Ухвала суду № 96649470, 28.04.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1789/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Варняк С.О., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на рахунок необхідної суми грошового забезпечення починаючи з 27 травня 2016 року по теперішній час, не здійснення її індексації, не розрахування та сплати компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунків, моральної шкоди у розмірі 1500000 грн.;

- зобов`язати УМВС України в Херсонській області здійснити на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату на рахунок необхідної суми грошового забезпечення починаючи з 27 травня 2016 року, здійснити її індексацію, розрахувати та сплатити компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат, середній заробіток за час затримки розрахунків у сумі визначеної судом;

- стягнути з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1500000 грн.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4-9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Суддя звертає увагу позивача на те, що предмет судового розгляду, який досліджується судом має бути чітким та зрозумілим, формулювання позовних вимог у спосіб обраний ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 на рахунок необхідної суми грошового забезпечення та зобов`язання відповідача здійснити на користь позивача нарахування та виплату на рахунок необхідної суми грошового забезпечення є неприйнятним, оскільки не дозволяє зрозуміти суті заявлених позовних вимог, які саме "необхідні суми грошового забезпечення".

Отже, позивачу слід сформулювати позовні вимоги з зазначенням конкретних виплат, на які він претендує.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

В порушення вказаної норми позивачем не зазначено ціну позову та не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач не надав жодного доказу на підтвердження існування такого обов`язку у відповідача щодо сплати цих коштів.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за вимогу майнового характеру становить суму в 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На даний час у судді відсутня можливість визначити суму судового збору за подання даного позову, оскільки позивачем не конкретизовано розмір майнової вимоги, а саме розмір коштів, які він бажає стягнути з відповідача.

Отже, загальний розмір судового збору має бути обрахований ОСОБА_1 самостійно після уточнення позовної вимоги майнового характеру.

Щодо посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суддя зазначає, що пільга, передбачена зазначеною статтею стосується виключно позовних вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз зазначених норм показує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що позивачем у якості доказів на підтвердження свого майнового стану надано скріншот відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Зазначений скріншот не може бути прийнятий як доказ незадовільного майнового стану позивача.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно було надати відомості про річний дохід за 2020 рік.

З огляду на викладене суддя приходить до висновку про відсутність можливості вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160 - 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду належним чином оформлену позовну заяву з зазначенням у ній ціни позову та обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (у кількості відповідно кількості учасників справи) та документу про сплату судового збору в сумі, яка підлягає визначенню позивачем самостійно з урахуванням конкретизованого розміру майнових вимог (ціни позову).

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху .

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1789/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя С.О. Варняк