Рішення № 96650698, 28.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року м. Київ № 826/504/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Укрінвестбуд"доГоловного управління ДПС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2016 №0015201303, представники:

позивача - Дяченко Тетяни Василівни (довіреність від 28.04.2017 №104),

відповідача - Мазири Натальї Олександрівни (довіреність від 06.03.2018 № 83/26-55-10),

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Укрінвестбуд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2016 №0015201303.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва замінено відповідача - Держану податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення від 19.10.2016 № 0015201303 прийнято відповідачем за відсутності на те правових підстав, оскільки відповідно до рішень від 15.01.2015 №0000941705, №0000971705, №0000981705, № 0001071705, №0000911705, № 0000931705, №0001051705, № 0001001705, №0001011705, № 0001031705 позивачем вже було сплачено штраф та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказані в рішенні від 19.10.2016 № 0015201303 періоди, а саме з 21.01.2015 по 22.01.2015 та з 21.03.2014 по 29.10.2014.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" посадові особи органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом мають право приймати рішення про нарахування пені та застосування штрафів у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платників єдиного внеску. Також відповідач зазначив про те, що скаргу позивача на рішення від 19.10.2016 № 0015201303 не було розглянуто, оскільки вона була оформлена з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

19.10.2016 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення №0015201303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі підпункту 2 пункту 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до Державного підприємства "Укрінвестбуд" штраф у розмірі 10512,18 грн. за період з 21.03.2014 по 29.10.2014, у розмірі 1145,54 грн. за період з 21.01.2015 по 22.01.2015 та нараховано пеню у розмірі 3940,63 грн.

Державним підприємством "Укрінвестбуд" подано скаргу на рішення від 19.10.2016 №0015201303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 26.12.2016 № 27968/6/99-99-11-02-02-25 про залишення скарги без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням від 19.10.2016 №0015201303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскаржуване рішення було прийнято 19.10.2016, а отже до спірних правовідносин мають застосовуватись норми права чинні на момент їх існування.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктами 1 та 3 частини другої статті 6 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 зазначеного Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Підпунктами 2 та 3 частин другої статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 13 вказаного Закону органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Частиною третьою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частин десятої та тринадцятої зазначеної статті на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній з 28.12.2014 ) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 зазначеного Закону (в редакції чинній до 28.12.2014) встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Таким чином, посадові особи органів доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом мають право приймати рішення про нарахування пені та застосування штрафів за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах та порядку, які визначені частинами десятою, одинадцятою та тринадцятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Рішенням від 19.10.2016 №0015201303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі підпункту 2 пункту 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штраф у розмірі 10512,18 грн. за період з 21.03.2014 по 29.10.2014, у розмірі 1145,54 грн. за період з 21.01.2015 по 22.01.2015 та нараховано пеню у розмірі 3940,63 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що ним відповідно до рішень від 15.01.2015 №0000941705, №0000971705, №0000981705, №0001011705, №0000911705, № 0000931705, №0001051705, № 0001001705, № 0001011705, № 0001031705 вже було сплачено штраф та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказані в рішенні від 19.10.2016 № 0015201303 періоди, а саме з 21.01.2015 по 22.01.2015 та з 21.03.2014 по 29.10.2014.

За результатами аналізу розрахунку штрафних санкцій до рішення від 19.10.2016 №0015201303 та розрахунків штрафних санкцій до рішень від 15.01.2015 №0000941705, №0000971705, №0000981705, № 0001071705, №0000911705, № 0000931705, №0001051705, № 0001001705, №0001011705, № 0001031705 судом встановлено, що застосований до позивача штраф та нарахована пеня оскаржуваним рішенням за 2014 рік вже були застосовані/нараховані:

- за період з 22.07.2014 по 19.09.2014 рішенням від 15.01.2015 №0000941705;

- за періоди з 21.08.2014 по 15.10.2014, з 21.08.2014 по 26.09.2014, з 21.08.2014 по 19.09.2014 по рішенням від 15.01.2015 №0000911705;

- за періоди з 23.09.2014 по 29.10.2014, з 23.09.2014 по 15.10.2014 рішенням від 15.01.2015 №0000981705;

-за період з 21.03.014 по 21.03.2014 рішенням від 15.01.2014 № 0001071705.

На підтвердження факту здійснення оплати штрафів та пені, які були нараховані вказаними рішеннями позивачем надано суду копії банківських виписок.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів суду надано не було.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене враховуючи те, що рішеннями від 15.01.2015 №0000941705, №0000911705, №0000981705 та № 0001071705 до позивача вже було застосовано штраф та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ті ж періоди за 2014 рік, що й рішенням від 19.10.2016 №0015201303, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування останнього в частині застосування штрафу та нарахування пені за 2014 рік.

Доказів на підтвердження того, що до нього до винесення рішення від 19.10.2016 №0015201303 вже було застосовано штраф та нараховано пеню за періоди з 21.01.2015 по 22.01.2015 позивачем суду надано не було. З наданих позивачем суду банківських виписок є неможливим встановити, що ним було самостійно сплачено штрафні санкції та пеню саме за вказані періоди, а не здійснено сплату штрафу за інші, більш ранні, періоди, оскільки в призначенні платежу зазначено лише «ЄСВ сплата штрафу».

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання рішення від 19.10.2016 №0015201303 протиправним та його скасування в частині застосування до позивача штрафу та нарахування пені за 2015 рік.

Керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства "Укрінвестбуд" (01024, м.Київ, вул. Банкова, 3, код ЄДРПОУ 31405158) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2016 №0015201303 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 19.10.2016 №0015201303 в частині застосування штрафу у розмірі 10512,18 грн. та пені у розмірі 3929, 17 за період з 21.03.2014 по 29.10.2014.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Державного підприємства "Укрінвестбуд" (01024, м.Київ, вул. Банкова, 3, код ЄДРПОУ 31405158) судовий збір в розмірі 1275 (однієї тисячі двісті сімдесяти п`яти) грн. 79 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов