Ухвала суду № 96651646, 29.04.2021, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/74/21

Номер провадження 2/504/907/21

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29.04.2021смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Аблової Ю.Ю.,

за участю секретаря – Антипової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить ухвалити рішення яким: ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код ЄДР 38750239:) заборгованість за кредитним договором № СЬ-88436 від 12 січня 2018 у розмірі - 93 642, 61 грн; Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ««ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код ЄДРПОУ: 3875023) судовий збір у розмірі - 2 102 грн.

Свої вимоги мотивуває тим, що 12 січня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-88436.

Відповідно до п. 1, 2 кредитного договору, банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 53 200 грн. шляхом перерахуванням коштів на поточний рахунок. Строк користування кредитом встановлено до 11 січня 2023 року включно.

Позичальник зобов`язався сплачувати платежі за кредитом щомісячно в термін з «05» до «12» числа кожного місяця, згідно графіку платежів.

Погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється у черговості визначеному п. 6.6. договору. Згідно п.4.6 загальна вартість кредиту становить 135866,72 грн.

Банк в повному обсязі виконав зобов`язання за кредитним договором надавши кредитні кошти, а відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої визначений первісним кредитором ПАТ «Кредобанк» та станом на 20 червня 2019 рік, становить 66 198грн.

20 червня 2019 року між ПАТ «Кредобанк» та товариством з обмежною відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» було укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 06/19-2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № CL-88436 від 12 січня 2018 року укладеним між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Абловій Ю.Ю.

Однак ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 січня 2021 року позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю ч. 1 ст. 177 ЦПК України. Надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не пізніше п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог даної ухвали, 05 лютого 2021 року позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків до якої додано копію позовної заяви з додатками для відповідача.

Ухвалою судді від 08.02.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Клопотання про розгляд справи у їх відсутність не надав.

Відповідач ОСОБА_1 звернулась з заявою, в якій у зв`язку з повторною неявкою позивача, наполягала на залишенні позову без розгляду. Крім того повідомила, що заперечує проти позовних вимог та просила провести судове засідання без її участі.

Як вбачається з матеріалів справи у судові засідання призначені на 03 березня 2021 року, 25 березня 2021 року та 29 квітня 2021 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу зазначену у позові. З будь-якими клопотаннями до суду не звертались.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу були вручені судові повістки не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, у зв`язку з чим, суд вважає, що позивач про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п.1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку

Відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись та отримати інформацію щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/.

Отже про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Будь-які клопотання з боку сторони позивача, зокрема, про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибуття представника з поважних причин, або про можливість розгляду справи без його участі, - до суду не надходили.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду без поважних причин.

При вирішенні даного питання суд виходить з того, що позивач є юридичною особою, в підпорядкуванні якої є штат юристів, які могли б поцікавитись про хід розгляду поданого ними позову та з`явитись у судове засідання для розгляду справи по суті.

У зв`язку з цим, суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, зокрема mutatis mutandis до висновку ЄСПЛ у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) стосовно того, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також слід звернути увагу на той факт, що згідно ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито 19 січня 2021 року, тобто справа перебуває в провадженні суду вже більше трьох місяців, а у зв`язку з неявкою позивача та відсутністю клопотання про розгляд справи без його присутності, у суду відсутні підстави для судового розгляду справи по суті.

Неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого позивача розцінюється судом як намір затягування розгляду справи та свідчить про втрату інтересу позивача до справи.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач, жодного разу не з`явився в судові засідання, про час та місце яких повідомлений належним чином, та, з урахуванням відсутності у суду доказів поважності неприбуття у засідання позивача, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, підлягає залишенню без розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду – задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали.

Суддя Аблова Ю. Ю.