Рішення № 96646726, 20.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 2a-0770/4083/11

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій незаконними та зобов`язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 29 квітня 2021 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області (далі - ДПІ у Тячівському районі), якою просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення № 123/0001731732/5335 від 09.09.2011 року, яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 686 717,50 грн., № 122/0001721732/5336 від 09.09.2011 року, яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 651 301 грн. та № 125/0001771732/5344 від 09.09.2011 року, яким позивачу донараховано штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6440 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що акт перевірки від 19.08.2011 не містить доказів порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про податок на додану вартість» та інших податкових законів, а мітить тільки припущення (недоведені висновки), Акт не є носієм доказової інформації, а тому не може слугувати підставою для донарахування податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій. Крім того, як стверджує позивач, відповідач не включив до валових витрат позивача грошові кошти, витрачені ним на придбання будівельних матеріалів у нерезидентів на суму 1998091,00 грн., а отже, з огляду на від`ємну різницю між валовими доходами та витратами, пов`язаними з реалізацією позивачем будівельних матеріалів, об`єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб у позивача відсутній.

Позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати незаконними дії відповідача, які виражені в умисному неврахуванні документально підтверджених витрат і не виключенні цих витрат із валового доходу, та в такий спосіб штучному збільшенні сукупного чистого доходу та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок чистого доходу з врахуванням всіх витрат не як суб`єкта господарської діяльності, а як фізичної особи та встановити суму прибуткового податку з доходів фізичної особи.

В обґрунтуванні поданої заяви про збільшення позовних вимог позивачем вказується, що товари на митну територію ним ввозились як фізичною особою і ним як фізичною особою були придбані за кордоном, розмитнення таких товарів було здійснено ним як фізичною особою, що свідчить про те, що ним не було перевищено ліміту, визначеного для ФОП, як-то виявив відповідач в акті. Також, позивач вважає, що відповідач протиправно не виключив із валового доходу фактурну вартість придбаного позивачем товару, митних платежів за його розмитнення на митній території України, а також вартість доставки такого товару до місця реалізації.

Представник відповідача подав заперечення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні позову, зокрема посилаючись на те, що акт перевірки від 19.08.2011 року № 2667/17-0120/ НОМЕР_1 відповідає вимогам чинного законодавства та оформлений відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, а податкові повідомлення - рішення від 09.09.2011 року № 123/0001731732/5335, № 122/0001721732/5336, № 125/0001771732/5344 винесені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Тячівському районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій незаконними та зобов`язання здійснити певні дії - відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24.10.2019 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді від 03.12.2019 року вказану адміністративну справу прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23.01.2020 року замінено відповідача, ДПІ у Тячівському районі, на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідач).

Ухвалою суду від 25.06.2020 року витребувано від ГУ ДПС у Закарпатській області первинні бухгалтерські документи, що супроводжували операції з придбання та продажу позивачем та/або ОСОБА_1 товару та факту сплати саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податку з доходу фізичних осіб, отриманого за результатами його продажу кінцевому споживачу в межах спірних правовідносин, а також, інформацію про стадії розгляду кримінальної справи та її результат, якщо такий є в межах якої проводилась бухгалтерська експертиза, примірник висновку якої долучено до матеріалів касаційного провадження.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, 07.07.2020 року до суду надійшов лист представника ГУ ДПС у Закарпатській області зі змісту якого вбачається, що у відповідача відсутні витребувані судом первинні бухгалтерські документи. Стосовно інформації про стадії розгляду кримінальної справи, повідомлено, що ГУ ДПС у Закарпатській області звернулось з листом № 370/07-16-08-02 від 11.06.2020 року до Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з проханням повідомити про хід та стадію кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 320120700000067 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 Кримінального кодексу України, проте, відповіді на даний лист не надано.

15.09.2020 року адвокатом позивача - Ковач І.В. подано до суду клопотання про долучення доказів що стосуються розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_1 , зокрема, надано: вирок Тячівського районного суду від 31.12.2015 року, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч.2 ст. 212 КК України та з під обвинувачення виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України; ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року, якою вирок Тячівського районного суду від 31.12.2015 року щодо ОСОБА_1 , виправданого за ч.2 ст. 212 КК України - скасовано, призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження; ухвалу Тячівського районного суду від 30.11.2017 року, якою, обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України - повернуто прокурору Закарпатської області; ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30.05.2018 року, якою, ухвалу Тячівського районного суду від 30.11.2017 року про повернення обвинувального акту прокурору стосовного обвинуваченого ОСОБА_1 - залишено без змін; постанову Прокуратури Закарпатської області від 27.03.2019 року про визначення підслідності, якою, визначено підслідність у кримінальному провадженні № 32012070000000067 за ч. 1 ст. 358 КК України за СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, матеріали даного кримінального провадження направлено начальнику СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області для організації подальшого досудового розслідування; витяг з державного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням № 32012070000000067.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року витребувано від ОСОБА_1 первинні бухгалтерські документи, що супроводжували операції з придбання та продажу позивачем та/або ОСОБА_1 товару та факту сплати саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податку з доходу фізичних осіб, отриманого за результатами його продажу кінцевому споживачу в межах спірних правовідносин. Також, витребувано від слідчого відділу Тячівського ВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області інформацію про хід розслідування кримінального провадження № 32012070000000067 відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.11.2020 року повторно витребувано від ОСОБА_1 первинні бухгалтерські документи, що супроводжували операції з придбання та продажу позивачем та/або ОСОБА_1 товару та факту сплати саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податку з доходу фізичних осіб, отриманого за результатами його продажу кінцевому споживачу в межах спірних правовідносин. Також, витребувано від Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області інформацію про хід розслідування кримінального провадження № 32012070000000067 відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26.01.2021 року зобов`язано Закарпатську обласну прокуратуру (у разі наявності) надати до суду оригінали фінансових, бухгалтерських та інших документів, які були вилучені під час здійснення кримінального провадження органом досудового розслідування від приватного підприємця ОСОБА_1 , що містяться у кримінальному провадженні № 32012070000000067 відносно ОСОБА_1 . Також, зобов`язано Головне управління Національної поліції в Закарпатській області (у разі наявності) надати до суду оригінали фінансових, бухгалтерських та інших документів, які були вилучені під час здійснення кримінального провадження органом досудового розслідування від приватного підприємця ОСОБА_1 , що містяться у кримінальному провадженні № 32012070000000067 відносно ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 26.01.2021 року від Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської обласної прокуратури до суду надійшли оригінали фінансових, бухгалтерських та інших документів, що містяться у кримінальному провадженні № 32012070000000067 відносно ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності Тячівською райдержадміністрацією 16.11.2001 р., з 28.11.2001 р. прийнятий на облік в ДПІ у Тячівському районі.

Позивач у періоді з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на підставі Свідоцтва про сплату єдиного податку (з видом діяльності: «діяльність автомобільного вантажного транспорту»).

В серпні 2011 року ДПІ у Тячівському районі на підставі пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки складено акт перевірки від 19.08.2011 року № 2667/17-0120/ НОМЕР_1 .

За результатами документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлені порушення та донараховано:

1) ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98 зі змінами та доповненнями, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перевищив граничний рівень обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) 500 тис. грн. у ІІ-му кварталі 2008 року (наростаючим підсумком з початку року) на 404472 грн.;

2) пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8, абз. «а» п. 19.1 ст. 19 «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13/92 «Про прибутковий податок з громадян» - перевіркою донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в загальній сумі 651301 грн., в тому числі за 2008 рік на суму 290773 грн., за 2009 рік на суму 239029 грн. та за 2010 рік на суму 121499 грн.;

3) пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1998 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) - перевіркою донараховано податку на додану вартість на загальну суму 549374 грн.;

4) пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб із одноразових виплат грошових коштів в сумі 879,9 грн.;

5) пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) - перевіркою застосовано фінансові санкції в загальній сумі 6440 грн.;

6) п. 1, ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) - перевіркою застосовано фінансові санкції в загальній сумі 1 грн.

Висновки відповідача мотивовані тим, що позивач облік доходів та витрат за період 2008-2010 років вів не належним чином, а саме: не в повному обсязі обліковано всі отримані доходи (не обліковано доходи від торгово-посередницької діяльності), чим порушено абз. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-ІV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до бази даних «Митниця» позивач протягом 2008-2010 років імпортував для подальшої реалізації будівельні матеріали на загальну суму 1998091 грн., що не відображав в податковому обліку та не включав до податкової звітності.

В ході проведення перевірки направлено запит до Закарпатської торгово-промислової палати «про надання інформації» щодо ринкових цін на будівельні матеріали з метою визначення валового доходу позивача.

Відповідачем проведено аналіз задекларованих даних по отриманому обсягу виручки за 2008, 2009 та 2010 роки на підставі наданих первинних документів, оцінки елементу податкової бази по інформації з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів по ф. № 1-ДФ за 2008, 2009 та 2010 рр., а також по доходах отриманих позивачем за надані послуги по перевезенню вантажів та по реалізації будівельних матеріалів відповідно до бази даних «Митниця» та закупівельних цін на будівельні матеріали відповідно до цінової оцінки Закарпатської торгово-промислової палати та встановлено обсяги валового доходу позивача за відповідні періоди, який склав: за 2008 рік - 2135158 грн., за 2009 рік - 1660730 грн., за 2010 рік - 839501 грн.

Із вказаного податковий орган прийшов до висновку, що позивач на порушення ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 № 727/98 із змінами та доповненнями, перевищив граничний рівень обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) 500 тис. грн. у ІІ кварталі 2008 року (наростаючим підсумком з початку року) на 404472,0 грн. У зв`язку з цим, на виконання ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року № 727/98, позивач повинен був з 1 липня 2008 року перейти на загальну систему оподаткування.

Крім цього, на думку відповідача, позивачем порушено пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8, абз. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV, ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13/92 «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого перевіркою донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в загальній сумі 651301 грн.: за 2008 рік - на суму 290773 грн. (1938488*15), за 2009 рік - 239029 грн. (1593526*15), за 2010 рік -121499 грн. (809996*15).

При цьому податковий орган виходив з того, що протягом 2008 року, 2009 року та 2010 років позивач здійснював придбання товарно - матеріальних цінностей у юридичних осіб на митній території України та здійснював імпорт будівельних матеріалів. На підставі наданих первинних документів (книги нарахування заробітної плати найманим працівникам, банківських виписок, тощо) обсяг понесених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу у 2008 році, позивачем складає 3270 грн., які приймаються до валових витрат підприємця. За результатами перевірки, на підставі наданих первинних документів, відповідачем було встановлено, що обсяг понесених витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу позивача за 2009 рік складає 67204 грн., за 2010 рік - 29505 грн.

У результаті перевірки ДПІ у Тячівському районі прийнято податкове повідомлення -рішення № 122/0001721732/5336 від 09.09.2011 р., яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 651301 грн.

Відповідачем також встановлено, що позивач через перевищення граничного обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на 500 тис. грн. позбувся права здійснювати свою діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01 липня 2008 року. Тому позивач, здійснюючи торгівельну діяльність імпортованими будівельними матеріалами, повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість та сплачувати його за ставкою 25 %. В зв`язку з зазначеним, відповідачем донараховано податку на додану вартість на загальну суму 657073 грн. та винесено повідомлення-рішення № 123/0001731732/5335 від 09.09.2011 року, яким донараховано податку на додану вартість на загальну суму 549374,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 137343,5 грн., оскільки позивачем не відображено показники у рядку 1 Декларації з ПДВ на загальну суму 549374,00 грн., по порушеннях викладених у розділі 2.2 «Податок з доходів фізичних осіб» акту перевірки № 2667/17-0120/ НОМЕР_1 від 19.08.2011 року.

Крім того, за наслідками проведеної перевірки винесено податкове повідомлення -рішення від 09.09.2011 року № 125/0001771732/5344 про застосування фінансової санкції в загальній сумі 6440 грн. за порушення позивачем пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, оскільки позивач здійснював реалізацію будівельних матеріалів за готівкові кошти на суму 3520524 грн. без придбання торгового патенту за січень, травень -грудень 2008 року, лютий - травень 2009 року, липень 2009 року, вересень - жовтень 2009 року, лютий - березень 2010 року, червень 2010 року, вересень - грудень 2010 року.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування обліку та звітності поширюється на фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб`єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (абзац 5 цієї статті).

Статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» передбачено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Частиною першою ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об`єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов`язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Підпунктами «а», «в» пункту 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники податку зобов`язані, вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов`язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов`язковим; на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Відповідно до підпункту 2.3.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов`язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно пункту 9.3 ст. 9 цього ж Закону особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов`язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Таким чином, у разі перевищення граничного розміру виручки у платника єдиного податку виникає не тільки обов`язок перейти у наступному податковому періоді на загальну систему оподаткування, а й обов`язок оподаткувати суму такого перевищення (500000 грн.) за ставкою податком з доходів фізичних осіб і дотримуватись вимог, регламентованих Законом України «Про податок на додану вартість», зокрема, щодо реєстрації платником податку на додану вартість. У разі перебування суб`єкта господарювання на загальній системі оподаткування, такий обов`язок виникає при сукупному перевищенні суми 300000 гривень від здійснення операцій (без урахування податку на додану вартість).

Сукупність названих положень податкового законодавства визначає загальні правила, якими мали керуватись фізичні особи - підприємці станом на 2008-2010 роки, які знаходились на єдиній системі оподаткування, за умови перевищення ними ліміту виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік в сумі 500 тис. грн.

Так, позаплановою виїзною документальною перевіркою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. встановлено, що позивачем були здійсненні господарській операції із ввезення на територію України будівельних матеріалів на загальну суму 1998091,00 грн. з метою їх подальшої реалізації для населення. При цьому, перевіркою встановлено, що від здійснення операцій з продажу для населення вказаних будівельних матеріалів підприємцем отримано доходи у вигляді виручки від даної реалізації, які не було відображено в податковому обліку та податковій звітності платника податку.

Проте, вартісний показник виручки від реалізації вказаних товарів перевіркою визначено не на підставі первинних облікових документів, а розрахунковим шляхом використовуючи дані Закарпатської торгово-промислової палати щодо рівня ринкових цін на будівельні матеріали.

Внаслідок збільшення задекларованих ФОП ОСОБА_1 показників виручки від реалізації продукції на суму вищевказаної, визначеної розрахунковим шляхом, суми виручки від реалізації будівельних матеріалів податковою перевіркою встановлено перевищення встановленого вимогам Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємства» максимального обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік (500 тис. грн.) суб`єктів малого підприємства.

Суд звертає увагу, що суми коштів, які фактично отримано суб`єктом підприємницької діяльності від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) підтверджуватимуться даними первинних документів про отримання готівкових коштів, а також банківських документів про поступлення грошових коштів на банківський рахунок вказаного суб`єкта господарювання.

Проте, в акті перевірки проведено розрахунки суми виручки від реалізації імпортованих ОСОБА_1 у 2008-2010 рр. товарів згідно даних Закарпатської торгово-промислової палати про рівень ринкових цін на товари даної номенклатури та відповідно до кількості їх ввезення. Відповідно результатами таких розрахунків є ймовірні показники обсягів реалізації певного виду та обсягу товарів.

Застосування податковою перевіркою вищевказаного методу визначення показника об`єкта оподаткування в акті перевірки мотивовано наданими до перевірки пояснення ФОП ОСОБА_1 .

Однак, вимогами чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства не передбачено такого порядку визначення показників об`єктів оподаткування. Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на норми податкового законодавства щодо затвердження даної методології визначення показників об`єктів оподаткування.

У доданому до акту перевірки пояснені ФОП ОСОБА_1 зазначається, що причиною не відображення підприємцем в господарській діяльності операцій із ввезенням на митну територію України товарів було те, що фактично предметом його підприємницької діяльності були міжнародні транспортні перевезення, а не торгівля будівельними матеріалами. Ввезення товарно-матеріальних цінностей здійснювалося ОСОБА_1 як фізичною особою, а не в межах підприємницької діяльності суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 . Вказані товари ввозилися на митну територію України фізичною особою ОСОБА_1 для задоволення особистих потреб, а також за дорученням та кошти інших осіб.

Крім даних обставин у вищевказаних документах зазначається, про документальну необґрунтованість висновків акту податкової перевірки в частині визначення обсягу виручки від реалізації товарів, отриманої приватним підприємцем ОСОБА_1 в період 2008-2010 рр., оскільки розрахунок даного показника проведено при відсутності документального підтвердження фактів отримання підприємцем, вказаних в акті перевірки сум виручки від реалізації товарів.

У наданих суду матеріалах кримінального провадження представлено вантажно-митні декларації на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, даними яких документально підтверджується здійснення ФОП ОСОБА_1 в період 2008-2010 рр. операцій із ввезення на митну територію України товарів на загальну суму 56563,51 грн.; здійснення фізичною особою ОСОБА_1 в період 2008-2010 рр. операцій із ввезення на митну територію України товарів на загальну суму 2889149,70 грн.

Отже, висновок податкової перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо отримання підприємцем доходів в період 2008-2010 рр., у вигляді виручки від реалізації імпортних товарів документально не підтверджується.

Крім того, обґрунтуванням вказаного є відсутність первинних документів, які є письмовими свідоцтвами здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій із реалізації даних товарів та проведення податковою перевіркою ймовірних розрахунків вартісних показників реалізації імпортних товарів на підставі статистичних даних Закарпатської торгово-промислової палати про рівень ринкових цін на товари певної номенклатури та відповідно до кількості їх ввезення.

Також, за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та донараховано податку на додану вартість на загальну суму 549374,00 грн., оскільки позивачем не відображено показники у рядку 1 Декларації з ПДВ на загальну суму 549374,00 грн.

Проте, в акті перевірки відсутні посилання на дані первинних документів, даними яких підтверджується здійснення підприємцем господарських операцій, які відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що вказані документи були відсутніми при проведенні податкової перевірки.

Таким чином, суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ФОП ОСОБА_1 придбавав будівельні матеріали, здійснював їх імпорт в Україну, реалізовував такі товари та отримував за них виручку.

Відповідачем не враховано, що ФОП ОСОБА_1 лише придбавав такі товари за дорученням інших осіб та за їх кошт, тобто - він виконував лише експедиційні послуги. Дохід від реалізації таких товарів третім особам позивачем декларувався як фізичною особою, у зв`язку із чим сплачений до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 860 тис. грн.

Суд також звертає увагу на те, що позивач здійснюючи свою господарську діяльність та не маючи на меті допустити порушення ліміту в 500 тис. грн., відокремлював послуги по транспортуванню відповідного товару із закордону та його продажу на території України, що в першому випадку декларував як господарську діяльність, які здійснює ФОП, а в другому випадку як таку, що здійснює фізична особа.

Такі висновки погоджуються з висновком проведеної в рамках розгляду кримінальної справи № 307/909/13-к судово - економічної експертизи № 1445, де поряд із вказаним зауважено про те, що відповідачем проведена податкова перевірка без належних документів бухгалтерського та податкового обліку, які є обов`язковими для відповідного виду господарських операцій здійснених позивачем за 2008-2010 років.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Разом з тим, суд також враховує вирок Тячівського районного суду від 31.12.2015 року у справі № 307/909/13-к, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 2 ст. 212 КК України та з під обвинувачення виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року вирок Тячівського районного суду від 31.12.2015 року щодо ОСОБА_1 , виправданого за ч. 2 ст. 212 КК України - скасовано, призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження. Ухвалою Тячівського районного суду від 30.11.2017 року, обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України - повернуто прокурору Закарпатської області. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30.05.2018 року, ухвалу Тячівського районного суду від 30.11.2017 року про повернення обвинувального акту прокурору стосовного обвинуваченого ОСОБА_1 - залишено без змін. Постановою Прокуратури Закарпатської області від 27.03.2019 року визначено підслідність у кримінальному провадженні № 32012070000000067 за ч. 1 ст. 358 КК України за СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області та матеріали даного кримінального провадження направлено начальнику СВ Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області для організації подальшого досудового розслідування.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає викладені в акті перевірки від 19.08.2011 року № 2667/17-0120/ НОМЕР_1 висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак податкові повідомлення - рішення від 09.09.2011 року № 123/0001731732/5335, № 122/0001721732/5336 та № 125/0001771732/5344 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо збільшених позивачем позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання його вчинити певні дії, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки вказані вимоги позивача не узгоджується з тими способами захисту, які передбачені ч. 1 ст. 5 КАС України, та не спрямовані на реальний захист його прав та інтересів.

Беручи до уваги наведене, виходячи із системного аналізу норм законодавства, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 73, 75, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій незаконними та зобов`язання здійснити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 123/0001731732/5335 від 09.09.2011 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 686717,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 122/0001721732/5336 від 09.09.2011 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 донараховано суму грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 651301,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 125/0001771732/5344 від 09.09.2011 року, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 донараховано штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6440,00 грн.

5. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті