
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" квітня 2021 р. Справа153/1828/20
Провадження2/153/408/20-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді - Дзерина М.М.
за участю секретаря судових засідань – Гулковської Т.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 02 грудня 2020 року він отримав лист та копію постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №63490126 винесену 04 листопада 2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною, копію постанови про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні ВП №63490126 винесену 04 листопада 2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною та копію постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП №63490126 винесену 04 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною. Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис № 32240 виданий 08 вересня 2020 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", заборгованість в розмірі 39 361 грн. 77 коп.
Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом незаконно, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Окрім цього вказує, що між ним та ТОВ «Фінансова компанія "АЛАНД», а також іншими фінансовими установами, ніяких стосунків не було, а тому жодної заборгованості у нього бути не може.
Від відповідача ТОВ «Фінансова компанія "АЛАНД» він жодного разу не отримував вимоги (повідомлення) щодо усунення порушень зобов`язання зі сплати заборгованості по кредитному договору на суму 39 361, 77 грн., ніколи не визнавав та не узгоджував із відповідачем такий розмір заборгованості, а тому вважає його значно завищеним та необґрунтованим, а ому ці обставини не можуть свідчити про безспірність цих вимог між ним як позичальником та відповідачем як кредитором, якому Банк відступив право вимоги.
З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 32240 від 08 вересня 2020 року про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість в розмірі 39 361,77 грн. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву за вхід.№2025 від 31.03.2021 року в якій останній просить справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача «Фінансова компанія «АЛАНД» судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко О. А. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Заяви, клопотання: заява позивача про розгляд справи у його відсутність.
Інші процесуальні дії у справі: забезпечення позову, відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання; витребування доказів ; відкладено розгляд справи; закрито підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі копії паспорта громадянина України судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.7).
Із постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №63490126 від 04 листопада 2020 року встановлено, що на підставі виконавчого напису нотаріуса №32240 від 08 вересня 2020 року було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 39 361 грн. 77 коп. Адреса проживання боржника зазначено АДРЕСА_2 . (а.с.14).
З копії постанови про стягнення з боржника основної винагороди по виконавчому провадженню №63490126 від 04 листопада 2020 року встановлено, що з ОСОБА_1 стягнуто основну винагороду приватного виконавця в сумі 3936 грн. 18 коп. (а.с.16).
З копії постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №63490126 від 04 листопада 2020 року встановлено, що з ОСОБА_1 стягнуто мінімальні витрати в сумі 219 грн. 88 коп. (а.с.18).
Із копії виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, зареєстрованого в реєстрі №32240 від 08 вересня 2020 року судом встановлено, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 001-01655-300913 від 30 вересня 2013 року за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року в сумі 38 861 грн. 77 коп. та 500 грн. плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом.
З копії заяви № 001-01655-300913 від 30 вересня 2013 року встановлено, що між ОСОБА_1 , жителем АДРЕСА_3 та ПАТ «Дельта Банк», місцезнаходження вул.Щорса, 36Б м.Київ, код ЄДРПОУ 34047020 було укладено кредитний договір та встановлено кредитний ліміт в сумі 35000 грн.
З копії заяви на вчинення виконавчого напису від 26 серпня 2020 року встановлено, що представник ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича зі заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість за кредитним договором № 001-01655-300913 від 30 вересня 2013 року в сумі 38 861 грн. 77 коп.
Згідно копії виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 001-01655-300913 встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року за кредитним договором № 001-01655-300913 від 30 вересня 2013 року в сумі 38 861 грн. 77 коп., яка складається із простроченого тіла – 29 297 грн. 66 коп. та прострочених відсотків – 9564 грн. 11 коп. .
З копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів наданих приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегу Станіславовичу встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» направляла рекомендований лист ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_4 .
З копії договору відступлення права вимоги №11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року встановлено, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» відступив право вимоги ТОВ «Фінансовій компанії «Аланд» .
З реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-01655-300913 від 30 вересня 2013 року має заборгованість в сумі 38 861 грн. 77 коп.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:
Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису для стягнення заборгованності з підстав, що випливають з кредитних правовідносин.
Відповідно положень до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеномуЦПК Українипорядку (ст.4 ЦПК України).
Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5ст.81 ЦПК України).
Відповідно до підпунктів 1.1 -1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Як випливає з тексту оскаржуваного Виконавчого напису, останній, вчинено на підставі п. 2 вищевказаного Переліку під назвою "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Вказаним Розділом Перелік доповнено згідно Постанови КМ України № 662 від 26.11.2014 року.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).
Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому, стаття 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Водночас, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу не було надано належних та достатніх документів, що підтверджують безспірність заборгованості.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірила факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, а саме: наданий приватному нотаріусу кредитний договір № 001-01655-300913 від 30 вересня 2013 року був укладений між ОСОБА_1 , жителем АДРЕСА_3 та ПАТ «Дельта Банк», місцезнаходження вул.Щорса, 36Б м.Київ, код ЄДРПОУ 34047020. ТОВ «Фінансовій компанії «Аланд» було відступлено право вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», згідно договору відступлення права вимоги №11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року.
Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача. Окрім цього, жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалось.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Відповідно до ст.88 Закону та ст.1,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» мали б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.
Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ № 566, Постанови правління НБУ № 174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.
Таким чином, нотаріусу для вчинення виконавчого напису не було подано засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів наданих приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегу Станіславовичу встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» направляла рекомендований лист ОСОБА_2 , жителю АДРЕСА_4 , а не ОСОБА_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Таким чином, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1261 грн. 20 коп., з яких 840 грн.80 коп. судовий збір за подання позовної заяви, 420 грн. 40 коп. судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи
Враховуючи положення п.8 ч.1 ст.264 ЦПК України заходи забезпечення позову залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141,158, 247,, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича за №32240 від 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість в розмірі 39 361 грн. 77 коп.
Стягнути із Товариства з зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок.
Захід забезпечення позову, обраний на підставі ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2020 року у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - виконавчого напису №32240 від 08.09.2020р., продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: М.М.Дзерин
Судове рішення № 96659807, Ямпільський районний суд Вінницької області було прийнято 30.04.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 153/1828/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: