Рішення № 96664352, 12.04.2021, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/3826/19

№ 2/207/435/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Онищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що відповідачка звернулась до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 03 квітня 2008 року, б/н згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідачка взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачка у добровільному порядку не погашає.

17 лютого 2020 року представник відповідача на адресу суду надав відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного: відповідачка ОСОБА_1 жодного договору з позивачем на отримання кредиту не укладала, Анкету-заяву на яку просиляється позивач, відповідачка особисто не підписувала, тим самим не брала на себе зобов`язання відповідати перед Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк». Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.04.2019 року позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 була залишена без розгляду, у зв`язку тим, що позавачем не було надано оригіналу кредитного договору, який підписувала ОСОБА_1 , що свідчить про те, що своїми діями позивач зловживає своїми процесуальними правами.

24.04.2020 року, було надано відповідь на відзив в якому представник позивача зауважує наступне, на їх думку посилання відповідача на залишення в 2015 року Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду не перешкоджає стороні повторному зверненню з цією ж позовною заявою після усунення недоліків, а тому є не обґрунтовані. Вважає, що відсутність в матеріалах справи оригіналів кредитного договору, не є підставою для відмови в позові. Посилання відповідачки, що підпис в анкеті-заяви не належить їй, пояснює, що справжність підпису ОСОБА_1 може бути підтверджено лише почеркознавчою експертизою, яка в даній справі не проводилась. Відповідачка ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, а тому позовні вимоги Банку є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

26.05.2020 року від представника відповідачки на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, з якого вбачається, що на їх думку позивач продовжує, зловживати своїми процесуальними правами, оскільки йому достовірно відомо, що для призначення почеркознавчої експертизи необхідно оригінал кредитного договору, який Банк не надає. Крім того позивачем надано документи які на їх думку, є внутрішніми документами і які не підтверджують що саме відповідачка ОСОБА_1 підписувала кредитний договір б/н від 03.04.2008 року а також отримувала картку. Просив звернути увагу суду на той факт, що карта мала термін дії до 04.2011 року, а остання операція яка не є внутрішньо-банківською операцією за даним кредитом відбулася в жовтні 2008 року.

26.05.2020 року представник відповідача надав заяву про застосування строків позовної давності.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з`явились, надіслали до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами.

Згідно із частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що у задоволені позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

03.04.2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір б/н відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом, у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с. 10).

У анкеті-заяві вказано, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідачці надавалась у користування кредитна картка: № НОМЕР_1 - строком дії до квітня 2011 року (а.с. 76).

З виписки по картковому рахунку вбачається, що остання операція відбулася в жовтні 2008 року (а.с. 86-89).

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 31.08.2019 року становить 53 495,10 грн. та складається з наступного 9013,69 грн. – заборгованість за кредитом; 35 764,95 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5 930,98 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору; 250,00 грн.- штраф (фіксована частина); 2 535,48 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, Банк свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів.

Згідно Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному договору з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісії.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконала.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань за Договором станом на 28.02.2018 року у неї виникла заборгованість перед Банком у розмірі 53 495,10 грн., з яких: 9013,69 грн. - заборгованість за кредитом; 35 764,95 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5 930,98 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до умов кредитного договору; 250,00 грн.- штраф (фіксована частина); 2535,48 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій щодо виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії вчинено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього або без його схвалення.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості останній платіж з погашення заборгованості за договором, укладеним між АТ «КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 здійснено в жовтні 2008 року.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості з відповідачки 26.11.2019 року, тобто після спливу встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

При цьому, судом враховується, що позивачем не додано до позовної заяви підписаного з позивачкою договору про зміну строків позовної давності.

За таких обставин, а також з урахуванням того, що відповідачкою заявлено про застосування позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову АТ «КБ «Приватбанк» з підстав пропуску строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Згідно із ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 79, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.К. Подобєд