в рахунок погашення суми податкового боргу, правомірність якого визначена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 року по справі №2а-4985/10/0470, є неправомірним, оскільки цим судовим рішенням чітко визначено процедуру погашення підприємством податкового боргу, якої позивач дотримався.

Щодо правомірності визначення штрафу за сплату податкового боргу за судовим рішенням про розстрочення слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до приписів п.32.1 ст.32 ПК України - зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно підпункту 32.2, 32.3 ст.32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.

Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Статтею 87 ПК України визначено джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Частиною 1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Суд вважає, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами Податкового кодексу України, при цьому порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов`язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; відстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.

Разом з цим, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати податкового боргу і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Таким чином, судове рішення про стягнення податкового боргу, за яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, передбачених п.126.1 ст.126 ПК України.

Така правова позиція узгоджена з позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 20.02.2020 року по справі №819/441/16 у аналогічній за предметом позову та обставинами справі.

Поряд з тим нарахування такої штрафної санкції має відбутися із дотриманням строків та порядку нарахування податкових зобов`язань, що встановлені ПК України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України (станом на 06.07.2015), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

За змістом п.76.1. ст.76 ПК України (в редакції станом на день перевірки)- Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

В свою чергу п.102.1. ст.102 ПК України (станом на 24.07.2015) зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З акту «Про результати перевірки податкової декларації з плати за землю» від 06.07.2015р. №703/04-81-15-02/32975178 вбачається, що податковий орган вказує про перевірку своєчасності сплати за податковими деклараціями 2013-2014 років, що фактично не відповідає змісту встановлених порушень сплати земельного податку.

Зокрема, вказується, що встановлено несвоєчасну сплату за судовим рішенням від 28.03.2011р. у справі №2а-4985/10/0470. Даним судовим рішенням, як вже встановлено вище, розглядалося питання сплати податкового боргу в сумі 2 492 977грн. 21коп., який виник внаслідок несплати податкових зобов`язань по податку на землю, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень №0001701503/0 від 20.05.2008 року, №0002941503/0 від 30.10.2008 року, №0003601503/0 від 19.12.2008 року, №0003081503/0 від 06.11.2009 року, №0001311503/0 від 25.01.2010 року та податкових і уточнюючих розрахунків земельного податку за 2008- 2010 роки.

Також в акті зазначено, що строк сплати такого обов`язку настав протягом 2009-2010 років, тобто відповідно до строків податкових і уточнюючих розрахунків з земельного податку за 2008- 2010 роки.

Таким чином, відповідачем фактично перевірялася своєчасність сплати за податковими деклараціями 2008-2010 років та встановлено прострочення сплати за ними у строк більше 1095 днів, що суперечить п.102.1. ст.102 ПК України.

Крім того, постає питання правомірності призначення саме камеральної перевірки також для перевірки своєчасності сплати за податковим розрахунком земельного податку №1300002055 від 20.02.2013 та податковим розрахунком земельного податку №1400005014 від 12.02.2014 та №1400010560 від 14.05.2014 року

Відповідно до висновків Верховного суду, що викладені у постанові від 28 травня 2019 року у справі №826/19473/14:

«Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Необхідно зазначити, що враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу України Законом України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року.»

Таким чином, призначення та проведення перевірки своєчасності сплати земельного податку ДП "Кривбасшахтозакриття" у 2015 році камеральною перевіркою є неправомірним.

Разом з тим постановою Верховного суду від 16.04.2019 року у справі №804/15202/14 за позовом ДП "Кривбасшахтозакриття" до Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22.04.2014 року №0001371502, яким до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю застосовано штраф 10 % від суми зобов`язання у розмірі 4 329грн. 23коп. та податкове повідомлення - рішення №0001361502, яким до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю застосовано штраф 20 % від суми зобов`язання у розмірі 281 983грн. 87коп., зазначається, що:

«Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу подано податковий розрахунок земельного податку №1300002055 від 20 лютого 2013 року, відповідно до якого у 2013 році Підприємством самостійно визначено щомісячне зобов`язання сплати податку за землю протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 47402грн. 81коп., виконання якого позивачем здійснено у встановлений приписами п.57.1 ст.57 ПК України строк, що підтверджується наявними платіжними дорученнями».

З цим висновком суду апеляційної інстанції Верховний суд погодився, а отже факт своєчасності розрахунку за декларацією №1300002055 від 20.02.2013 року встановлений у справі №804/15202/14 та підтверджений платіжними дорученнями від 2013 року (т.1 а.с.116-123).

Відповідно до платіжних доручень, якими здійснювалося погашення податкових зобов`язань за деклараціями 2014 року, з акту вбачається, що такі зарахування йшли в погашення за судовим рішенням про розстрочення податкового боргу від 28.03.2011 року по справі №2а-4985/10/0470, протиправність чого вже встановлювалась судовими рішеннями.

Враховуючи висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 10.07.2020 р. у справі №804/16326/15 (К/9901/37776/18), всебічно та в повному обсязі з`ясувавши обставини справи та надано належну оцінку кожному доказу, який містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, про протиправність податкового повідомлення-рішення форми від 24.07.2015р. №0004841502.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як передбачено ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 4 893грн. 18коп., що підтверджується квитанцією від 07.12.2015р. №1059.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 24.07.2015 р. №0004841502 про зобов`язання сплати штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з плати за землю у розмірі 326 211грн. 93коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (50074, м. Кривий Ріг, пр. Героїв Підпільників, 42, код ЄДРПОУ 39738741) на користь Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (50000, м.Кривий Ріг, пр. Поштовий, 40, код ЄДРПОУ 32975178) судовий збір у розмірі 4’ 893грн. 18коп. (чотири тисячі вісімсот дев`яносто три грн. 18коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова