Ухвала суду № 96660497, 28.04.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/900/21

Провадження № 2-з/638/247/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Щепіхіна В.В. розглянувши заяву представника позивача – адвоката Святець О. М. про забезпечення позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання прилюдних торгів та їх результатів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач), представник позивача – ОСОБА_4 , до приватного виконавця Близнюкова Ю.В. (надалі відповідач 1), ДП «Сетам» (надалі відповідач 2), ОСОБА_2 (надалі відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання прилюдних торгів та їх результатів недійсними.

Від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 (відповідачу 3) чи іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого майна, а саме автомобілю MITSUBISHI L200 (2008 року випуску), реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .

В заяві представник посилається на те, що вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_3 (третя особа по справі) та потім незаконно відчужений на прилюдних торгах ОСОБА_2 попри те, що на нього ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.11.2019 року по справі №643/15547/19 було накладено заборону відчуження майна. Вказана заборона була застосована судом під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором позики. В цей же час (18.02.2020 року) позивачу і стало відомо про незаконне відчуження майна, що належало ОСОБА_3 , а саме автомобілю MITSUBISHI L200 (2008 року випуску), на прилюдних торгах Після розгляду зазначеної справи ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.01.2021 року скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12.11.2019 року по справі №643/15547/19.

На теперішній час, на думку заявника, існує ризик того, що спірне майно може бути відчужене третім особам з метою уникнення від виконання судового рішення по цивільній справі про визнання прилюдних торгів та їх результатів недійними, а невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим його виконання.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, зміст та вимоги позовної заяви дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення учасників справи, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову може бути подана після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову, до яких, зокрема, відноситься заборона вчиняти певні дії. Положення частини 2 цієї статті передбачають, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що Фрунзенським районним судом м. Харкова по справі №643/15547/19 за позовом ОСОБА_1 (позивач по справі) до ОСОБА_3 (третя особа по справі), ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором позики ухвалою від 12.11.2019 року вжиті заходи забезпечення позову та заборонено вчиняти дії, направлені на відчуження автомобіля Mitsubishi, модель L-200, категорія: легковий, колір: чорний; рік випуску 2008, ДНЗ НОМЕР_1 . Дана ухвала направлена для виконання до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області.

Вищезазначена справа була розглянута по суті та Фрунзенським районним судом м. Харкова ухвалено рішення від 28.07.2020 року, яким первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором позики задоволено частково. Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова по справі №643/15547/19 від 26.01.2021 за клопотанням ОСОБА_2 , який був третьою особою, що не заявляла самостійних вимог по даній справі, заходи забезпечення позову, у вигляді заборони відчуження Автомобіля Mitsubishi, модель L-200, скасовано.

В постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, ОСОБА_1 в особі свого представника звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 (відповідач 3) чи іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого майна, а саме автомобіля MITSUBISHI L200 (2008 року випуску), реєстраційний номер НОМЕР_1 . Провадження по справі №638/900/21 відкрито за позовом ОСОБА_1 про визнання електронних торгів щодо рухомого майна (автомобіля MITSUBISHI L200 (2008 року випуску) та їх результатів недійсними.

На підтвердження обґрунтувань щодо необхідності забезпечення вказаного позову заявник надав копію Акту про проведені електронні торги від 10.02.2020, відповідно до якого переможцем торгів з продажу автомобіля MITSUBISHI L200 (2008 року випуску), що належить боржнику ОСОБА_3 , визнано ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 18 розділу VI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, Акт про проведені торги за фіксованою ціною є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Такий обов`язок для власників транспортних засобів встановлений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ № 1388 від 7 вересня 1998 р. (пункт 7 Порядку).

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що підставою переходу права власності на автомобіль після придбання його на електронних торгах є реєстрація такого автомобілю належним чином у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року по справі N 683/2694/16-ц.

Заявник зазначає, що заходи забезпечення позову необхідно застосувати з метою запобігання уникнення відповідачем ОСОБА_2 від виконання можливого на користь позивача судового рішення, а невжиття цих заходів може зробити неможливим його виконання.

Проте, в підтвердження своїх вимог заявник не надав доказів реєстрації зазначеного автомобіля в сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг за ОСОБА_2 , що унеможливлює його ідентифікацію як власника цього рухомого майна.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд вважає, що вимоги забезпечення позову шляхом накладення заборони вчинення ОСОБА_2 чи іншими особами будь-яких дій щодо відчуження автомобілю MITSUBISHI L200 (2008 року випуску), реєстраційний номер НОМЕР_1 , не підтверджені належними доказами, не відповідають заявленим позовним вимогам та їх задоволення не може гарантувати виконання можливого рішення суду та ефективний захист у справі.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч.3 ст.154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

У заяві про застосування заходів забезпечення позову, не наведено достатніх доказів, які б в своїй сукупності свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.2 ст. 149 ЦПК України.

Таким чином, з аналізу наведених норм та встановлених обставин суд доходить висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача – адвоката Святець Олександра Миколайовича про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Щепіхіна