Рішення № 96668174, 26.04.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 справа № 914/375/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Бері”, м. Стебник, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Доброта”, м. Дрогобич, Львівська область

за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Гудйеар Данлоп Таєрс Україна”, м. Київ

про стягнення 12 500, 00 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Побігайленко Ю.-Б.В.

Представники:

від позивача: Щербан Н.Т. – представник; Самбірський В.С. (керівник)

від відповідач: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

На розгляді Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Бері” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Доброта” про стягнення 12 500, 00 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2020 було відкрито провадження у справі № 914/375/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.03.2020.

Ухвалою суду від 16.03.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Гудйеар Данлоп Таєрс Україна”, розгляд справи відкладено 13.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 у зв`язку з запровадженням карантинних заходів для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, суд ухвалив, що про дату та час наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою суду від 12.05.2020 судове засідання призначено на 25.05.2020.

Ухвалою суду від 25.05.2020 у справі № 914/375/20 призначено судову автомобільно – товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На адресу господарського суду надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 03.08.2020 провадження у справі поновлено, розгляд клопотання судового експерта про надання додаткових документів призначено в судовому засіданні на 13.08.2020. Ухвалою суду від 13.08.2020 розгляд справи відкладено на 14.09.2020, Ухвалою суду від 14.09.2020 розгляд справи відкладено на 28.09.2020.

Ухвалою суду від 28.09.2020 провадження у справі зупинено, клопотання експерта щодо терміну виконання судової експертизи у строк понад 90 календарних днів задоволено. Крім того, дозволено експерту часткове знищення, пошкодження об`єкта експертизи для дослідження в рамках існуючих методик проведення експертизи.

У зв`язку із завершенням експертизи та поверненням матеріалів справи до господарського суду, ухвалою суду від 04.03.2021 провадження у справі поновлено, її розгляд призначено в судовому засіданні на 22.03.2021.

Хід розгляду справи описано у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 22.03.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 31.03.2021.

Судове засідання, яке було призначене на 31.03.2021, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді П.Т. Манюка з 31.03.2021 по 16.04.2021 на лікарняному.

Ухвалою суду від 19.04.2021 призначено судове засідання у справі на 26.04.2021.

В судове засідання, 26.04.2021, представник позивача та його керівник з`явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, 26.04.2021, представники відповідача та третьої особи не з`явилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 26.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Бері” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Доброта” (надалі відповідач) про стягнення 12 500, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20 листопада 2018 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Доброта” було укладено договір купівлі-продажу автошин вантажних марки Goodyear KMAX D 295/80R22.5 № 6009869945. Як вбачається з розхідної накладної від 20.11.2018 № РН-00243 позивач придбав у відповідача чотири таких автошини на загальну суму 50 000,00 грн, при цьому, вартість однієї автошини складала 12 500, 00 грн.

У травні 2019 під час здійснення позивачем руху на своєму автомобілі, автошина, встановлена на задньому колесі автомобіля “вистрілила”. З даного факту позивач звернувся до відповідача зі скаргою на брак у його товарі та направив шину для перевірки якості відповідачу. Через три місяці з моменту звернення позивача, а саме 27 серпня 2019 було складено висновок по рекламації № АА 23103_187898. Відповідно до цього висновку, відповідач відмовився прийняти скаргу позивача, так як вважає, що вихід шини з ладу відбувся в результаті недотримання позивачем технічно-експлуатаційних норм її використання, у зв`язку з чим, вищезазначені пошкодження не можуть бути розглянуті як дефект виробництва, а отже не є такими, що покриваються гарантійними зобов`язаннями з боку виробника. Однак, позивач, з таким висновком не погоджується, вважає, що причиною пошкодження автошини є саме дефект виробництва, у зв`язку з чим просить відшкодувати завдані йому збитки в розмірі 12 500, 00 грн.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного строку недоліків, він має право за своїм вибором, в тому числі, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. При цьому, вимозі позивача про повернення грошових коштів повинна передувати відмова його від договору та повідомлення про це відповідача. Проте, до позовної заяви не долучено доказів про відмову позивача від договору, як і того, що позивач повідомив відповідача про вказану відмову.

Разом з тим, укладений між сторонами у спрощений спосіб договір не містить посилань на те, в якій спосіб має проводитися приймання товару за якістю, з огляду на що, відповідно до приписів чинного законодавства, до таких правовідносин слід застосовувати приписи Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7. Відповідно до пункту 1 Інструкції П-7, дана інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами. Отже, факт поставки товару неналежної якості має бути підтверджений у порядку, встановленому Інструкцією П-7, чого зроблено не було. Позивачем до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження того, що вантажна автошина містила будь-які недоліки щодо якості.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи із таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, 20 листопада 2018 між сторонами у справі у спрощений спосіб було укладено договір купівлі-продажу вантажних автошин марки Goodyear KMAX D 295/80R22.5 № 6009869945. Як вбачається з розхідної накладної від 20.11.2018 № РН-00243 позивач придбав у відповідача чотири автошини на загальну суму 50 000,00 грн, при цьому, вартість однієї автошини складала 12 500, 00 грн.

Підставою звернення з цим позовом до суду стало те, що у травні 2019 під час здійснення позивачем руху на своєму автомобілі, автошина Goodyear KMAX D 295/80R22.5 № НОМЕР_1 (надалі шина), встановлена на задньому колесі автомобіля “вистрілила”. З даного факту позивач звернувся до відповідача зі скаргою на брак у його товарі та направив шину для перевірки якості відповідачу. Через три місяці з моменту звернення позивача, а саме 27 серпня 2019 третьою особою було складено висновок по рекламації № АА 23103_187898. Відповідно до цього висновку, було відмовлено у прийнятті скарги позивача, оскільки вихід шини з ладу відбувся в результаті недотримання позивачем технічно-експлуатаційних норм користування, у зв`язку з чим, вищезазначені пошкодження не можуть бути розглянуті як дефект виробництва, а отже не є такими, що покриваються гарантійними зобов`язаннями з боку виробника. Однак, позивач, з таким висновком не погоджується, вважає, що причиною пошкодження шини є саме дефект виробництва, у зв`язку з чим просить відшкодувати завдані йому збитки в розмірі 12 500, 00 грн.

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Статтею 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

До матеріалів справи долучена гарантійна картка від 20.11.2018 в якій зазначено, що гарантійним випадком є фізичні дефекти, які виникли через заводський брак (дефекти виробничих матеріалів і/або конструкції), які не дають можливості подальшої експлуатації шини за призначенням. Гарантійний строк на вантажні шини брендів Goodyear KMAX D 295/80R22.5 № 6009869945 становить 4 роки від дати покупки або 5 років від дати виробництва (гарантія не поширюється на шини, зроблені більш ніж 8 років тому, рахуючи від дати виробництва).

Частиною 2 статтею 679 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною 6 статті 269 ГК України встановлено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

В даному випадку позивач виявив недоліки товару вже під час його експлуатації.

Пунктом 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 № П-7 (далі Інструкція) встановлено, що ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектності, а також тари під продукцією або товаром.

Відповідно до пункту 9 Інструкції, прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для цього виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, має бути складений впродовж 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Якщо для участі в складанні акту викликається представник виробника, то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його приїзду.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією інструкцією, якщо інше не передбачене основними і особливими умовами постачання, іншими обов`язковими правилами і договором (пункт 33 Інструкції).

Позивачем, відповідно до вимог п. 9 Інструкції, акт про приховані недоліки не складався.

У зв`язку з тим, що позивачем не було дотримано вимог п. 9 Інструкції відповідач не мав можливості довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем правил експлуатації або зберігання виробу.

Згідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Тому, судом для встановлення якості товару, а також причин з яких продукція стала непридатною для експлуатації, було призначено судову автомобільно – товарознавчу експертизу, проведення якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерту були поставлені питання щодо відповідності якості шини вимогам стандартів, технічних умов; які дефекти (недоліки) має шина та чи є ці дефекти істотними; яка причина виникнення пошкоджень шини, а саме: дефект виробництва, неналежна її експлуатація, інше; чи можливим є проведення ремонту шини з відновленням її до придатного до використання (експлуатації) технічного стану та відповідно, подальша експлуатація зазначеної шини?

16.12.2020 експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України підготовлено висновок № 4166/4167/4168 за результатами проведення судово-трасологічної та інженерно-транспортної експертизи у справі № 914/375/20. Експерти прийшли до висновку зокрема, що підстав стверджувати, що представлена на огляд та дослідження шина не відповідає стандартів, наявних у Львівському НДІСЕ, не вбачається. Надана на дослідження шина Goodyear KMAX D 295/80R22.5 № 6009869945 має наскрізне пошкодження - розрив каркасу на біговій доріжці. Дане пошкодження має експлуатаційне походження, є істотним, оскільки робить шину непридатною для подальшої експлуатації. Причиною утворення вищевказаного пошкодження шини стало непроникаюче контактування (не виключено що і ударного характеру) бігової доріжки шини з твердим предметом обмеженої площі, що спричинило надмірну локальну деформацію каркасу та руйнування (злам) декількох металевих тросів корду у місці максимального згину та розрив герметизуючого шару. Такий механізм утворення пошкодження даної шини можливий за умов експлуатації шини на дорогах з незадовільним покриттям, на якому присутні сторонні тверді предмети або нерівності з гострими краями, а також при виборі невідповідної швидкості руху за таких умов експлуатації.

Таким чином, експертами встановлено, що пошкодження шини відбулося як через експлуатацію шини на дорогах з незадовільним покриттям, на якому присутні сторонні тверді предмети або нерівності з гострими краями, або через вину водія позивача при виборі невідповідної швидкості руху, що виключає відповідальність відповідача чи третьої особи за неналежну якість шини.

Згідно ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи із обставин встановлених судом, та доказів, долучених до матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами, що відповідачем йому було продано товар неналежної якості, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Представником відповідача у поданому суду клопотанні заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 200, 00 грн.

Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною четвертою статі 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

В підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, його представником долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 27 лютого 2020 року, актом виконаних робіт від 22 березня 2021 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 22.03.2021 № 1, договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 16 березня 2021 року, актом виконаних робіт від 22 березня 2021 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 22.03.2021 № 4.

З врахуванням зазначеного в ч. 4 статті 126 ГПК України щодо врахування співмірності витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на відсутність заперечень представників позивача щодо співмірності вартості вказаних витрат, суд вважає підставними до відшкодування відповідачу за рахунок позивача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 4 200, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір та витрати на проведення експертизи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 124, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Бері” (82172, Львівська область, м. Стебник, вул. Дрогобицька, 63/1, код ЄДРПОУ 40262050) на користь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдингова компанія “Доброта” (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 7/1, код ЄДРПОУ 23967437) 4 200, 00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2021 року.

Суддя П.Т. Манюк