Ухвала суду № 96668246, 28.04.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

28 квітня 2021 року Справа № 915/555/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” (54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 16, ідентифікаційний код 05409745)

до відповідача: Доманівської селищної ради (56401, Миколаївська обл., смт. Доманівка, вул. Центральна, 48, ідентифікаційний код 04376386)

про: визнання незаконним рішення селищної ради № 13 від 04.12.2012 року

В С Т А Н О В И В:

23.04.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 41 від 23.04.2021 (вх. № 6207/21) до відповідача Доманівської селищної ради про визнання незаконним рішення селищної ради № 13 від 04.12.2012 року “Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину України ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення населеного пункту АДРЕСА_1 ”, а також стягнення з відповідача судового збору за подачу даного позову.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з наступних підстав.

Пунктами 6, 10, 15 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлено, що Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 у справі № 914/804/18 дійшла висновку, що критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Сільрада у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками діє як орган, через який реалізуються повноваження власника земельних ділянок, та вступає з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Частиною другою статті 13 Конституції України унормовано, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.

Предметом спору у цій справі є вимога про визнання незаконним рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину України в оренду терміном на 49 років.

Таким чином, у межах цієї справи суд повинен надати оцінку рішенню, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано таку ділянку у користування громадянину.

Згідно правової позиції висловленої у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16, від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України.

У справі № 911/2034/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юрисдикція господарського суду не поширюється на вирішення спорів про визнання недійсними наказів ГУ Держземагентства у Київській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність 48 фізичним особам, оскільки такий спір за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

При цьому, у справі № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності судової практики відступила від своїх висновків, висловлених у постановах від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 911/848/18, згідно з якими визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень про надання земельної ділянки у власність фізичній особі безпосередньо не впливає на права і обов`язки такої фізичної особи, якщо вона не є власником земельної ділянки на момент пред`явлення позову і якщо жодні позовні вимоги до такої фізичної особи позивачем не заявлені.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що спір у цій справі за характером спірних правовідносин є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Наведене вище зумовлює висновки суду про відмову у відкритті провадження у справі.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 4, 20, 45, 175, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,–

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївмолпром” № 41 від 23.04.2021 до Доманівської селищної ради про визнання незаконним рішення № 13 від 04.12.2012.

2. Надіслати позовні матеріали (позовна заява з додатками всього на 53 арк.) на адресу позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська