Вирок № 96657371, 28.04.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7053/20

1-кп/357/60/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючий суддя - Дубановська І. Д. ,

за участю секретаря судового засідання - Огер О.А.,

здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12020110030002635, яке внесене до ЄРДР 29 червня 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, із профільною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - Власенко Я.М.,

потерпілий - ТОВ «ОККО-РІТЕЙЛ»,

представник потерпілого - Коненко В.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1 , установив таке.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

29 червня 2020 року близько 02:54 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні торгівельного залу АЗС № КВ 13 ТОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» по вул. Рибній, 10 в м. Біла Церква Київської області, підійшов до стелажу з алкогольними напоями та на одній з полиць, побачивши віскі «Jim Beam White», ємністю 0,5 літра, вартістю 262,80 грн., вирішив викрасти з метою вживання.

З метою реалізації свого умислу, направленого на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , умисно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяв із стелажу пляшку вказаного алкогольного напою, після чого з місця вчинення злочину зник разом із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» майнової шкоди на загальну суму 262,80 грн.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Судом дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, отримавши згоду учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо обставин, які ними не оспорювалась, оскільки вони розуміли правильно їх зміст, сумнівів у добровільності їх позиції не було, а їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На підставі ч. 4 ст. 349 КПК України, суд допитав обвинуваченого ОСОБА_1 , який визнав, що вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України та надав покази, які повністю узгоджуються із зазначеними у обвинувальному акті, жалкував про вчинене, збитки відшкодував.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання: щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, не установлено.

Мотиви призначення покарання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком.

На момент його вчинення - 29 червня 2020 року, санкція передбачала покарання у виді:

1) штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин;

3) або виправних робіт на строк до двох років;

4) або арештом на строк до шести місяців;

5) або позбавлення волі на строк до трьох років.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, до санкції ч. 1 ст. 185 КК України внесені зміни, а саме передбачено покарання у виді:

1) штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин;

3) або виправних робіт на строк до двох років;

4) або арештом на строк до шести місяців;

5) або обмеження волі на строк до п`яти років.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Отже, відповідно до правил ст. 5 КК України, ОСОБА_1 може бути призначене покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців.

Судом установлено, що згідно із довідкою КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» № 1048 від 14 липня 2020 року, ОСОБА_1 за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався.

Відповідно до Вимоги УІТ ГУ МВС України в Київській області № 18457 від 10 липня 2020 року, ОСОБА_1 раніше не судимий.

Суд вважає, що згідно із Довідкою-характеристикою, ОСОБА_1 характерезується позитивно, адже спритними напоями не зловживає, наркотичні речовини не вживає, громадський порядок не порушує, антигромадський спосіб життя та схильність до скоєння злочинів не підтримує, сварок не вчиняє.

Отже, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального проступку, на установлені дані про його особу, а саме він раніше не судимий, характеризується позитивно, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, враховуючи думку представника потерпілого, який просив ОСОБА_1 суворо не карати, враховуючи правила ст. 5 КК України, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене мінімальне покарання, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції із Законами № 270-VI від 15 квітня 2008 року, № 1449-VI від 04 червня 2009 року) у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що таке покарання буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень, не є надмірним для ОСОБА_1 , а призначення більш суворого виду покарання не є необхідним.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Таким чином, розмір штрафу, який призначений ОСОБА_1 становить 50 х 17 = 850 грн.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом, приєднання їх до матеріалів провадження від 16 липня 2020 року, у кримінальному провадженні № 12020110030002635, яке внесене до ЄРДР 29 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, речовими доказами визнані: диск для лазерних систем зчитування ARTEX DVD-R 4,7GB/120MIN, на якому наявний напис «OKKO 29.06.2020», на металізованій частині якого наявні написи: «CMDR47G-CFMWM05-004C121».

Згідно із п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, його необхідно зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Підстав, передбачених ст. 177 КПК України для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, судом не встановлено.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції із Законами № 270-VI від 15 квітня 2008 року, № 1449-VI від 04 червня 2009 року) у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Речові докази: диск для лазерних систем зчитування ARTEX DVD-R 4,7GB/120MIN, на якому наявний напис «OKKO 29.06.2020», на металізованій частині якого наявні написи: «CMDR47G-CFMWM05-004C121», залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, в порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя

Білоцерківського міськрайонного суду І. Д. Дубановська

Київської області