Рішення № 96666972, 27.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2021м. ДніпроСправа № 904/56/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Безрідної Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОФІ-ТОРГ"

до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

про стягнення 880952,11грн., з яких 825375,48грн. основної заборгованості; 18503,17грн. трьох процентів річних; 36894,22грн. інфляційних втрат (договір №955/13/308Е від 19.11.2019 про закупівлю товару трубопроводів, труб, обсадних труб, тюбінгів та супутніх виробів), з урахуванням заяви від 23.02.2021 за вих.№23/02-21 про збільшення позовних вимог, яка ухвалою від 25.02.2021 прийнята до розгляду

Представники:

від позивача: Андрюк А.М., представник на підставі довіреності адвокат

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОФІ-ТОРГ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 29.12.2020 за вих.№29/12-20 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано на підставі договору №955/13/308Е від 19.11.2019 про закупівлю товару (далі - договір).

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/56/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021.

Ухвалою від 11.01.2021 позовну заяву від 29.12.2020 за вих.№29/12-20 залишено без руху. 20.01.2021 (електронною поштою) та 29.01.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 18.01.2020 за вих.№18/01-21 про уточнення позовних вимог в якій визначено, що описову частину позовної заяви від 29.12.2020 за вих.№29/12-20 слід читати: Ціна позову: 858450,21грн., в тому числі: Основний борг: 825375,48грн. Інфляційні втрати та три проценти річних: 33074,73грн. Судові витрати: 70260,64грн., в тому числі: Судовий збір: 13725,64грн. Правничі послуги: 56535,00грн. Резолютивну частину слід читати: 1. Відкрити провадження у справі. 2. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. 3. Стягнути з відповідача на користь позивача 858450,21грн., з яких 825375,48грн. основної заборгованості та 33074,73грн. трьох процентів річних і інфляційних втрат. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 70260,64грн., з яких 13725,64грн. судового збору та 56535,00грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги. Ухвалою від 25.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 04.02.2021. Позивачу рекомендовано конкретизувати розмір трьох процентів річних, який заявлено до стягнення та конкретизувати розмір інфляційних втрат, який заявлено до стягнення.

03.02.2021 (електронною поштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 02.02.2021 за вих.№18/444 про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю з`явитися в судове засідання на розгляд справи, оскільки постановою від 17.12.2020 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на все його майно та рахунки. Ухвалою від 04.02.2021 клопотання від 02.02.2021 за вих.№18/444 про відкладення розгляду справи задоволено.

03.02.2021 (електронною поштою) та 08.02.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 02.02.2021 за вих.№18/672 у якому відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити, а судові витрати покласти на позивача. Ухвалою від 04.02.2021 питання прийняття відзиву від 02.02.2021 за вих.№18/672 відкладено. Ухвалою від 25.02.2021 відзив від 02.02.2021 за вих.№18/672 з доданими до нього документами прийнято до розгляду.

03.02.2021 (електронною поштою) через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 03.02.2021 за вих.№03/02-21 про збільшення позовних вимог в якій просить суд прийняти до розгляду та залучити до матеріалів справи заяву про збільшення позовних вимог. Задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, а саме замість заявленої в заяві про уточнення позовних вимог від 18.01.2020 №18/01-21 суми в розмірі 33074,73грн. стягнути 43109,05грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат. Ухвалою від 04.02.2021 заяву від 03.02.2021 за вих.№03/02-21 про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

Ухвалою від 04.02.2021 підготовче засідання відкладено на 25.02.2021.

24.02.2021 (електронною поштою) через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від 24.02.2021 за вих.№24/02-21. Ухвалою від 25.02.2021 відповідь на відзив від 24.02.2021 за вих.№24/02-21 з доданими до неї документами прийнято до розгляду.

24.02.2021 (електронною поштою) через відділ документального забезпечення від позивача надійшла заява від 23.02.2021 за вих.№23/02-21 про збільшення позовних вимог в якій просить суд прийняти до розгляду та залучити до матеріалів справи заяву про збільшення позовних вимог. Задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, а саме замість заявленої в заяві про збільшення позовних вимог від 03.02.2021 №03/02-21 суми в розмірі 43109,05грн. стягнути 55576,63грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 874082,18грн., з яких 818938,92грн. основної заборгованості; 18536,73грн. трьох процентів річних; 36606,53грн. інфляційних втрат. Ухвалою від 25.02.2021 заяву позивача від 23.02.2021 за вих.№23/02-21 про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

25.02.2021 (електронною поштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 25.02.2021 за вих.№18/1177 про відкладення у якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Ухвалою від 25.02.2021 клопотання відповідача від 25.02.2021 за вих.№18/1177 про відкладення задоволено.

25.02.2021 (електронною поштою) та 25.02.2021 (Укрпоштою) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 22.02.2021 за вих.№18/1127 на заяву про збільшення позовних вимог в якій у задоволенні позовних вимог просить суд відмовити. Ухвалою від 25.02.2021 відзив від 22.02.2021 за вих.№18/1127 на заяву про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Ухвалою від 25.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, по 26.04.2021. Підготовче засідання відкладено на 06.04.2021.

09.03.2021 (Укрпошта) та 01.04.2021 (електронна пошта) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 04.03.2021 за вих.№18/1371 на заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд відмовити у стягненні з відповідача 38375,00грн. витрат на оплату адвокатських послуг. Крім цього, отримано відзив від 04.03.2021 за вих.№18/1380 на заяву про збільшення позовних вимог в якій просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Ухвалою від 06.04.2021 відзив від 04.03.2021 за вих.№18/1371 на заяву про уточнення позовних вимог та відзив від 04.03.2021 за вих.№18/1380 на заяву про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

01.04.2021 (електронна пошта) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 01.04.2021 за вих.№18/2086 про відкладення розгляду справи, яка призначена на 06.04.2021 о 12год. 00хв. Ухвалою від 06.04.2021 клопотання відповідача від 01.04.2021 за вих.№18/2086 про відкладення розгляду справи задоволено.

Ухвалою від 06.04.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 27.04.2021.

13.04.2021 (електронна пошта) через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача про збільшення позовних вимог та на відзив на заяву про уточнення позовних вимог. Крім цього, від позивача надійшло клопотання від 12.04.2021 за вих.№12/01/04-21 про повернення надмірно сплаченого судового збору та про надання доказів понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у якому просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір у сумі 511,35грн. та залучити до матеріалів справи докази підтвердження понесених судових витрат пов`язаних з наданням правової (правничої) допомоги, а саме: акт від 31.03.2021 №1 прийому-передачі наданих послуг за договором №08/09-20 від 08.09.2020 про надання правової допомоги (правничих послуг), рахунок на оплату від 31.03.2021 №1, детальний опис робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги.

26.04.2021 (електронна пошта) через відділ документального забезпечення від відповідача надійшло клопотання від 26.04.2021 за вих.№18/1910 про відкладення розгляду справи, який просить суд, у зв`язку з арештом рахунків та з метою укладення мирової угоди відкласти розгляд справи.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Аналізуючи фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що неучасть представника відповідача у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті. Крім цього, арешт рахунків не є підставою для відкладення розгляду справи, а докази, які свідчать про існування можливості досягнення миру між сторонами відсутні.

В судове засідання, яке відбулося 27.04.2021, явку забезпечив представник позивача; відповідач явку представника не забезпечив.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.04.2021, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 27.04.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

19.11.2019 між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) укладено договір про закупівлю товару №955/13/308Е (далі - договір), предметом якого є поставка магістралей, трубопроводів, труб, обсадних труб, тюбінгів та супутніх виробів, код 4416 (труби сталеві) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно Специфікацій №1, що є невід`ємною частиною договору (далі - договір).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 825375,48грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №РН-0000680 від 24.03.2020 на суму 6436,56грн.;

- видатковою накладною №РН-0000672 від 24.03.2020 на суму 880740,12грн.

Відповідач отриманий від позивача товар частково оплатив, у зв`язку із чим існує заборгованість у розмірі 825375,48грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- три проценти річних за загальний період прострочення з 24.05.2020 по 23.02.2021 на загальну суму 18682,41грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з червня 2020 року по січень 2021 року на загальну суму 36894,22грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач вважає, що має заборгованість перед позивачем у розмірі 818938,92грн.

Відповідач наголошує, що розмір заявленої до стягнення неустойки є таким, що не відповідає наслідкам неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань. Доказів завдання збитків позивачем не надано. Як на аналогічну, відповідач здійснив посилання на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2018 по справі №905/64/18 та постанову Вищого господарського суду України від 10.05.2017 по справі №904/4537/15.

Відповідач зазначив, що його віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.

Відповідач заперечує проти стягнення адвокатських витрат і зазначає, що позивачем подано до суду лише позовну заяву, яка, на думку відповідача, виходячи зі змісту позовної заяви, не вимагала значних витрат часу. Разом з тим, відповідач звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджено вчинення адвокатом будь-яких дій (запити, звернення до підприємств, установ, організацій) з метою збирання доказів, з огляду на наявність всіх доказів у позивача. Крім цього, відповідач наголошує, що позивачем не надано детального обґрунтованого опису робіт (надання послуг), а тому підстави для стягнення адвокатських витрат у розмірі 38375,00грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач наголошує, що доказів погашення заборгованості відповідач на надає, а лише зазначає про існування заборгованості у загальному розмірі 818938,92грн.

Позивач звертає увагу, що можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат прямо передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) (разом іменовані - сторони) укладено договір №955/13/308Е від 19.11.2019 (далі - договір).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари, зазначені у пункті 1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари. В силу пункту 1.2 договору постачальник зобов`язався поставити Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні товари, код 4416 (Труби сталеві) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору.

Ціна договору. Сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації №1 становить 1791666,67грн., крім того податок на додану вартість 20% - 358333,33грн. Загальна сума становить 2150000,00грн., з урахуванням ПДВ 20% (пункт 3.1 договору).

Строк. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.03.2020, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1 договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 від 27.12.2019).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.3 договору врегульовано, що при поставці партії товарів постачальник надає сертифікат виробника, рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1455375,48грн., що підтверджується:

1. Видатковою накладною №РН-0000672 від 24.03.2020 на суму 880740,12грн.;

2. Видатковою накладною №РН-0000680 від 24.03.2020 на суму 6436,56грн.;

3. Видатковою накладною №РН-0003553 від 23.12.2019 на суму 568198,80грн.

Видаткові накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товарів по факту їх поставки протягом 60-ти календарних днів.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Строк оплати за видатковою накладною №РН-0003553 від 23.12.2019 на суму 568198,80грн. є таким, що настав 21.02.2020.

Строк оплати за видатковою накладною №РН-0000672 від 24.03.2020 на суму 880740,12грн. та видатковою накладною №РН-0000680 від 24.03.2020 на суму 6436,56грн. є таким, що настав 25.05.2020.

Позивач визнав часткове погашення відповідачем заборгованості та заявив до стягнення 825375,48грн. основної заборгованості.

Доказів оплати товару в сумі 825375,48грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Твердження відповідача, викладені у відзиві, щодо існування заборгованості у загальному розмірі 818938,92грн. не підтверджені доказами. Господарський суд встановив, що погашення заборгованості за договором підтверджено на суму 630000,00грн., які позивачем враховано при підготовці позовної заяви.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 825375,48грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 24.05.2020 по 23.02.2021 на загальну суму 18682,41грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав; вимоги заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з червня 2020 року по січень 2021 року на загальну суму 36894,22грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав; вимоги заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та встановив, що останній містить помилку, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, господарський суд визнав обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача 36875,51грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення загального розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 по справі №902/417/18 провадження №12-79гс19 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, проте незважаючи на можливість зменшити розмір, зокрема, трьох процентів річних, господарський суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим, доказово не підтвердженим, а отже таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, до стягнення з відповідача підлягають 18503,17грн. трьох процентів річних та 36875,51грн. інфляційних втрат.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо розподілу судового збору.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Щодо вирішення питання про повернення внесеного судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач наголосив, що за подання позовної заяви про стягнення 825375,48грн. основного боргу та 55576,63грн. трьох процентів річних і інфляційних втрат сплачено судовий збір у розмірі 13725,64грн., що підтверджується платіжним дорученням №5604 від 18.12.2020 та платіжним дорученням №5634 від 28.12.2020 і який є більшим, ніж встановлено законом.

Господарський суд встановив, що ціна позову складає 880952,11грн., з яких 825375,48грн. основної заборгованості; 18503,17грн. трьох процентів річних; 36894,22грн. інфляційних втрат.

Правильним розміром судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір", є 13214,28грн.

Фактично сплачено судовий збір у розмірі 13725,64грн., що підтверджується платіжним дорученням №5604 від 18.12.2020 на суму 12380,64грн. та платіжним дорученням №5634 від 28.12.2020 на суму 1345,00грн.

Господарський суд встановив, що судовий збір, сплата якого підтверджена платіжним дорученням №5604 від 18.12.2020 на суму 12380,64грн. та платіжним дорученням №5634 від 28.12.2020 на суму 1345,00грн., зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується випискою від 21.12.2020 та випискою від 29.12.2020 про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено законом України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За результатами аналізу фактичних обставин справи, господарський суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 511,36грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачу.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Докази надання правової допомоги позивачу.

Між позивачем (далі - позивач, клієнт) та адвокатом Андрюк Артемом Миколайовичем (далі - адвокат, виконавець), (разом іменовані - сторони) укладено договір №08/09-20 від 08.09.2020 про надання правової допомоги (правничих послуг) (далі - договір про надання правової допомоги).

Предмет договору. Клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта (код згідно ДК 021:2015-79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (Надання правової допомоги)) в усіх органах державної влади, у судах всіх рівнів та спеціалізацій України, органах державної/приватної виконавчої влади, у судах всіх рівнів та спеціалізацій України, органах державної/приватної виконавчої служби та надавати інші види правової допомоги (правничих послуг) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, для чого клієнт надає виконавцю право: підписувати та/або подавати від клієнта документи, в тому числі позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, збільшувати розміри позовних вимог, зустрічні позовні заяви, відзиви на позовні заяви, відповіді на відзиви, заперечення на відповіді, пояснення третьої сторони, відзиви на апеляційні та касаційні скарги, клопотання, скарги (апеляційні та касаційні), заяви, запити, інформаційні запити (листи), претензії та відповіді на претензії, ознайомлюватися із матеріалами справи, робити з них копії, прослуховувати фіксацію судового процесу, оскаржувати копії рішень, судових наказів, постанов та ухвал суду, збирати та подавати докази, брати участь у їх дослідженні, засвідчувати (завіряти) копії документів, які надаються суду та іншим учасникам справи, приймати участь у судових засіданнях, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають під час судового розгляду, виконувати всі інші дії, пов`язані із виконанням цього договору, а також виключно за наявності письмового погодження клієнта підписувати та/або подавати заяви про: зменшення позовних вимог, повну або часткову відмову від позовних вимог, відмову від апеляційних та касаційних скарг, визнання позовів повністю або частково, зміну підстави та предмет позову і укладання мирових угод (пункт 1.1 договору про надання правової допомоги).

Ціна договору. Загальна вартість договору включає в себе вартість наданої правової допомоги (правничих послуг) (гонорар), податки та збори, а також суму відшкодованих витрат, які може понести адвокат у зв`язку з виконанням умов цього договору (пункт 5.1 договору про надання правової допомоги).

Строк. Цей договір укладений на один рік та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 9.1 договору).

Згідно наявного в матеріалах справи ордеру серії АО №1014790, адвокатом позивача, який надає послуги у відповідності до умов договору №08/09-20 від 08.09.2020 про надання правової допомоги (правничих послуг), є адвокат Андрюк Артем Миколайович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2390 від 05.12.2019).

Адвокатом складено Детальний опис робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги, а саме:

1. Зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, консультацій та узгодження правової позиції - 2 години - 2270,00грн.

2. Правовий аналіз наданих клієнтом документів та розроблення подальшої стратегії захисту - 2 години - 2270,00грн.

3. Пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 2 години - 2270,00грн.

4. Складання позовної заяви - 6 години - 6810,00грн.

5. Підготовка додатків до позовної заяви та їх надсилання стороні та суду - 2 години - 2270,50грн.

6. Правовий аналіз відзиву - 1 година - 1135,00грн.

7. Підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 1 година - 1135,00грн.

8. Підготовка заяв про уточнення та збільшення позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву - 7 годин - 7945,00грн.

8. Направлення заяв про уточнення та збільшення позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву учасникам судового процесу - 2 години - 2270,00грн.

В якості підтвердження факту надання адвокатських послуг позивачем та адвокатом підписано Акт №1 від 31.03.2021 прийому-передачі наданих послуг по договору №08/09-20 від 08.09.2020 про надання правової допомоги (правничих послуг).

Адвокат виставив позивачу рахунок №1 від 31.03.2021 на суму 38375,00грн., що свідчить про розмір судових витрат, які сторона має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Вказане відповідає положенням частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України і спростовує заперечення відповідача в частині того, що неоплата послуг про надання професійної правової допомоги є підставою для відмови у їх стягнення за рішенням суду.

2. Правомірний розмір витрат на оплату правової допомоги.

Вивчивши Детальний опис робіт (наданих послуг) професійної правничої допомоги, господарський суд встановив, що на зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, консультацій та узгодження правової позиції, правовий аналіз наданих клієнтом документів та розроблення подальшої стратегії захисту , пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання позовної заяви і підготовку додатків до позовної заяви та їх надсилання стороні та суду адвокат Андрюк А.М. витратив 14 годин, при цьому оцінивши справу як такої, що віднесена до справ не значної складності, з огляду на наявність клопотання від 29.12.2020 за вих.№29/1/12-20 (том 1 а.с. 57). Вартість послуг спрямованих на складання позовної заяви від 29.12.2020 за вих.№29/12-20 становить 15890,00грн.

Оцінюючи якість складення позовної заяви від 29.12.2020 за вих.№29/12-20, господарський суд встановив, що вимоги стосуються заборгованості за договором №955/13/308Е від 19.11.2019 про закупівлю товарів, що за своєю правовою природою є договором поставки. Заборгованість сформована, у зв`язку із неналежною оплатою відповідачем товару поставленого за трьома видатковими накладними на загальну суму 1455375,48грн., а саме видатковою накладною №РН-0003553 від 23.12.2019 на суму 5681998,80грн., видатковою накладною №РН-0000672 від 24.03.2020 на суму 880740,12грн. та видатковою накладною №РН-0000680 від 24.03.2020 на суму 6436,56грн. Розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат здійснено на залишок заборгованості і за двома видатковими накладними, а тому господарський суд визнає його нескладним. Проте, встановлюючи дійсні обставини справи та визначаючи заявлені до стягнення суми, господарський суд встановив наявність значної кількості описок у номерах видаткових накладних, з урахуванням їх загальної кількості у розмірі трьох та невідповідність ціни позову у розмірі 928083,83грн., з яких 825375,48грн. основного боргу; 12380,64грн. судового збору; 33792,71грн. трьох процентів річних і інфляційних втрат; 56535,00грн. правничих послуг заявленим до стягнення з відповідача позовним вимогам, а саме резолютивна частина позовної заяви від 29.12.2020 за вих.№29/12-20 містить вимогу про стягнення 927365,87грн., з яких: 825365,87грн. основної заборгованості; 33792,71грн. інфляційних втрат та трьох процентів річних; 56535,00грн. витрат на правничі послуги.

Господарський суд встановив, що вимоги за позовною заявою складаються з 825365,87грн. основної заборгованості і 33792,71грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат. При цьому, підстава на якій заявлена до стягнення сума трьох процентів річних та інфляційних втрат об`єднані в одну суму, господарському суду адвокатом Андрюк А.М. не повідомлено.

Господарський суд перевіривши розрахунок заявлених до стягнення і об`єднаних в одну суму трьох процентів річних та інфляційних втрат визнав правильним. Дійсно 33792,71грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат складається з 15574,95грн. трьох процентів річних та 18217,76грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 11.01.2021 позовну заяву від 29.12.2020 за вих.№29/12-20 залишено без руху. Рекомендовано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду скорегованих даних ціни позову та позовних вимог.

Виконуючи рекомендації ухвали від 11.01.2021 адвокат Андрюк А.М. без будь-якого обґрунтування і без складання нового розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат заявив до стягнення 825375,48грн. основної заборгованості та замість первісно заявленої суми 33792,71грн. трьох процентів річних і інфляційних втрат заявив 33074,73грн., при цьому не пояснив, яка зі складових (проценти річні чи інфляційні втрати) зменшилася.

Ухвалою від 11.01.2021 позивачу роз`яснено, складові зазначені у ціні позову та у резолютивній частині позовних вимог мають бути ідентичними. Проте, подаючи заяву від 03.02.2021 за вих.№03/02-21 про збільшення позовних вимог позивач зазначив, що вважає за необхідне не конкретизувати, а збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат і знову вказав загальну суму нарахованих трьох процентів річних та інфляційних втрат. Причини ігнорування рекомендацій суду позивач не повідомив.

В заяві від 23.02.2021 за вих.№23/02-21 про збільшення позовних вимог позивач продовжив ігнорування вимог суду і вказав, замість вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, як окремих складових ціни позову, про що зазначено в ухвалі від 11.01.2021, загальну суму заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат 55576,63грн. При цьому, господарський суд вивчивши зміст заяви від 23.02.2021 за вих.№23/02-21 про збільшення позовних вимог констатує наявність описок у номерах накладних і в черговий раз безпідставне ускладнення у підготовці справи до слухання.

Господарський суд наголошує, що такі складові позовної заяви як три проценти річних та інфляційні втрати є самостійними і їх об`єднання в єдину вимогу є неправильним і таким, що безпідставно ускладнює підготовку справи до розгляду і визначення правильності складання позивачем двох непов`язаних між собою вимог, з урахуванням того, що розрахунки позивача по складанню вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, які є нескладними, містять помилки.

Обраний позивачем підхід до підготовки процесуальних документів безпідставно ускладнив вирішення спору по суті.

На складання, за своїм змістом, нескладної позовної заяви адвокат Андрюк А.М. витратив 14 годин, однак надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, господарський суд визнає обґрунтованою позицію відповідача, що витрачений адвокатом час на складання позовної заяви є явно завищеним та не відповідає критерію розумності.

Розумним, господарський суд визнає розмір відшкодування позивачу за складання адвокатом Андрюк А.М. позовної заяви - 3000,00грн. Крім цього, господарський суд наголошує, що підготовка додатків до позовної заяви та їх надсилання стороні та суду - 2 години - 2270,50грн. не відноситься до послуг правової допомоги, а свідчить про надання адвокатом Андрюком А.М. інших видів послуг, що виключає їх стягнення як витрат на оплату професійної правової допомоги (аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.11.2019 по справі №9901/264/19).

Оцінюючи такі види правової допомоги, як правовий аналіз відзиву - 1 година - 1135,00грн.; підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 1 година - 1135,00грн.; підготовка заяв про уточнення та збільшення позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву - 7 годин - 7945,00грн. та направлення заяв про уточнення та збільшення позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву учасникам судового процесу - 2 години - 2270,00грн., господарський суд доходить таких висновків.

Відзив відповідача, як і характер взаємовідносин сторін не викликає жодних складнощів, відповідь на відзив, складена адвокатом позивача становить один аркуш і містить інформацію про відсутність наданих з боку відповідача доказів часткового погашення боргу і аналогічні, викладеним у позовній заяві обґрунтування щодо підстав для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат. На складання відповідачі на відзив витрачено 2 години, при цьому при оцінці послуг зі складання заяв про збільшення позовних вимог також вміщено послугу про складання відповіді на відзив. Розумним, господарський суд визнає розмір відшкодування позивачу за складання адвокатом Андрюк А.М. відповіді на відзив - 300,00грн. Крім цього, господарський суд наголошує, що друга відповідь на відзив Господарським процесуальним кодексом України не передбачена, а тому вказані витрати не визнаються неминучими.

Також, неминучими не визнаються і витрати на складання двох заяв про уточнення та збільшення позовних вимог вартість яких визначено у розмірі 7945,00грн.

Послуги адвоката Андрюк А.М. з направлення заяв про уточнення та збільшення позовних вимог, відповіді на відзив на позовну заяву учасникам судового процесу - 2 години - 2270,00грн. не відносяться до послуг правової допомоги, а свідчать про надання адвокатом Андрюком А.М. інших видів послуг, що виключає їх стягнення як витрат на оплату професійної правової допомоги. Аналогічна правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказана в тексті даного рішення.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним. Розумним визначено розмір у сумі 3300,00грн.

3. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача у розмірі 3300,00грн.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОФІ-ТОРГ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 73000, Херсонська обл., місто Херсон, ПРОСПЕКТ КУТУЗОВА, будинок 4, офіс 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40783352) до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 52210, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 14309787) про стягнення 880952,11грн., з яких 825375,48грн. основної заборгованості; 18503,17грн. трьох процентів річних; 36894,22грн. інфляційних втрат (договір №955/13/308Е від 19.11.2019 про закупівлю товару трубопроводів, труб, обсадних труб, тюбінгів та супутніх виробів), з урахуванням заяви від 23.02.2021 за вих.№23/02-21 про збільшення позовних вимог, яка ухвалою від 25.02.2021 прийнята до розгляду задовольнити частково.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 52210, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 14309787) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОФІ-ТОРГ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 73000, Херсонська обл., місто Херсон, ПРОСПЕКТ КУТУЗОВА, будинок 4, офіс 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40783352) 825375,48грн. (вісімсот двадцять п`ять тисяч триста сімдесят п`ять грн. 48 коп.) основної заборгованості; 18503,17грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот три грн. 17 коп.) трьох процентів річних; 36875,51грн. (тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн. 51 коп.) інфляційних втрат; 13214,28грн. (тринадцять тисяч двісті чотирнадцять грн. 28 коп.) судового збору; 3300,00грн. (три тисячі триста грн. 00 коп.) витрат на оплату професійної правової допомоги.

В частині стягнення з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 52210, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 14309787) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОФІ-ТОРГ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 73000, Херсонська обл., місто Херсон, ПРОСПЕКТ КУТУЗОВА, будинок 4, офіс 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40783352) 18,71грн. інфляційних втрат відмовити.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОФІ-ТОРГ" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 73000, Херсонська обл., місто Херсон, ПРОСПЕКТ КУТУЗОВА, будинок 4, офіс 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40783352) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 511,36грн. (п`ятсот одинадцять грн. 36 коп.), який сплачено, згідно платіжного доручення №5604 від 18.12.2020 на суму 12380,64грн. та платіжного доручення №5634 від 28.12.2020 на суму 1345,00грн., про що постановити ухвалу.

Видати наказ та постановити ухвалу про повернення судового збору після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Складання повного рішення відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 30.04.2021.

Суддя І.В. Петренко