Ухвала суду № 96657931, 30.04.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/656/21

Номер провадження 2/373/507/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 квітня 2021 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Лебідь В.В. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Переяславської міської ради та Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Переяславської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом та просить позбавити батьківських прав її та відповідача відносно неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь відповідача на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються згідно судового наказу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.12.2019 у справі № 373/2101/19.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та доданими до неї документами судом встановлено, що дана позовна заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що діти мають психічні розлади здоров`я, неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку у лікаря психіатра, регулярно проходить стаціонарне лікування у Київській обласній психоневрологічній лікарні № 2 (смт. Ворзель, вул. Паркова, 4), що на даний час органом опіки та піклування не прийнято рішення про доцільність позбавлення сторін батьківських прав відносно обох дітей.

Проте належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не надає та не наводить обставин, за яких вона позбавлена можливості надати докази та не підтверджує будь-якими доказами, що їй було відмовлено в їх отриманні.

Відповідно до частини 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язана додати до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно приписів частин 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Однак, позивачем висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору не надано. Ні в тексті позовної заяви, ні у доданих матеріалах немає жодних відомостей про те, чи зверталася позивач до органу опіки та піклування з відповідною заявою про отримання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . В позові позивач просить витребувати від Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Переяславської міської ради (вул. Шевченка, 22а, м. Переяслав, Київська область) висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той же час не наводить обставини та не підтверджує будь-якими доказами, що в неї виникають труднощі в його отриманні самостійно чи їй було відмовлено в його отримані.

Таким чином, позивач повинна додати документи, які підтверджують стан здоров`я неповнолітніх дітей, перебування неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку у лікаря психіатра та проходження ним лікування у Київській обласній психоневрологічній лікарні № 2, а також письмовий висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору, наявність якого є обов`язковою при поданні доказів (ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України).

Окрім того, із змісту позовних вимог не вбачається в чому проявилось невиконання відповідачем ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не конкретизовано підстави позбавлення батьківських прав.

Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

- ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

- жорстоко поводяться з дитиною;

- є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Таким чином, позивач повинна зазначити в позовній заяві підстави позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це передбачено статтею 164 СК України та обгрунтувати в чому проявилось невиконання ним батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей.

Крім цього, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач, зазначає, що діти з червня 2019 року постійно проживають разом з відповідачем. Позивач з дітьми не спілкується та не бачить їх. На підтвердження надає рішення виконавчого комітету Переяславської міської ради від 24.09.2019 № 403-21.

Відповідно до вимог статті 165 Сімейного Кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Таким чином, статтею 165 Сімейного Кодексу України чітко передбачено вичерпний перелік осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Окрім того, позивачем до позовної заяви додано документи, у якості письмових доказів, не засвідчених належним чином.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (стаття 95 ЦПК України).

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 ЄКПЛ щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В цілому, позивачу слід врахувати вищезазначене та привести свої вимоги відповідно до вимог закону та цієї ухвали.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись статтею 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Переяславської міської ради та Служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Переяславської міської ради, про позбавлення батьківських прав, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ В.В. ЛЕБІДЬ