Рішення № 96660046, 14.04.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1143/21

Провадження № 2/487/1432/21

РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2021 року Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:

Головуючого - судді Кузьменко В.В.,

при секретарі - Рафальської Т.В.,

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Табакар Юлії Олександрівни до Миколаївської міської про надання додаткового терміну для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

18.02.2021 року адвокат Табакар Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Миколаївської міської ради, в якій просила надати ОСОБА_1 додатковий термін для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у три місяці починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову посилається на те, що у встановлений законом шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини він не звернувся до нотаріальної контори з тієї причини, оскільки вважав, що спадкова маса відсутня та єдиним майном, яке підлягає успадкуванню була квартири АДРЕСА_1 , але у листопаді 2020 року, наводячи лад серед речей померлої, йому стало відомо про існування заповіту. Тому просить встановити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.03.2021 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу дорозгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Миколаївської міської ради до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають, не заперечують проти їх задоволення.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні дані.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 16.01.2021року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, у складі якої є 3/50 частка домоволодіння з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

За заповітом, посвідченим 07.10.2015 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М., за реєстровим №1939, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 належну їй частку в праві спільної часткової власності на домоволодіння з відповідною часткою господарських будівель та споруд, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

10.12.2020 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до приватного нотаріуса Ємельянової Н.В із заявою про видачу йому свідоцтва про право власності на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Але позивач отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним пропущено строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

З цих причин позивач позбавлений можливості успадкувати вищевказану частку житлового будинку, а тому його спадкові права підлягають захисту у судовому порядку.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріуса щодо прийняття спадщини з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_1 просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка помера ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008року №7 «Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, в судовому засіданні встановлено, що причиною пропуску позивачем строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини стала необізнаність позивача про існування заповіту спадкодавця складеного на його ім`я.

Суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини (необізнаність про наявність заповіту) є об`єктивними причинами поважності пропуску строку для прийняття спадщини.

Тому, з огляду на поважність причин пропуску строку прийняття спадщини, неможливість позивача в інший спосіб захистити своє невизнане право, вимога позивача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.12,81,263,264,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 адвоката Табакар Юлії Олександрівни до Миколаївської міської про надання додаткового терміну для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Суддя В.В.Кузьменко